ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Як виглядають купе нових вагонів потягу «Ужгород-Київ» (ФОТО)

    18 квітня 2024 четвер
    91 переглядів
    Подорожні нотатки журналіста з потягу "Ужгород-Київ"

    Подорожні нотатки журналіста з нещодавньої мандрівки потягом «Київ-Ужгород» №129.

    Потяг по особливому графіку відправляється з Києва о 21.02 і приїжджає в Ужгород о 10.02, перебуваючи в дорозі рівно 13 годин. Це на 3 години менше, ніж №81 і на 2,5 години – за №99.

    За весь цей час №129 робить всього 5 зупинок – в основному по 2 хвилини і на 26 хвилин у Львові.

    570 ГРИВЕНЬ ЗА «ЗАРЯДКУ»

    Особливістю цього потягу «Київ-Ужгород» є нові вагони 2016 року випуску та висока вартість квитка.

    Квиток у купе з Києва до Ужгорода нам обійшовся у 570 гривень 61 копійку, що майже на 300 гривень дорожче за аналогічний у потязі «Київ-Ужгород» №99.

    Перше, що кидається у вічі, коли заходимо до вагону, колір. Всередині все пофарбовано у «металік».

    А от і наше купе.. Тут також все у сірому блиску, окрім набору білизни, подушки та пледів, які тут звичайного зразка від «Укрзалізниці».

    Одразу помічаємо ноу-хау купе – розетки 220 вольт над пасажирськими сидіннями, жалюзі на вікні та яскраве світло з енергоощадних ламп.

    На цьому, власне і все.

    ЯКЩО ЧЕРВОНИЙ, ТО ТЕРПИ

    «Попереджаю, бумагу в унітаз не викидати», - перериває наші перші враження провідник, відкриваючи купе.

    Як ви зрозуміли, наступним під «ревізію» потрапляє туалет 129-го потягу. Про те, що він зайнятий, попереджає надпис червоним у коридорі. Чекаємо на «зелений» і заходимо…

    Тут все також у стилі «металік», а сам унітаз білого кольору. До речі, вода у ньому спускається набагато краще, ніж у старих вагонах «Укрзалізниці». Та слово провідника – закон. Папір кидаю у смітник.

    Однозначний «плюс» туалету – краники нової конструкції, які не потрібно натискати знизу, та присутність на умивальнику рідкого мила.

    "БУДЕМО ЇЗДИТИ НА НІМЦЯХ!"

    Покидаємо вбиральню і йдемо знайомитися ближче з провідником вагону.

    «Можна кілька запитань про ваші нові вагони?» - дізнаємося у нього.

    «А що скрипить, нє?», - відповідає, представляючись Петром, кремезний чоловік, близько 50-ти років.

    «Дуже слабенькі вагони, - стукаючи по корпусу, продовжує провідник, - По-перше, туалети взагалі не годяться. Ламаються дуже часто. От словаки, чехи чи німці роблять – кидай у нього все, що завгодно, окрім бутилок. А у нас бумага попадає, і вже не робить».

    Петро розповідає, що нові вагони вироблені у Дніпрі у 2016 році. Усього їх близько двадцяти і всі вони у потяга «Київ-Ужгород» №129.

    «Нічого, будемо їздити на німцях!», - говорить на завершення провідник, зауважуючи, що зовсім скоро Україна отримає б/у вагони німецького виробництва.

    Як бачимо, сервіс нових вагонів зразка 2016 року не виправдовує високої вартості квитка.

    Однозначний плюс – це тільки швидкість потяга. На годиннику – 10 ранку, а ми вже в Ужгороді. Попереду – увесь день в найріднішому місті України.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору