Жовтень на Закарпатті — це не тільки Покрови...

Дев‘ять миттєвостей про те, якою годиною порадує нас одне з найвеличніших і найочікуваніших свят осені – Покрови.

1.

Гарячо-багряна осінь хіба-що за кольором, а насправді вона ідентична усім порам нинішнього року: хмура, мокра, сонячна, негодна та якась аж сумбурна тощо. Бо, як і зараз, то дощ падав, то сліпнули та пеклися від сонця, то було холодно, навіть із морозцем, то вітер дув та хмари свинцеві носив по небу. Ось це і є увесь колорит другого осіннього місяця. Навіть на цьому тижні спостерігалися різкі температурні коливання – від плюсових 12 градусів (у позаминулі вихідні погода і взагалі була серпневою) аж до мінус 5 у горах вчора-позавчора. Саме такою температура очікується у п‘ятницю у Колочаві, хоча у Сваляві морозитиме тільки двома градусами, а Берегову і взагалі прогнозують тільки мінусову одиничку. Навмисно взято три різні регіони – в низині, у передгір‘ї та аж на Верховині. Тим паче, це знакові поселення, про які відають не тільки на Закарпатті, але й по всій Україні, до того ж вони – індикатори, коли хочете, то навіть своєрідні "килимки" цих поясно-зональних територій нашої рідної Срібної землі.

2.

Зрештою, 14 жовтня (на Покрови Пресвятої Богородиці) наші пращури вперше зустрічали зиму. Казали: по Покрові – то і по теплові. Тож готувалися до зими. Або: осінь двері зачиняє та зимі їх відкриває. Звісно, формально. Адже реально до її календарного початку ще днів 40-45! Хоче вже все, що необхідно, люди з поля перенесли у стодоли. Отже, чотирнадцятого числа особливу увагу слід приділяли вітру: якщо на свято він дув зі сходу чи півночі – зима буде насупленою та холодною. Якщо вітер з півдня – теплою, а якщо із заходу, то це вказувало на сніжну зиму. Стосовно вітру: якщо він мінливий, то й погода на цілу зиму може бути перепадистою. Аби завершити тему про Покрови, слід сказати, що починається пора весіль, молоді сім‘ї вселяються у хати. А на Закарпатті починає киснути у бочках вино, аби на Михайля вже можна було його покуштувати. Легенд, міфів, переказів, народних звичаїв, приказок, міфів із цього приводу є значно більше. Та, попри все, мусимо не забувати, що цього числа громадськість відзначала ще й день захисника Вітчизни – святкували його вдруге за всю історію незалежної країни.

3.

Слід сказати, що цьогорічні Покрови можуть побити усі температурні рекорди, бо найхолоднішими за останні 130 років у Колочаві вони були у 1993 р. (мінус 4.5), а найтеплішими у 1996 р. – плюсова температура сягала понад 26 градусів. Натомість у Сваляві, наприклад, найхолодніші Покрови були у 1948 р. – рівно 68 літ тому, а найтепліші у 1995 р. Рік тому синоптики зафіксували 12 градусів тепла. Що стосується Берегова, то май студений цей день був у 1959 р. – мінус 4.2, найщедрішим на сонячні промені – у 1993 р (+26). Рівно рік тому дотягувало до 15 градусів тепла. Цьогорічні Покрови заповідалися на рівні нуля. Щось пам‘ятаємо, а щось уже забули. Однак хто веде щоденники, тому простіше знайти відповідні записи та переконатися. Що і вчинив автор цих рядків, бо час від часу природні забавки з молодих літ фіксував: бурі, блискавиці, гримоти, сніговії, повені, вітровали, найспекотніші дні, морози і таке інше. Що буде цього передзим‘я – побачимо. Але теж дещо собі занотую, нехай навіть цією ...публікацією.

4.

Загалом вирувати-яріти негода почала на початку року. Згадуються негожі дні лютого, а вже у березні нас було сім погод, точно так, як у квітні-травні. Нестійкою виявилася погода також у червні місяці. Босоніжки та сандалі мало хто натягав для вуличних прогулянок – туфлі, кеди, черевички були наймоднішим взуттям і у липні. Зрештою, будь-який місяць підносив нашим землякам сюрпризи: то у виді дощу, то обпікав-цілував лице сонечком, то іще якоїсь радості або пакості підносив. Від багатьох чув, що минуле літо «не дозволило» сонцю повністю висушити криниці, колодязі, потічки, річки, як це, на жаль, така ж сама пора вчинила торік. Тямимо ж, що Закарпаття без опадів було майже 110 днів (крім кількох червневих "комунальних" дощів, які тільки пилюку змивали) – так безперебійно палило, що інколи хотілося, аби з небес та по-справжньому, тобто безконечно та безнастанно лило. Вже у церквах дзвонарі кликали дощі. Хоча попи дозволяють таке бемкання у найкритичніші часи якоїсь біди: пожежа, спека, паводок, смерть тощо.

5.

Спекота далася взнаки, бо й нині ще не всюди є вода у колодязних криницях. Однак тепер свою справу довершило «вересневе» сонце – мовби хотіло компенсувати літні вибрики погоди. Благо, що було його мало. У ці дні на Україну прийшов циклон із Балкан – зі зливами, грозами та сильним вітром. Сніг ми уже пережили попередніми днями – Карпати, до слова, засипало-замело до цілих 25-30 сантиметрів. Та й морозило до сімох градусів. І це – у першій декаді жовтня. Та навіть під Ужгородом захурделило сніжком і дерева у парку стали білі-білі. Інтернет сповістив, що саме неподалік обласного центру діти "дебютували" з Сніговою Бабою – отже, сніг не був сухий. А ось полонина Стій хіба що на самісінькому вершечку присипана білим пухом. Хоча о цій порі, як правило, деколи ще вилискувала безсніжжям. Однак уже цими днями тут може не те, що припорошити, а добряче цю гору трьох районів (Свалявського, Воловецького, Міжгірського) снігом потрусити.

6.

Прогнози, між іншим, на зиму абсолютно різні: одні твердять про теплі грудень і січень, тільки ніби лютий покаже, що він уміє бути лютим. Колись так уже було: у грудні, січні фіксували теплінь, що ледь худобу не виводили на отаву, а в лютому так замело та захолодило, що у садах молоді деревцята позамерзали. А ось щойно європейські метеорологи почали застерігати: зима на Україні буде з морозами – аж під 30 градусів. Закарпатці зарубіжним синоптикам вірять більше, аніж вітчизняним. Хоча, як мовиться, бабка надвоє гадала, бо пророків стільки розвелося, що ними хоч греблю гати. Ніби ось-ось і жовтень почне засипати нас сніжком – як мокрим, так і сухим. Вирувати негода вже взялася – найбільше ніби дісталося сусіднім Івано-Франківській, Чернівецький, а також Одеській і Вінницькій областям. Стосовно Одеси – це точно!

7.

Якщо ж про Причорномор‘я – то стільки тут біди, як цьогоріч, на було накоєно ще ніколи. Люди перелякані та засуєтилися. Шокували навіть людські жертви, вітер дерева з корінням вивертав та ламав так легко, як сірники. Ураган був такої сили, що устояти на ногах було неможливо. Обійдуть нас погодні юдолі чи ні – знатимемо вже у день виходу газети "РІО". У ефірі та Інтернеті одесити жартували, мовляв, аби гідно перенести вибрики жовтневої непогоди, треба купити високі гумові чоботи та покласти пару цеглин у кишеню. Це на випадок сильних дощів і потужних вітрів. Сміх сміхом, але події останнього тижня у цьому місті на березі моря принесли негарні вісті, я б сказав, що навіть чорні й трагічні. Хтос поїхав на "бабине літо" відпочити у цей регіон, мабуть, пожалкував. Хоча і на Закарпатті нині малолюдно: у санаторіях, на турбазах, "Буковелі", а також у свалявських готелях-мотелях в тому числі, тощо. Негода всіх погнала із курортів. Словом, хто на цей "барвистий" період узяв відпустку – трохи прогадав. Уже ліпше сидіти біля печі та гріти собі боки.

8.

Але як людині пережити жовтневі перепади температур і атмосферного тиску? Недарма кажуть, що восени організм пізнає справжній стрес. Від магнітних бур він бунтує, бо не може швидко адаптуватися до змін. Хіба жарт, коли ще вчора було плюс 25, а вже за декілька днів – мінус 10-12 і більше градусів морозу. Особливо відчувають це гіпертоніки, сердечники в тому числі. Поспілкуйтеся з лікарями, вони також скажуть, що в цей період частішають інфаркти, інсульти, крововиливи тощо. Що ж, проти погоди не попреш – небесна канцелярія давно уже все розписала наперед: коли дощ і грім, коли сніг і мороз, коли сонце та вітер, коли навіть тиха і ясна днина. І, до слова, коли, тобто у який час, красеням-буреломчикам (мова про закарпатських ведмедів) слід спати лягати. За інформацією певних джерел, вони вже влягаються, хоча так рано, тобто на Покрови, рідко зачинали смоктати свої ніжки-лапи та у глибокий сон впадати. Таки вони першими відчувають ранній прихід зими.

9.

Людина у цьому плані щось зробити-скоригувати абсолютно безсила. Та, попри усе, гарячо-багряний жовтень у цьому кольорі ще пробуде до перших листопадових днів. Тішмося-радіймо мастям-барвам осені! Довкола хоч і слякотно, але таки барвисто. Жовтень під дією-тиском природніх факторів продовжує свої уроки малювання. Автор цих рядків не виключає, що доки матеріал вийде у світ і читатимуть його шанувальники Інтернет-мережі, усе може перевернутися з ніг на голову. Або ж навпаки, тобто і снігом местиме, і сонця багато буде, не кажучи про інші осінньо-жовтневі сюрпризи. Та, попри все, на календарі ще тільки завтра (14 числа) будуть Покрови. "Білити" все довкола ще трохи ранувато...

Михайло ПАПІШ