ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

"Синій кит" "доплив" до Нікополя: що робити батькам?

    29 березня 2024 п'ятниця
    62 переглядів
    Ігра "синій кит" поширюється по Україні

    Те, що спочатку здалося багатьом звичайним фейком чи злим жартом, схоже набирає серйозних обертів.
    Мова про «гру» «Синій кит», до якої інтернет-маніяки заманюють підлітків і схиляють їх до самогубства.
    Саме таке «завдання» є фінальним, і якщо учасник відмовляється, йому надсилають погрози, пов’язані, зазвичай, з членами родини. Далеко не всі діти можуть встояти перед впливом людей, що, вочевидь, добре знаються на психології. І виконують останнє завдання… Останнє у прямому сенсі цього слова.

    Як стало відомо, в Дніпропетровській області вже виявлено десятки підлітків, які беруть участь у страшній грі. Зазвичай, їх вдається впізнати по зображенням кита на руках, яке треба вирізати лезом, згідно зі вказівками кураторів. Хтось дійсно ріже собі кінцівки, а хтось обмежується малюнком фломастером чи ручкою, але факт залишається фактом…

    На днях забили тривогу і у Нікополі. І в ході перевірки, проведеної по школам міста, виявили, на жаль, дітей з порізаними руками. З цього приводу педагоги звертаються до батьків з проханням бути на сторожі. Звернути пильну увагу на те, чим займаються діти, які відвідують сайти, як поводять себе.

    За виникнення найменших підозр, треба негайно і рішуче діяти. В даному випадку, як то кажуть, краще проявити зайву пильність, ніж навпаки. Ціна помилки аж занадто висока.

    Ми ж звернулися з проханням прокоментувати ситуацію до практикуючого психолога Наталі Кулик. Хто в групі ризику? І що робити, аби зберегти свою дитину від найстрашнішого? Слово спеціалісту:

    - Отримавши пропозицію прокоментувати підліткову суіцидальну гру – одразу згадала, як якось у психотерапевтичному колі обговорювали питання «В який би вік ви бажали повернутися?». Висловлювались різні думки, але підсумок був такий: «У будь-який, тільки не пубертат!».

    Таке заїжджене «Трудный возраст» якось не сприймається вже проблемою. «Ну, так, конфліктів побільшало», «біля дзеркала весь час», «самі хлопці/комп’ютер (потрібне підкреслити) в голові», «перебіситься». Втішаючи вислови родичів, колег «всі через це проходять – все буде добре».

    Так, проходять. Але саме цей віковий період можна порівняти з новим народженням, бо перевіряються всі батьківські настанови, правила життя, відбувається славнозвісна реакція емансипації – психологічне перерізання пуповини, «я не такий як мої батьки». Одночасно це – період пошуку однодумців, людей, що розуміють саме мене, людей, які приймають мене нового, несхожого на батьків.

    Якщо аналізувати групу ризику, то можна перелопатити купу інформації в інтернеті та скласти навіть психологічний портрет підлітка, схильного до самогубства. Але, на мою думку, головна риса такої дитини – не розуміння власної цінності.

    Не цінності людського життя як такого, а саме власної цінності, цінності конкретного Петра, Дмитра чи Юлі. І ось тут вже проблема, бо дорослі, що оточують підлітка також можуть не розуміти власної цінності, мати проблему з самооцінкою, самоповагою, самосприйняттям.

    Дорослі можуть це компенсувати амбітністю, самовідданою працею, агресією, нарешті. Але що сприймає дитина поряд з таким дорослим? А дитина відчуває, як з усіх боків у такого дорослого лізе внутрішній конфлікт, бо дорослий з усіма його досягненнями, настановами, повчаннями залишається нещасливою людиною.

    І тоді втрачається і сенс життя, і його цінність. І чому б не зіграти в гру, що наповнить адреналіном усі твої судини, і ти нарешті відчуєш, що воно таке «справжнє життя»?

    Тому батькам необхідно любити дитину, приймати дитину, намагатися зрозуміти дитину, цікавитися її почуттями, інтересами. Але все це – порожні слова, якщо дорослий не любить самого себе, не приймає себе, не розуміє себе. Зазирніть в свою душу, що там? І якщо ви не бачите своєї душі, чи можете ви побачити душу дитини?

    Сподіваємось, дорослі зроблять для себе корисні висновки і до трагедії не дійде в жодній родині.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору