ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

День космонавтики: Україна може стати космічною державою

    28 березня 2024 четвер
    81 переглядів
    Перспективи нашої країни в справі освоєння космічних просторів

    День космонавтики у нас люблять. Все-таки мрія про космос - це одна з найчистіших речей, які є у людства. У ній немає користі, тільки мрії про свободу і пізнання навколишнього світу.
    Але яке відношення це свято має до нас? Що може наша небагата країна зробити для освоєння космосу? Незважаючи на загальний занепад космічної галузі, не все так погано. Хоча, звичайно, є куди розвиватися. Поговоримо про космічне майбутнє України більш детально.
    Грошове питання
    Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк якось сказав, що основна біда космічної галузі у нас - це відсутність грошей на її розвиток.
    "Держава не приділяє уваги космічної галузі. Так було завжди. При Кучмі - краще, потім спад при Ющенко, Януковича. На космос виділяють копійки. Ось в минулому році було виділено близько 10 мільйонів гривень. Це смішно. Який-небудь футболіст донецького "Шахтаря" коштує набагато дорожче", - повідомив космонавт.
    Леонід Каденюк
    І справді, в порівнянні навіть з бюджетами окремих іноземних проектів, 10 мільйонів гривень - це крапля в морі. Але якщо Ющенко або Янковича можна було звинувачувати в недостатньому фінансуванні нашого космічного майбутнього, то поточну владу лаяти за це якось зовсім не з руки. Все-таки війна, економічна криза. Ніби як гроші потрібні зовсім для іншого.
    Але є один нюанс. Самостійно профінансувати великий космічний проект можуть дозволити собі тільки дуже багаті держави, такі, як США і Китай. Навіть якби ми зараз жили серед економіки, що стабільно розвивається, коштів на самостійне освоєння космосу б не вистачило.
    А значить, необхідно шукати інші шляхи. Наприклад, розвиток міжнародного співробітництва. Від Радянського Союзу нам у спадок дісталася солідна технічна база. Так, частина цієї бази вже розвалена і розпродана, але багато і залишилося.
    Antares OA5
    Так, наприклад, в минулому році з Середньоатлантичного регіонального космопорту на острові Волопс в штаті Вірджинія успішно стартував ракетоносій Antares OA5 з вантажним кораблем Sygnus на борту. Перший ступінь ранекотоносія розроблявся і створювався саме в Україні спільно з Orbital Science Corporation.
    Для держави з більш ніж скромними фінансовими можливостями це - великий успіх і шлях до більш плідної участі в інших міжнародних проектах. Головне - підтримувати галузь на достатньому рівні.
    Є чим пишатися
    Технічна база, яка може посприяти успішній співпраці, у нас велика. Якщо вірити Державному космічному агентству (ДКАУ), близько 10% всіх ракетних запусків у світі так чи інакше пов'язані з нашими підприємствами. Небагато, але для початку зійде.
    "Зеніт-2"
    Треба тільки знайти нових партнерів. Ось, наприклад, ракети сімейства «Зеніт», який до 2015 року продавали Росії. Зараз контракт розірваний, тому «Південмаш» їх в даний момент не виробляє. Хоча зтехнології «Зеніту» залишаються актуальними і зараз.
    Ще одним гідним товаром, який ми можемо запропонувати, є ракета «Циклон», розроблена ще в СРСР, але з тих пір багато разів модернізована. Нова версія «Циклон-4» повинна була злетіти після 2010 року з космодрому в Бразилії, але у підсумку програму згорнули. А Україна тоді втратила на цьому проекті сотні мільйонів доларів.
    "Циклон"
    Спільна російсько-українська розробки - ракета «Дніпро». У 1999 році її створили на основі ядерної ракети «Сатана», але виключно для мирних комічних цілей. За 15 років у «Дніпра» було 22 успішних запуски, що дуже непогано. Тепер в Росії проект перейменували в «Байкал» і хочуть продовжити запуски самостійно. Не завадило б і нам зайнятися тим же самим. Або знайти більш підходящого бізнес-партнера для цих цілей.
    Наші супутники
    Окремо стоять супутники українського виробництва. Перший супутник «Січ-1» був запущений ще в 1995 році, правда з космодрому "Плесецьк" в Росії. «Січ-1» успішно спостерігав за поверхнею Землі до 2001 року, коли його замінили вдосконаленою моделлю.
    "Січ-2"
    Нова модель «Січ-1М» п'ять років стежила за гідрологічною і льодовою обстановкою на планеті, досліджувала структуру електромагнітних полів і струмів в іоносферній плазмі та наглядала за грунтовими покривами. А ось супутник «Січ-2» виявився вже не таким вдалим і пропрацював лише два роки. Проте, ДКАУ до 2022 року обіцяє запустить ще шість нових супутників різного призначення.
    Окремо варто сказати про проект POLYITAN-1. Це надмалий супутник формату CubeSat, який вивела на орбіту ракета «Дніпро» у 2014 році. Особливістю POLYITAN-1 є те, що проект був повністю приватним. Цей супутник - розробка співробітників Київського політехнічного інституту і простих українських радіоаматорів. POLYITAN-1 зовсім невеликий, всього 10 см і в ширину, і в висоту. І завдання виконує не складне. Перевіряє сонячні батареї в, скажімо так, польових умовах.
    POLYITAN-1
    Але символічним стало те, що на даний момент саме малюк POLYITAN-1, створений без державної підтримки - єдиний український об'єкт, який знаходить в космосі. Держава зобов'язана зробити з цього однозначні висновки.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору