Вчені з'ясували, чому люди діляться на сов і жайворонків

Різні біоритми в різних людей можуть бути закладені генетично.


Такі висновки дослідники зробили після спостережень за корінним народом хадза, який досі живе первіснообщинним ладом на узбережжі озера Еясі на півночі Танзанії, передає "ВВС".


Як відзначають антропологи, різноманітність режимів сну у людей, що живуть разом, було дуже важливим для первісних спільнот мисливців і збирачів. Оскільки у той час було потрібно, щоб хтось постійно пильнував хижаків.


Хадза живуть стоянками приблизно по 30 людей, добувають собі їжу полюванням і збиранням. В їх дієту входить дичина, мед, ягоди і насіння. Антропологи припускають, що в схожих умовах розвивалися всі популяції сучасної людини.


За 20 діб вивчення життя племені з'ясувалося, що протягом майже всього цього часу хоча би хтось із його представників обов'язково не спав. Таким чином, люди, що сплять, фактично змінювали один одного по черзі, і все плем'я разом спало лише 0,15% від загального часу.


Раніші дослідження демонстрували, що близько 40-70% функціонування циркадних ритмів людини (те, що прийнято називати біологічним годинником) визначається генетикою. За решту відповідають довкілля і вік. Причому з роками вплив останнього фактора збільшується.


"Коли ви молоді, вам набагато ближчий хронотип "сови", тобто ваша основна активність припадає на час після опівдні, а з ранку нічого робити не хочеться. Але з віком ви дедалі більше наближаєтесь до "жайворонка", - зауважує дослідник.


Ідея про зміну стратегії сну залежно від віку відома як "гіпотеза бабусі", додає канадієць.


За цим припущенням, проживання разом зі старшими членами племені дає спільноті еволюційну перевагу, оскільки старші можуть допомагати по господарству і з дітьми, поки молодь спить, і загалом тримати все під контролем.