Украина возобновила политический "Мараморош-Сигетский процесс"?
Мараморош-Сигетские процессы (1904, 1906, 29.12.1913 – 3.3.1914) - монстрпроцессы, инсценированные венгерскими властями против русинских крестьян-православных. Наибольшую известность приобрел процесс 1913–1914 над 94 русинскими крестьянами, мужчинами и женщинами в возрасте от 17 до 64 лет. Все они были обвинены в государственной измене по причине их массового выхода из грекокатолической церкви и перехода в православную. Обвиненным инкриминировалась политическая цель: подчинение православных русинов Русской правоcлавной церкви и присоединение части территории Венгрии (комитаты Мараморош, Угоча, Берег) к России, связь с этой целью с русскими политическими деятелями через депутата Думы графа В.А.Бобринского при посредническтве братьев Алексея и Георгия Геровских и прямом участии в переговорах русинского православного проповедника, архимандрита Алексея Кабалюка. Обвинителем выступал Андор Иллеш (Он же Ильяшевич, мадьяризованный русин, сын греко-католического священника из села Липча), защиту вели 17 адвокатов, присланных по ходатайству венгерского публициста Виктора Аради масонской ложей Будапешта, а также словацкий адвокат из Тренчина Юрай Яношка. Обвинение было построено на доносах полицейского провокатора Арнольда Дулишковича, в качестве улик представлены конфискованные у крестьян богослужебные книги и Библии, напечатанные в России. Свидетелем защиты на процессе выступил и граф В.А.Бобринский, в связи с чем обвинение вынуждено было раскрыть агента-провокатора А.Дулишковича. Процесс вызвал бурную реакцию в демократических кругах Европы, осудившей венгерское судопроизводство как произвол, в австрийском парламенте с интерпелляцией выступил чешский депутат Вацлав Клофач, в качестве защитника на процессе хотел выступить другой чешский депутат, Т.Г.Масарик, венгерскими властями туда не допущенный. Волна солидарности захватила Словакию. Процесс закончился осуждением 33 обвиненных на 37 лет заключения в тюрьме и 6800 крон штрафа.
А.Кабалюк был осужден на 4 года заключения и 1000 крон штрафа. Мараморошский процесс был первым в Венгрии политическим процессом против русинских крестьян, в конфессиональной, пассивной форме протестовавших против политики мадьяризации, национального предательства иерархов греко-католической церкви.Автор Иван Поп
СБУ возбудила уголовное дело против Закарпатского «Сойма русинов»
UA-Reporter.com
Комментарии
Дослідник
...подчинение православных русинов Русской правоcлавной церкви и присоединение части территории Венгрии (комитаты Мараморош, Угоча, Берег) к России...
- історія розвивається по спіралі (друга спроба).
Ян Русин
Досліднику из Львіва.Ти окончательно хворюша в другій спробі, після таких слів, і свідомий український незнайка-антирусин. Дійсно Київ нині як і Будапешт грозиться судити русинів за психопатичні підозри у любві к РАсії. Австро-Мадярщина поплатилася за антирусинство розпадом, що чекає і неньку за відкритий фашизм, навіть простого львівополонського народу.
Левин
Песня галицаев времён геноцида русинов, который судя по всему, опять возобновили галицойскоесбеушные нуворыши: "сiчова" песня, записанная крестьянином с. Кутище Бродовского уезда П. Олейником: Украiнцi пють, гуляють,
А кацапи вже конають.
Украiнцi пють на гофi,
А кацапи (русины-русофилы) в Талергофi.
Де стоiть стовп з телефона,
Висить кацап (русин) замiсть дзвона.
Уста очi побiлiли,
Зуби в кровi закипiли,
Шнури шию переiли.
Это смакование братской крови вызыявает отвращение от таких "героев".
Не обманывайтесь братья! Ще не вмерла Украина, не повимерали полицаи, перешедшие работать в украинское сбу
Дослідник
Авґустин ВОЛОШИН
…Назви "русин" ми не вирікаємося й не покидаємо її. Нею називалися наші славні князі в Київі й у Галичині й на Підкарпатті, нею називалися наші великі предки, нею називаємося і ми. Ця назва нам була і є дорога і свята. Але коли ми днесь на перше місце видвигаємо й завше підчеркуємо назву "українець-український", то це робимо для того, щоб відрізнити себе від тих, що сталися зрадниками нашого народу й як вовки в овечій шкірі іменем "русини", іменем руського народу, іменем ніби руської культури за мадярські пенґе, за польські золоті туманять і продають русина. Вкрали нашу назву "русини" й нею послугуються в своїй юдиній роботі. Щоб отже відособнітися від тих справдішних яничарів і зрадників, ми перестаємо вживати стару нашу назву "русини", а вживаємо нашу не много молодшу назву "українці". І цього нашого поступовання ніхто не може нам брати за зле….
