Скільки отримають регіони на "комуналку" і зарплати з бюджету-2017?

Найбільше дісталося грошей Харківській та Вінницькій областям, а на душу населення — кіровоградцям і чернігівчанам.

Бюджетна децентралізація в самому розпалі. Привчаючи регіони до фінсамостійності, влада заклала в Держбюджет-2017 регіонам більше грошей на утримання чиновницьких апаратів, щоб більше власних коштів вони могли пустити на поліпшення якості життя мешканців. Скільки з казни отримають які регіони і наскільки вдалося підвищити доходи областей за рахунок бюджетної децентралізації, розбиралася "Сегодня" (див.інфографіку).

В цілому, за оцінками прем'єра Володимира Гройсмана, фінансовий ресурс місцевих бюджетів у наступному році складе 424 млрд грн, або на 28% більше порівняно з нинішнім. А доходи регіонів у результаті зростуть на 25% — до 185 млрд грн. Але, незважаючи на отримання фінансових прав, місцеві ради зіткнулися з новими обов'язками, оскільки центр все більше передає на місця видатки на утримання доріг, заклади соцкультпобуту, медицини та освіти. Це означає, що місцевим органам доведеться самим вчитися справлятися з поточними проблемами ремонтів, планувати кошти для забезпечення співробітників зарплатами, оплати "комуналки".

ПРОБЛЕМИ. Як пояснив керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, хоч і все більше ресурсів передається на місця, але не всі керівники готові до такої самостійності: "Кошти йтимуть не лише на зарплати бюджетників або утримання шкіл, лікарень, як це зараз відбувається в рамках бюджетної та освітньої субвенцій. Також кошти потрібні для реалізації інфраструктурних проектів, дорожнього будівництва, забезпечення комунальної сфери. І не факт, що всі регіони відразу зможуть розібратися в тонкощах освоєння цих коштів, адже коли грошей стає більше, то депутати з чиновниками на місцях часто не розуміють, куди їх спрямовувати. Знову ж таки, зберігаються корупційні ризики, оскільки гроші можуть розкрадатися".

КОНТРОЛЬ. На думку економіста Віктора Лисицького, потрібна реформа управлінців, які зможуть аналізувати проблеми, складати плани і відповідально реалізовувати проекти: "Нова хвиля місцевих лідерів повинна не боятися відповідальності, адже як тільки регіональні політики і господарники зрозуміють, що майбутнє їхнього міста чи регіону виключно в їхніх руках, то і реформа фіндецентралізації покаже результат". На думку Забловського, якщо за підсумками 2017 року стане зрозуміло, які регіони освоїли 100% коштів, а які тільки 80%, має сенс виділяти більше коштів тим областям, де справляються з фінсамостійністю. Лисицький, навпаки, вважає, що гроші, не витрачені протягом бюджетного року, відбирати не варто, інакше їх проїдять, щоб "освоїти", виплативши зарплати і премії: "Правильно роблять у тих областях, де накопичують ресурси на депозитах в банках, щоб наступного року витратити на дороги, медицину, утеплення будинків". А ось економіст Іван Нікітченко називає депозитні рахунки крайнім заходом: "Нова дорога або відремонтована школа потрібна людям зараз, а не через рік. Якщо місцева влада цього не зробила, значить, погано розробила програму освоєння грошей. Але перші два-три роки, поки йде реформа децентралізації, таких випадків буде багато, і з цим доведеться рахуватися".

Скільки коштує утримання чиновників

Витрати на регіони, закладені в державному бюджеті, по суті — кошти, які підуть на утримання чиновників облдержадміністрацій. Вони, як випливає з інфографіки, у 2017-му зростуть більш ніж на 60% порівняно з 2016 роком. Всього в держбюджеті на ці цілі закладено понад 6,3 млрд грн, або трохи менше 1% від видаткової частини головного кошторису країни. Варто відзначити, що в нинішньому році на утримання майже 250-тисячної армії "державних людей" у регіонах пішло 3,84 млрд грн. Виходить, що в 2016 році кожен житель України витрачав на обласні органи влади близько 90 грн, а в 2017 році буде витрачати приблизно 150 грн.

Як роз'яснив нам член Бюджетного комітету ВР Ярослав Дубневич, ці гроші витрачаються на здійснення виконавчої влади в регіонах. Тобто на зарплату працівників, оплату житлово-комунальних послуг та інші видатки. У підсумку найбільше "коштує" для кожного з нас представник влади у Кіровоградській обл. — 267 грн на душу населення на рік, найменше обходиться в Донецькій обл. — 77 грн на рік. Як роз'яснив президент Украналітцентру Олександр Охріменко, така різниця у витратах не випадкова, адже дешевші чиновники для кишені пересічних українців там, де більше населення, і навпаки. Але в той же час середня кількість управлінців у різних регіонах відрізняється не набагато. "Головні причини зростання витрат держбюджету-2017 на рівні місцевих органів влади можна пояснити збільшенням комунальних витрат і підвищенням мінзарплат чиновників до 3200 гривень", — уточнив Охріменко.