ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют
Єдина Країна! Единая Страна! United Country

Що думають закарпатці про подвійне громадянство?

На Закарпатті два паспорти — не рідкість
На Закарпатті два паспорти — не рідкість

Після того, як Верховній Раді було зареєстровано законопроект про подвійне громадянство, у нашій області почалося його бурхливе обговорення. Більше того, з Президентом України поквапився зустрітися угорський прем’єр Віктор Орбан.

Проте майже за 26 років незалежності парламентарі жодної каденції так і не змогли на державному рівні врегулювати питання подвійного громадянства. Щоразу, коли когось із високопосадовців намагалися притягнути до відповідальності, вони опинялися у якійсь із країн Європи.

На Закарпатті два паспорти також не рідкість. Область як-не-як прикордонна.

І хоча згідно з Конституцією, наявність документів двох держав є протизаконною, однак з іншого боку регулятивного акту, який би це забороняв, також немає.

Утім хто відчує на собі найбільший тиск після прийняття закону: прості смертні, як завжди, чи державні мужі, із-за яких нібито й планується ввести новації?

Пан Іван працює в Чехії вже майже 20 років. Там він фактично й живе, хоча в Закарпатті в нього залишилась родина. До дружини та дітей навідується раз на рік – на кілька місяців. Чоловік просить не називати його прізвище та село, в якому мешкають його близькі.

«У мене є чеський паспорт. Отримав його ще кілька років тому. Чекати на безвіз все одно марно. Його переносять і переносять… Вдома роботи не мав, на заробітки їздив із 16 років. Знаюся добре на будівництві і в Європі отримую непогані гроші. З чеськими документами працював уже і в Австрії, і в Фінляндії.

Поки що повертатись додому назавжди не планую. Поки є сили, трудитимуть, аби родина не мала ні в чому потребу. Зараз у Чехії навчається й дочка. Вона також хоче отримати паспорт європейської держави. Син поки що школяр, але теж планує в перспективі переїхати до мене. На старість же я, якщо житиму, неодмінно повернуся рідний край. Як на мене, подібні закони сприятимуть еміграції населення. Ніхто не захоче нести відповідальність перед українським судочинством. Працюючи за кордоном, люди там і мешкатимуть. А нашим парламентарям перед тим, як вводити обмеження, порадив би спуститися зі свого Олімпу на грішну землю і подивитися, як живуть їхні виборці, чи мають із чого купити хліб щоденний і найнеобхідніше», – ділиться думками чоловік.

Інша краянка також не хоче, аби про неї дізналися у високих кабінетах, бо вона також з позиції закону порушниця.

«Коли сину виповнився один рік, він важко захворів. Чоловік нас покинув. Мама в мене пенсіонерка, сама я працювала вчителькою за невеликі гроші. Та лікування було дорогим, коштів не вистачало. Я звільнилася і поїхала в Угорщину. Оскільки маю угорські корені, вдалося оформити документи і отримати паспорт. Але жити там теж нелегко. Працюю, звісно, за кращу зарплатню. Дитина проходить належну реабілітацію. Вдома буваємо нечасто, але до рідного краю все одно тягне. Назавжди залишатись за кордоном не хочу. Однак із української педагогічної заробітної плати покласти дитя на ноги я б не змогла, – запевняє жінка. – Закон, гадаю, потрібний, але застосовувати його потрібно виключно до Росії. Вона ж – агресор. У нас у області мати два паспорти нормально. І ніхто не є сепаратистом. Ніхто не хоче назавжди розлучатися з батьківщиною. До таких кроків більшість вдається лише задля того, аби вижити».

Слід зазначити, що для урядовців подвійне громадянство є майже звичною річчю. Багато хто з чиновників, депутатів різних рівнів, держслужбовців ховає вдома по два паспорти. Тож за такі дії позбавляти українського громадянства саме їх було б цілком логічним.

Адже для тих, хто має доступ до державних таємниць, бути громадянином ще якоїсь країни, безперечно, не просто аморально, але й злочинно. Бо ж варто нагадати, що на Донбасі та у Криму також чимало людей мали паспорти сусідньої Росії. Що з цього вийшло – добре відомо всім нам.

Але чи каратимуть нардепи себе ж та своїх колег – питання риторичне.

У публікації Олени Бусол, кандидата юридичних наук, на сайті Центру досліджень соціальних комунікацій розглянуті правові аспекти реалій подвійного громадянства в Україні.

Статтею 2 Закону України “Про громадянство України” передбачено, що законодавство України про громадянство ґрунтується на принципі єдиного громадянства – громадянства держави Україна, що виключає можливість існування адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Разом з тим добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, згідно з ч. 1 ст. 19 цього Закону, є підставою для припинення громадянства України: “1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто”.

Проте навіть цю обставину можна не розцінювати як заборону подвійного громадянства, оскільки втрата громадянства України відбувається не автоматично з набуттям громадянства іншої держави, а виключно з дня видачі Указу Президента України про припинення громадянства щодо певної особи,— зазначила Бусол.

Законом не встановлено, як саме громадяни України мають декларувати друге громадянство — в Україні немає форм фіксації подвійного громадянства. Довести факт того, що громадянин України має паспорт ще якоїсь країни практично неможливо, а багато країн, такі як Ізраїль, Румунія, Угорщина не видають довідок про подвійне громадянство, що робить неможливою дію ухваленого закону.

Закон передбачає, що неподання або несвоєчасне подання повнолітнім громадянином України, який добровільно отримав іноземне громадянство, заяви про це і копії документа, що підтверджує отримання ним іноземного громадянства, – тягне за собою накладення штрафу від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 510 грн). Ті самі діяння, вчинені службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, – тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн). Але згідно з Конституцією, людина двічі не може бути притягнута до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення. Це означає – якщо один раз вас оштрафували, то надалі можна мати два паспорти, йдеться на сайті 24tv.ua

Отже, яким саме чином відчують на собі наші краяни дію нового закону – ще не відомо.

Проте зрозуміло одне – президентський законопроект проблему корупції у вищих гілках влади, про яку він красномовно заявляє, точно не вирішить.

Марія УЖАНСЬКА


Інтернет-видання
UA- Reporter.com

Комментарии

Отправить комментарий

Содержание этого поля является приватным и не предназначено к показу.
Обмеження в 180 символів, залишилося: 180
  • Доступны HTML теги: <em> <strong> <ul> <ol> <li><img>
  • Строки и параграфы переносятся автоматически.

Подробнее о форматировании

CAPTCHA
тест против спам-ботов