Берегівську райлікарню, як і планувалося, почали "окуповувати" інтерни (ФОТОФАКТ)

Складну ситуацію з медичними кадрами у центральній районній лікарні, про що знають в ОДА та на рівні МОЗУ, схоже, спільними зусиллями почали виправляти. Бо тільки так, зміцнюючи ядро трудових ресурів, можна зберегти наявний контингент професіоналів.

Останнім часом хто тільки не критикував Берегівську ЦРЛ через складний стан справ у кадровій роботі. Більшість у цьому плані мала рацію, адже нині десятки лікарів, як і середній медичний персонал (медсестри, фельдшери, акушерки, санітарки) позвільнялися з роботи та поїхали працювати за кордон. Звісно, там більше платять, і це, зрештою, їхнє конституційне право, тож і скористалися ним майже 80 "білих халатів". Однак така тривожна ситуація аж ніяк не знімає відповідальність з адміністрації лікарні, районної влади та міськради. Вони найперше покликані опікуватися розвитком медичної сфери у місті та на Берегівщині. З цієї метою у лікарському колективі відбулися численні зустрічі владних чільників із охоронцями здоров‘я, фахівцями облздороввідділу, де було акцентовано, що нерозв‘язані проблеми існують, але найлбижчим часом завдяки вжитим заходам справи, слід сподіватися, покращаться.
Станеться воно так чи ні, сказати важко, але у райлікарні вже працюють над тим, як кадрово омолодити та матеріально зміцнити медичну сферу. Зокрема, у терапевтичному відділенні, яким завідує досвідчений і авторитетний Василь Головачко, проходять двохрічну інтернатуру недавні випускниці медичного факультету Ужгородського національного університету Марія Локота і Яна Надьянош. Медфак вони закінчили у 2015-2016 р.р. Обидві одружені: одна є уродженкою Дрогобича, а друга – іршавчанка (с. В. Раковець). У першої чоловік теж медик, навіть 11 місяців служив у АТО ( у медичній санітарній роті), нині лікується у військовому шпиталі. У іншої чоловік доїжджає на роботу аж у Мукачево. Віриться, що такі сімейні труднощі є тимчасовими, вони не заважатимуть опановувати лікарську справу молодим і чарівним лікарям. У Берегові наразі вони живуть на квартирі.
І таки хочеться надіятися, що після інтернатури вони неодмінно зостануться працювати в Берегові. А для цього існують всі передумови, найголовніша та, що є в кого повчитися практичної терапії. Приміром, їхній наставник із понад тридцятип‘ятирічним стажем Василь Головачко вважає, що теорію у виші інтерни-жінки засвоїли непогано. Натомість і практичні навики здобудуть, якщо ретельно, уважно та прискіпливо придивлятимуться, прислухатимуться до своїх старших колег. У відділенні щорічно лікуються тисячі берегівчан, тож спокійного життя молоденьким лікарям чекати не варто. Вже ведтепер необхідно звикати до непростих і складних буднів, адже праця медика, терапевта в тому числі – це всуціль щоденний труд, який у майбутньому неодмінно принесе реальні плоди.
Звісно, за два-три роки класним лікарем на стати, але якщо вірно служити клятві Гіппократа, успіх таки прийде. У цьому також переконані пульмонолог Олена Мушка, молодий терапевт Елеонора Бойчук. У їхньому житті теж були навчання на цьому факультеті УжНУ, практика в інтернатурі, а відтак і робота – в однієї спершу на Тячівщині, а в іншої – навіть в Угорщині. Головний районний терапевт також серйозно стурбований плинністю кадрів за кордон, він б‘є у литаври, говорить про це вже роками, до того ж із високих трибун. Переконаний: знання буде кому передати, адже у очолюваному ним колективі працюють як молодшого віку лікарі, медсестри, що мають диплом Берегівського медколеджу, так й "новоспечені" інтерни – Марія Росоха і Яна Нодьянош.
Відрадно, що вони сумлінно та з бажанням вникають у лікарську роботу, а що не знають – Василя Васильовича перепитають. Ніколи не відмахнеться – не відказує, як заманеться, а відповіді його обмірковані, аргументовані, чіткі й доладні. А ще жартома він гарні їм посади напророкував, але при умові, що будуть старанними, акуратними, допитливими, а у ставленні до хворих – люб‘язними та ніжними. На поради знаний терапевт не скупиться, розуміє, що згодом усе це сторицею окупиться й завдяки нинішній молодій зміні районна лікарня зазнає якісних перетворень, значно покращить своє реноме, отже, буде кому лікувати хворих. Бо нині це найважливіше, адже здоров‘я для кожного з нас – найцінніший Божий дар.
Повірте, що нікому не хотілося б потрапити у руки ненавчених і малоосвічених "білих халатів". Отже, головне, що є в кого набиратися досвіду (на фото В. В. Головачко у центрі з колегами, інтерни – крайні зліва та справа), і вправніші медичні кадри (вони, на щастя, ще залишилися у райлікарні) готові ділитися набутими усінням і мудрістю не тільки в цьому відділенні, але й у інших підрозділах цього закладу охорони здоров‘я Берегівщини. На такій тезі в розмові з автором даної фотоінформації чітко наголосив його головний керманич Іван Малеш. Є надія, що цей відповідальний керівник спільно з іншими особами виконавчої влади та органу місцевоого самоврядування зуміє "розрулити" ситуацію та гідно, достойно вийти з "глухого кута", в який зайшла медицина.
Михайло СИНЬООКИЙ, фото автора.