Духовна перемога закарпатського Чопа (ФОТО, ВІДЕО)

Нею стало відзначення 735-річчя зі дня з’яви міста на цей білий світ.

Організував захід на найвищому рівні світової цивілізації міський голова Валерій САМАРДАК. Це дало приємні імпульси на всю велику і неповторну Україну. Показував і навіть продавав свою продукцію під це винороб Мирослав Дрогобецький зі знакового села Завидово Мукачівського району, яке стало українським Петроградом.


А на фоні цього виноградною лозою чомусь вилася духовність. Майстер-клас дитячої художньої творчості наполегливо проводила Емма Романівна Левадська — знаменитий педагог і художник в одному лиці. За нею стояло її дітище — творче об’єднання «Малий Лувер». Це все діялось і чіфтко впливало на народні маси на центральній площі біля вокзалу. А водночас у Будинку культури розгорнувся вернісаж неповторних майстрів пензля зі Спілки професійних художників Закарпаття, де головою цілеспрямований Василь Брензович. Картини були цілісні та вагомі. За ними стояли імена Владислава Ганзела, Степана Шолтеса, Роберта Товта, Анатолія Брензовича і Василя з таким же прізвищем, а ще богині педагогіки та малярства Емми Левадської.


Окрасою свята 735-ліття Чопа були роботи учнів Е.Левадської. 14-річна Настя Каменца подала на суд глядача добірку «Імпровізація». Навчається вона в лінгвістичній гімназії імені Тараса Шевченка в Ужгороді. Є учасником дитячо-юнацького об’єднання «Малий Лувер» обласного художнього музею імені Йосифа Бокшая та студії образотворчого мистецтва ЗОШ №3. Настроєність на реалізацію свого майбуття спостерігається ще в одного повпреда легіону Емми Левадської на ім’я Габрієла Данко. Її добірка робіт має назву «Крок до дизайну — дебют». Ольга Ньорба, учениця словацької школи № 4, теж настроєна на виміри дизайнерського майбуття, а назвала добірку своїх робіт «Мелодія життя». Це щиро здивувало жителів Чопа. Учениці тієї ж школи витвори мали назву «Натхнення», хоча виконавиця ще лиш семирічна, та її твори мапють безпосередню зрілість. Це — Владислава Ковальчук. А з нею на терени Чопа прийшли роботи «Добрий день», «Веселий їжачок», «Гордий жолудь».


12-річна Анна Крижевська дала на суд чопівчан добірку «Самовираз», у якій роботи «Паросток свободи», «Символ триєдності», «Знак думки». Є вона ученицею школи №3 з поглибленим вивченням англійської мови. Бо ж українська значно важча. І вона своїми роботами засвідчила, що з дітей формується зовсім нове покоління України, яке зробить її іншою. В гірший бік уже неможливо — то, значить, у ліпший. Може, на національні терени хтось і приїде тоді з-за готара.


Безпосередністю творчості і поведінки вражала восьмирічна учениця Емми Романівни Анфіса Галімурка. Велика фантазерка вихована своїм сильним і добрим дідусем Володимиром Берьозкіним. Останній, щоправда, признався, що часто перебуває в розгубленості від напливу її бурхливої фантазії. Дизайнерську «Імпровізацію» подала і Каріна Щербак, 14 років.


На митецькому фоні активно діяв на душі народу і їх тіла майстер бограчу, хоч за покликанням — рибалка, Ігор Дмитрович Черепаня. Кухарство для нього більше хобі, аніж професія. Але смачно. Молодець! А взагалі він — держслужбовець. Підтримує Чоп своїм потужним менталітетом, є десять років начальником відділу міського господарства.


Тим часом грав оркестр акціонального управління поліції, а від цього по жилах розливалося неймовірне щастя.


В Будинку культури ми дивилися доробок Дениса Ганзела — головного архітектора Чопа. Десятиліття він працює в знаковому прикордонному місті. Є співавтором його генплану. Наразі займається реалізацією основних концепцій Генплану, а також благоустроєм, ландшафтним дизайном та рекламою. Словом, із таким и людьми Чоп ніколи не пропаде.


На сцену вийшли на центральній площі різні достойники. Найперше голова міста Загонь Міклош Лешко. За ним депутат Закарпатськолї обласної ради Йожеф Баторі (фракція КМКС). У виступах їх червоною ниткою проходила потреба толерантності і поваги один до одного, щоб не працював напрям розділення і володарювання. Очільник Ужгородського військового комісаріату Микола Журавльов зробив своїм виходом прелюдію до виступу представників духовенства, дивне своєю присутністю саме в досконалому Чопі — входу в нашу незалежну Україну і одночасно виході з неї. Співала добра і талановита дівчинка Анастасія Мигович.


Міський голова Валерій Самардак та керуюча справами Валентина Плиска нагородила почесних громадян Чопа. Приміром, колишнього мера Володимира Сулиму, педагога Олександра Балога , депутата Іштвана Товта.


Співав натхненно заслужений артист України Олександр Садварі. Під впливом пісенного щастя немовби пішла центральною вулицею делегація ЗОШ №1 в національних та й просто імпровізованих костюмах. А далі прилучилися в такому ж сенсі всі школи Чопа. Підморгували їм своєю чарівністю фантазійні малюнки Анфіси Галімурки (8 років). Вчиться вона взагалі-то в школі №3 з поглибленим вивченням англійської мови Ужгорода. Є членом дитячо-юнацького об’єднання «Малий Лувер» обласного художнього музею імені Йосифа Бакщшая, студії образотворчого мистецтва ЗОШ №1.


Ом підтримував її в позитивних поривах осягнення дійсності «малий Пікассо», за визначенням богині молодих митців Емми Левадської, михайлик Семенюк із того ж «Малого Лувера».


Словом, свято вдалося. На диво гармонійне і готове до продовження в наступних датах.


Василь ЗУБАЧ