ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют
Єдина Країна! Единая Страна! United Country

Для чого президент Державного самоврядування українців Угорщини Юрія Кравченко говорить неправду про русинське самоврядування?

Президент Державного самоврядування українців Угорщини Юрія Кравченко
Президент Державного самоврядування українців Угорщини Юрія Кравченко
Інтернет-видання «Mukachevo.net» опублікувало статтю «Юрій Кравченко: Українське самоврядування в Угорщині має прекрасні відносини з аналогічним русинським самоврядуванням» в якій подаються деякі висловлювання президента Державного самоврядування українців Угорщини Юрія Кравченка, які були ним подані на зустрічі із закарпатськими журналістами у Будапешті. Він сказав, що Українське самоврядування в Угорщині має прекрасні відносини з аналогічним русинським самоврядуванням. Водночас пан Кравченко додав, що відчувається суттєвий вплив російської сторони.

За словами Президент Державного самоврядування українців Угорщини, від уряду Угорщини вони (тобто – русини – прим.)  отримують щороку близько 100 000 євро на свою роботу, а якщо врахувати й проекти, які самоврядування втілює спільно з іншими організаціями, зокрема з останнього – це дитячі табори, то сума сягає до 500 000 євро на рік.

Цинічні і брехливі висловлювання обурили русинські спільноту в країнах Європи. Реакція не забарилася. Нижче ми подаємо статтю русинського  журналіста Петра Медвідя (Словаччина), яка була написана, як коментар  «Вступне до контролю» лемківського радіо lem.fm, мовою оригіналу та в перекладі на українську мову головного редактора русинського часопису «Отцюзнина» Юрія Шиповича

 

Добра рада

Знова раз дізнали сьме ся, як Русинів фінанцує Кремель. Теперь вже не сьме фінанцованы лем на Словакії, в Полщі а самособов на Україні, грошы з Москвы за найновшыма „інформаціями“ беруть і Русины в Мадярьску.

Холем у світі такой паралелной реалности жыє голова Українськой державной самосправы в Мадярьску Юрій Кравченко. Тот на пресконференції в Будапешті розвивав свій талент сучасного україньского Езопа, і побісідовав о тім, же україньска народностна самосправа має приятельскы односины з русиньсков меншыновов самосправов в Мадярьску, але на другім боці чути в русиньскій самосправі вплив Росії. Навеце, і тото є важне, байкарь на челі україньской самосправы проявив ся добрый і як учтовник, котрый знать, же русиньска меншына дістане на рік коло 100 000 евр, але кідь порахуєте проєкты, котры ся роблять, то мусить стояти і 500 тісяч на рік. Но і одкыль тых 400 тісяч? То добрі знаме – Кремель дав.

Може собі пан Кравченко з властной скушености думать, же дітячі таборы, котры сам споминать, стоять 400 тісяч. Може тілько стоять україньсккы таборы про діти. Але ту пак треба ся скорше задумати, ці ся в рамках україньской самосправы не беруть грошы до кешені, бо робити дітячі таборы і схосновати на то 400 тісяч евр, то бы діти якбач до Дубая на пів рока мусили ходити. Но подьме ку фаткам.

Не знам, ці о добрых односинах з русиньсков самосправов в Мадярьску буде годен іщі в будучности бісідовати Юрій Кравченко по тім, што налляв ведра гноя на Русинів. Ведра повны неправды, циґаньства. Увірити різным такым высловам може лем чоловік, котрый не знать штандарды старостливости о народностны меншыны, штандарды прав народностных меншын в европскых державах. Не знать, бо Україна сама такы штандарды не мать, і ани здалека ся до них не приближує.

Правда є така, же ці є то Польша, ці Словкія, ці Чеська републіка, Румунія, Мадярьско, Сербія, Хорватія – всядыль в тых державах, в котрых в рамках Европы жыють Русины, мають Русины єднакы права і хоснують єднакы выгоды і фінанцованя, як і далшы, тов котров державов вызнаны, народностны меншыны. Русины в европскых державах не потребують жадны грошы Кремля, бо їх державы, котры суть про них отцюзнинов, ся о них старають, вызнавають їх, і давають їм условії, котры суть потрібны про їх розвиток.

А правда є і така, же як раз Русины, народ без властной державы, не принимають окрім грошей з державных бюджетів своїх держав, в котрых жыють, жадны далшы грошы. Бо не мають властну державу в тім смыслі, жебы то была русиньска держава. Їх державами суть тоты державы, в котрых жыють. Покля тоты, што найвеце кричать, належать ку тым народностям, котры окрім грошей з державного розрахунку державы, в котрій жыють, беруть іщі часто підпору і з держав своїх домовскых. Мадярі на Словакії з Мадярьска, Словаци в Мадярьску зо Словакії, і так бы сьме могли выраховати вшыткы державы і вшыткы народности включно Українців. І україньска меншына в різных державах Европы нераз діставать різныма способами підтримку з Києва. Або ся робить ґешефт держав. Як наприклад то, же Словакія дала Українцям просторы в Пряшові, Україна Словакам в Ужгороді. Значіть, хто ту бере загранічны грошы? Русины істо ніт.

І што дотулять ся „російского впливу“, котрый пан Кравченко чув у Русинів, думам, же в каждім народі, і писав єм то вже нераз, найдуть ся конзерватівці, лібералы, соціалісты, комуністы, проросійскы, проамерицькы, нудісты і біціґлісты. Но на основі даякого „властного почутя“, на основі стрічі з чоловіком з даякого народа, не мож бісідовати, же цілый народ є такый або іншый. І підкреслюю, же як раз Світовый конґрес Русинів нераз выразив ся, же нашов найліпшов путьов є путь европска, путь одкрытых граніць, котры нам уможнюють співпрацовати міджі собов, кідьже сьме мы, Русины, розділены в різных державах. Докінця Світовый конґрес Русинів підпорив у своїй резолуції европску інтеґрацію Україны, бо Русины знають, же як раз там жыє найвеце Русинів і як раз з нима є найскладніше мати контакты, кідьже стоять мімо сполочного европского простору, навеце невызнаны властнов державов.

Про пана Кравченка і йому подібных маю добру раду. Покля собі думать, же Русинам потрібны грошы з Москвы, бо їм державы давають мало, є ту рішіня. Най пан Кравченко і йому подібны лобують в Києві, жебы вызнати Русинів за корінный народ днешньой Закарпатьской области Україны, за окрему народностну меншыну Україны, най собі тоту меншыну возьме Київ під свої крыла, і най єй фінанцує, жебы могла розвивати ся. Пак уже не буде треба грошей з Москвы. Але пан Кравченко добрі знать, же жадны грошы з Москвы не суть ани теперь, і же їх ани не треба. Тадь сам сидить в Мадярську і не скаржыть ся на грошы…

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

Знову ми почули цікаву новину, що Кремль фінансує русинів. На цей раз, як виявляється, ми фінансовані росіянами не лише в Словаччині, але і в Польщі, і, звичайно, на Україні… Найновішою новиною є те, що Москва оплачує і русинів Угорщини.

Саме в такому віртуальному світі живе голова українського державного самоуправління в Угорщині Юрій Кравченко, який на прес-конференції в Будапешті повністю розкрив свій талант українського Езопа. Він розповів, що українське самоуправління в Угорщині має тісні зв’язки з самоуправлінням русинським, але при цьому примітив, що на русинське самоуправління відчувається вплив Росії. Найголовнішим є те, що цей байкар,  як гарний фінансист знає, що русинське самоуправління має 100 тис. євро у рік від угорської держави, але, якщо порахувати, скільки воно витрачає на різні культурні проекти, то це не менше 500 тис євро. Тож виникає питання, звідки беруться 400 тис. євро? Він добре знає – Кремль дав!

Можливо пан Кравченко вважає, що дитячі табори, які сам називає, коштують 400 тис.?.. Можливо стільки і виділяє українське самоуправління на табори для своїх дітей. Але тоді виникає питання, чи хтось з української самоуправи не кладе собі різницю у ціні до кишені, бо якщо витрачати 400 тис. євро на дитячі табори в Угорщині, то краще в Дубаї відправити дітей на півроку? Тому звернемося до фактів.

