Подробиці однієї трагедії на Закарпатті: шліфуємо неправду

Звідки "ростуть" ноги в дезінформації про місце утоплення квасівчанина дев‘ять днів тому, або хто автор подібної нісенітниці.

Квасівська водойма (на виїзді з села у сторону Великих Берегів) минулої суботи "поховала" сельчанина, тіло якого знайшли аж у неділю. І то не водолази-еменесники, які спершу з Хуста поїхали за невірною адресою, а квасівський досвідчений човняр. На жаль, деякі інтернет-видання написали неправду, буцімто за квасівчанином "забулькотіло" у озері села Великі Береги. І така нісенітниця облетіла увесь світ. А ось справжня істина недільної трагедії, яку вдалося добути автору сайту "Ужгородка": раніше про неї не писали, адже за християнським звичаєм не рекомендують ворушити мертвого до дев‘яти днів його відходу на той світ.
У цьому чудовому селі на Берегівщині, де плавати уміють майже усі з пелюшок, адже тут протікає річка Боржава, минулої суботи ніщо не віщувало біди. Тож прямуючи під вечір на водойму, не міг знати-передбачити 43-річний Сергій Коропаєв, що востаннє бачиться з сусідами, рідними, односельцями, друзями. Нічого не підозрюючи, він разом із земляком почимчикував на плесо. Утворилося озерце на місці невеличкого земляного кар‘єру. Сельчани із незапам‘ятних часів добували тут глину та робили саман, а коли після паводків треба було зміцнювати дамбу – брали грунт саме з цієї копанки-ями. У деяких місцях, за словами тутешніх жителів, Олександра Белли в тому числі, глибина сягає до 5 і навіть більше метрів. На невеличкому озері чоловіки мали намір наловити рибу – зазвичай літні вихідні вони проводили на водному плесі. Навіть сітки з собою прихопили, аби на ніч закинути у тиху воду.
Та, як не прикро про це писати, не судилось збутися планам двох квасівчан: вже згадуваний Сергій не зумів утриматися на березі водойми – послизнувся та упав у воду. А так, як він не умів плавати, що для приборжавського Квасова є дивним, то й порятуватися самотужки не зміг. Приятель також не встиг простягнути йому руку допомоги, адже за тим лишень зсунулася глина та зашуміло. Натомість побіг додому й зчинив ґвалт, мовляв, чоловіка-цімбори немає, він пішов на дно. Така невідрадна новина для всіх, хто ще з годину тому бачив живим квасівчанина, стала справжнім шоком, ударом, як кажуть, нижче пояса. Отже, утопленика шукали вже наступного дня рятувальники-водолази, які зрання поїхали чомусь у В. Береги, а у Квасово навідалися вже під обід, але й вони ніяк не змогли натрапити на тіло та підняти його.
Тоді свої знання, навики вирішив показати місцевий житель. Побіг додому (живе біля сільського Будинку культури) і на принесеному власному човні із веслами проплив попід берегом, де у воду впав квасівчанин. І аматор-рятувальник таки якось шестом зачепив того й витягнув тіло на суху місцину. Очевидці кажуть: як стоячи той зсунувся униз, у такій позі його й знайшли. Спільних дітей у подружжя не було, а батька жертви, родом десь аж із України, свого часу чи то вбили, чи то утопили під час сезонних заробітків. Словом, не стало його далеко від рідного дому. А нащадка – у кар‘єрі під самим приборжавським селом, що межує з Угорщиною. Чи це випадковий збіг обставин, чи така доля батька та сина – відомо тільки Всевишньому.
Ось таке воно, людське життя, яке так легко загубити. Між іншим, у позаминулі вихідні на воді у області сталися аж чотири трагедії: у Квасові на Берегівщині з Сергієм К., аналогічна з 32-річним чоловіком неподалік села Обава Мукачівського району, під Чопом втопилося 11-літнє дівчатко й на Хустщині не виплив із води дядько вже пенсійного віку. А загалом на Закарпатті цьогоріч, на жаль, втопилося майже 30 осіб. До слова, в окремі роки у нашій області за кількістю жертв утопленики були на третьому місці – після самогубців і втрат у автоаваріях. Отож будьте пильними, земляки, знайте, що вода таїть у собі неабияку небезпеку, а ноги мийте, купайтеся та ловіть рибу там, де не бурунить, де неглибоко і де тиша.
Інформацію про цю жахливу згідку нам розказали, як уже повідомлялося, очевидці та мешканці Квасова. Натомість у черговій частині рятувальної служби (МНС), куди ми зателефонували у якось у неділю під вечір, аби з‘ясувати подробиці трагедії, отримали відповідь, що номер "101" не є довідковою службою, аби надавати журналістам такі дані. Хоча усе мало би бути навпаки: еменесники перші повинні сповістити про цю біду, чим змогли б застерегти від подібних кроків інших людей, які легковажать на воді. Чи вдалося тепер переконати, що квасівчанин утопився не в озері В. Берегів, а недалеко від рідного села? І знайшли його у воді не профі-рятувальники, а простий сільський човняр-веслувальник із с. Квасово.
Як тут уже вкотре не наголосити, мовляв, не знаєш броду – не лізь у воду. І залишишся живим...
Михайло СИНЬООКИЙ