Шевченковій школі – нового директора. І не тільки тут...

Новини з освітянської ниви столиці угорців Закарпаття.

Новий навчальний рік кілька берегівських загальноосвітніх середніх шкіл розпочнуть з новими директорами. Зокрема, одинадцятирічку номер 5, яку у день Незалежності та з нагоди відкриття пам‘ятника Т. Шевченку неподалік офіційно проголосили Кобзаревою (попередньо рішення про присвоєння школі ім‘я Т. Г. Шевченка затвердила сесія місьокї ради), очолив Олександр Фатула. Працював тут заступником очільника й свого часу був одружений на Юлії Белінській, доньці відомого офтальмолога Віктора Белінського. На жаль, останній помер, а чарівна Юлька, теж лікар за фахом, поїхала за кордон "дарувати" зір європейцям.
Пан директор – вихідець із родини відомих і порядних медиків, має іншу сім‘ю та маленьку дитину. Отже, і вдома, і на роботі клопотів достатньо, адже дитячий плач буде як у рідній хаті, так галасливі діти (близько 630 учнів) бігатимуть по школі. А перед тим на керівній посаді у цьому навчальному закладі рік працювала Андреа Дзерин, уродженка сусіднього Мукачева, талановитий англійський філолог (вищу освіту здобула у колишньому педінституті ім. В. Стефаника в Івано-Франківську) донька знаного очільника фізкультурно-спортивного руху на Закарпатті Г. Куруца, мати двох дітей і дружина головлікаря поліклініки. Нещодавно у місті над Латорицею померла її мати. Пан Фатула – четвертий директор із часу заснування цієї школи з поглибленим вивченням англійської мови. До нього тут "головні" шкільні крісла посідали Павло Потокі (на сьогодні покійний), а також Людмила Пилип, і, власне, вже згадувана А. Дзерин. Слід сказати, що цій школі в м. Берегово всього сорок з чимось літ.
Не є старшою за віком і ЗОШ № 10. Щоправда, п‘ята розташована у колишній фінасовій будові, де свого час навіть "квартирували" берегівські прикордонники з усією комендатурою, то десята – двохповерхова і порівняно нова. А буквально днями прикордонне місто облетіла ще одна "освітянсько-педагогічна" новина: заяву на звільнення за власним бажанням на стіл начальнику міського управління освіти поклав директор ЗОШ № 10 Петро Вереш, який досить довго керував цією освітньою установою. Істинну причину звільнення ніхто не коментує: чи то не знають, чи то не бажають. Зуважимо, що коли до школи під номером 8 приєднали колишню другу одинадцятирічку, то восьма стала десятою. Цей навчальний заклад розміщений на околиці міста з колоритною назвою Онча. Звісно, навчається у ній значно менше учнів (близько 150), аніж у її "посестри" під числом 5. За словами міської очільниці з освіти Едіти Бабяк, наразі тимчасово виконує директорські фунції Еріка Конц, мила та елегантна жінка (до відома холостяків, ще не одружена). Її рідний брат Ференц директорує у міському Будинку школяра.
А що стосується П. Вереша (на фото), то його звільнення бля багатьох стало холодним душем. Цей депутат міської ради чотирьох скликань (пан Петро вибори на своєму окрузі завжди вигравав упевнено) і голова бюджетної комісії має дружину Тетяну аж із далекого причорноморського Миколаєва, вона – працівниця соціальної сфери. А батько екс-директора Гаврило Вереш, 1932 р. н., до слова, кандидат педагогічних наук, вісімнадцять років очолював Берегівський райком партії, однак п‘ять літ тому його не стало. Мати пана Петра усе життя очолювала районне товариство книголюбів, нині пенсіонерка. Вельми поважна та авторитетна берегівська сім‘я.
Михайло СИНЬООКИЙ, м. Берегово