Не знаю, чи зможе Юрій Кравченко і надалі підтримувати дружні стосунки з русинським самоуправлінням Угорщини, після того, як вилив цілі відра помий на голови русинів? Відра повні неправди та бруду. Зробити такі заяви може лише людина, яка не знає елементарних правил спілкування між нацменшинами у європейських державах. Не знає, бо Україна сама цих правил не дотримується і навіть до них не наближається.

Правдою є те, що, чи це Польща, Словаччина, Чеська республіка, Румунія, Угорщина, Сербія, Хорватія – всюди в цих європейських державах живуть русини, мають одинакові права з іншими народами, користуються однаковими законами та фінансовою підтримкою. Тому русини в європейських державах не потребують ніяких кремлівських грошей, бо їх держави, які є для них батьківщинами, визнають їх, про них дбають та створюють умови для їх розвитку.

А правдою є і те, що якраз русини, народ без власної держави, не мають окрім грошей з державних бюджетів тих держав, у котрих проживають, ніяких інших фінансових джерел. Прекрасно відомо, що русинської держави, яка б фінансувала русинів за її межами, не існує.  Це на відміну від тих, хто має додаткову допомогу з бюджетів своїх, материнських, держав. Таку підтримку мають угорці, що проживають в Словаччині, так само словаки, які мешкають в Угорщині; це стосується і інших народів, включаючи українців. Відомо, що українські меншини в різних державах Європи не раз отримувала різного роду  підтримку з Києва. Є випадки, коли держави домовлялись між собою.  Наприклад,  Словаччина  дала українцям великі можливості для реалізації своїх планів у Пряшеві, Україна, у свою чергу - словакам в Ужгороді. Тому виникає питання:  хто тут бере закордонні гроші? Відповідь одна: хто завгодно, але не русини!

А що стосується «російського впливу», який пан Кравченко побачив, то думаю, що у кожному народі, про що вже не раз я писав, знайдуться консерватори, ліберали, соціалісти, комуністи, проросійські, проамериканські, нудисти, велосипедисти… Але, певне, на основі власної інтуїції, на основі зустрічі з однією людиною, не можна стверджувати, що весь народ є таким або іншим. І підкреслюю, як це вже не раз декларував Світовий Конгрес Русинів, що нашим найпевнішим шляхом є шлях європейський, шлях відкритих кордонів, який покращує співпрацю між нами, бо русини розділені, мешкають в різних державах. В кінці кінців Світовий Конгрес Русинів добивається  своїми резолюціями європейської інтеграції України, бо саме там проживає найбільше русинів і саме з ними найскладніше підтримувати контакти, бо саме там їх не визнає власна держава.

         Для пана Кравченка і йому подібних маю добру пораду. Якщо він вважає, що русинам потрібні московські гроші, бо їх мало виділяють ті держави, де вони проживають, то маю добру ідею. Хай пан Кравченко і йому подібні лобіюють перед Києвом, щоб визнати Русинів за корінний народ сьогоднішньої Закарпатської області України, за окрему нацменшину України, хай цю меншину Київ візьме під свій захист і хай фінансує її, щоб вона могла добре розвиватись. Тоді нікому не будуть потрібні гроші Москви. Але пан Кравченко добре знає, що ніяких московського фінансування русинів не існує і, в принципі, воно нікому й не потрібно. В кінці кінців він сам сидить в Угорщині і не скаржиться на недостачу фінансів…

Петро Медвідь

Інтернет-видання
UA- Reporter.com

Комментарии

Отправить комментарий

Содержание этого поля является приватным и не предназначено к показу.
Обмеження в 180 символів, залишилося: 180
  • Доступны HTML теги: <em> <strong> <ul> <ol> <li><img>
  • Строки и параграфы переносятся автоматически.

Подробнее о форматировании

CAPTCHA
тест против спам-ботов