Єврейські кладовища на Закрапатті відновлюють за німецькі гроші

В Ужгороді освятили відновлене колишнє єврейське кладовище, яке розташоване в мікрорайоні Радванка. Воно – одне зі знищених у період Голокосту й було десятиліттями занедбане.

Кілька років тому кладовище передали єврейській громаді міста на її прохання. Його впорядкували, підняли зруйновані надгробки. Усе – завдяки організації «Благодійний фонд І-Ес-Джей-Еф Східна Європа», що діє за підтримки Міністерства закордонних справ ФР Німеччини.

Генеральний директор благодійного фонду Філіп Кармель зазначив, що обряд освяти необхідний, адже представники єврейської громади, поховані на цьому кладовищі, й ті, кого депортували та знищили в таборах смерті, не отримали належної честі після завершення свого життя. За його словами, жодна територія Східної Європи не має стільки єврейських поховань, як Закарпаття. Близько сотні кладовищ уже відновили, а в нашій області загалом їх майже 250.

«У 1944 році представники цієї національності в краї вважали, що вони в безпеці, а потім протягом трьох місяців їх направили в газові камери. Стіни, огорожі, які допомагає зводити наш фонд, не захищають кладовища, їх захищають люди. Ми вдячні тим, хто жив поруч і допоміг зберегти цвинтар, просимо ужгородців продовжувати цю добру справу», – сказав Філіп Кармель.

Заступник голови Закарпатської ОДА Олександр Петік наголосив, що євреї Ужгорода в 1944-му смиренно пішли в трудовий табір, де зараз вулиця Минайська, і їхня трагедія – сигнал нинішньому поколінню, що у ворожнечі – тільки знищення, нехтування всім людським.

Керівник консульсько-правового відділу Посольства ФРН в Україні пан Краус Массе зазначив, що уряд Німеччини просить вибачення й надає допомогу з відновлення місць поховань, адже Голокост колись мав на меті знищити не просто євреїв, а культуру цього народу. «Ніколи знову!» – нагадав дипломат відому фразу про обов’язок усіх країн і народів із огляду на Другу світову війну і тодішню трагедію.

Керуючий справами виконкому Ужгородської міськради Олена Макара передала подяку від мера Богдана Андріїва всім, хто долучився до відновлення цвинтаря на Радванці, за ще одну відкриту сторінку в історії Ужгорода, за допомогу в збереженні пам’яті про багатостраждальний народ.

На освяту приїхали й представники родини Візель, яка походить із ужгородської Радванки, а зараз мешкає в США. Один із них ребе Моше розповів, що тут похований їхній прадід, а дідусь колись приїхав на Радванку і, шукаючи могили предків, зустрів двох жінок, що сиділи на могилі, надгробна плита якої була ніби навмисно залита цементом. Жінки розповіли, що там спочиває свята людина. З’ясувалося, що йдеться про могилу його батька, прадіда сучасного покоління родини Візель, який 24 роки був рабином в Ужгороді, й місцеві мешканці залили плиту на його могилі, аби зберегти від знищення в радянські часи. «Так завдяки одній врятованій могилі вдалося врятувати ціле кладовище. Єврейський народ пам’ятає зло, зроблене за 4 покоління до нас, але пам’ятає й добро, зроблене двома тисячами поколінь перед тим. Тому маємо знати, що добро, яке творимо сьогодні, будуть пам’ятати ще дві тисячі поколінь після нас», – запевнив рабин.

Голова обласного благодійного центру «Хесед Шпіра» єврейської громади Закарпаття Михайло Галін нагадав, що до Голокосту євреї складали другу за чисельністю національну громаду в краї. Нині єврейське життя в нашому регіоні відновлюється, йде робота над створенням музею історії і культури.
Головний рабин Ужгорода та Закарпаття Вільгельм Менахем-Мендель прочитав молитви, і представники родини Візель відкрили дошку на стіні, збудованій біля кладовища. Опісля вони пройшли до могил предків і помолилися на самоті. 24 і 25 травня церемонії освяти відбулися також на кладовищах у Горінчові, Липчі та Вишкові Хустського району.

Іван СІДУН, газета "Новини Закарпаття"