Ми так само не перестаємо бути русинами, тієї назви не покидаємо, вона нам свята й тепер, але коли під цю назву підшилися всякі свідомі чи несвідомі шкідники, які ні нашої мови добре не знають, ні духом нашого народу не живуть, а тільки служать чужим інтересам, на знищення нашого народу, тоді ми мусимо видвигати другу нашу назву "українці", щоб більше підчеркнути нашу нерозривну одність із великим укр. народом і щоб ясніше зазначити, що ми нічого спільного не маємо з тими, що, називаючи себе русинами, туманять і продають наш руський нарід.
Про це писати й це людям пояснювати треба саме сьогодні, коли по наших селах і по наших "Просвітах" русофільські аґітатори збирають підписи на "руські" учебники. Отже, українське свідоме громадянство, до роботи!
Борітеся — поборете!
РУСИНИ ЧИ УКРАЇНЦІ? Вперше надруковано в газ. "Свобода". — Ужгород, 1937. — 2 вересня. — ч. 28. — с. 1.
Подається за першодруком.
Корінний
Дослідник.Що ти цитуєш однобоку інформацію. Цитуєш 1937 рік. Любиш його. Тоді люби 1938, коли Подкарпатська Русь стала національна федеративна республіка, з Конституцією, кращою за твою кучмівську 96-го і Юща 2004 року.
Дослідник
РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУ, ШКІЛ І НАРОДНОЇ ОСВІТИ В ХУСТІ З ДНЯ 25 ЛИСТОПАДА 1938
ПРО МОВУ (ЯЗИК) НАВЧАННЯ
§1
На основі § 58. зак. арт. XXXVIII з року 1868 заряджується, що кожний ученик має бути навчаний в своїй рідній мові, оскільки та мова вживається в дотичній громаді.
§2
В школах, основаних для дітей українських (руських, себто малоруських) мовою навчання має бути мова українська в її літературній формі.
§3
Там, де до великорусскої мови навчання приголосять родичі (опікуни) української (малоруської) або великоруської народности на приналежнім шкільнім уряді найменше 40 школоповинних дітей, може міністерство, на внесення приналежного шкільного уряду, відкрити також клясу з великорусскою мовою навчання.
Приголошення треба подати на приписанім друксорті до 30 червня кожного року приналежному шкільному урядові, а цього року виїмково до 15 днів від оголошення цього розпорядження.
§4
Коли число учеників у клясі з мовою навчання великорусскою упаде під число 30, то аналогічно до постанови § 45 арт. XXXVIII закона з року 1868 приналежний шкільний уряд зарядить до 8 днів закриття такої кляси і учеників приділить до кляси з мовою навчання українською (малоруською).
§5
Під мовою навчання у школах (українських-малоруських) зглядно великорусских треба розуміти літературну мову українську (малоруську), зглядно літературну мову великорусску з правописом у літературі загально вживаним і Міністерством Культу, Шкіл і Народної Освіти одобреним.
§6
Приналежним шкільним урядам, згаданим у §§ 3, п. 4. цього розпорядку є: а) у школах середніх, торговельних та фахових — дирекція школи, б) у доповняючих школах (ремісничих) — інспекторат доповняючих шкіл, в) школах народних (елементарних, горожанських і захоронок) та інших школах — державний шкільний інспекторат.
§7
Це розпорядження вступає в силу з днем його оголошення.
Міністр для управи Підк. Русі:
Авґустин ВОЛОШИН в. р.,
предсідник правительства
Дослідник
...подчинение православных русинов Русской правоcлавной церкви и присоединение части территории Венгрии (комитаты Мараморош, Угоча, Берег) к России...
- історія розвивається по спіралі (друга спроба).
Ян Русин
Досліднику из Львіва.Ти окончательно хворюша в другій спробі, після таких слів, і свідомий український незнайка-антирусин. Дійсно Київ нині як і Будапешт грозиться судити русинів за психопатичні підозри у любві к РАсії. Австро-Мадярщина поплатилася за антирусинство розпадом, що чекає і неньку за відкритий фашизм, навіть простого львівополонського народу.
Левин
Песня галицаев времён геноцида русинов, который судя по всему, опять возобновили галицойскоесбеушные нуворыши: "сiчова" песня, записанная крестьянином с. Кутище Бродовского уезда П. Олейником: Украiнцi пють, гуляють,
А кацапи вже конають.
Украiнцi пють на гофi,
А кацапи (русины-русофилы) в Талергофi.
Де стоiть стовп з телефона,
Висить кацап (русин) замiсть дзвона.
Уста очi побiлiли,
Зуби в кровi закипiли,
Шнури шию переiли.
Это смакование братской крови вызыявает отвращение от таких "героев".
Не обманывайтесь братья! Ще не вмерла Украина, не повимерали полицаи, перешедшие работать в украинское сбу
Дослідник
Авґустин ВОЛОШИН
…Назви "русин" ми не вирікаємося й не покидаємо її. Нею називалися наші славні князі в Київі й у Галичині й на Підкарпатті, нею називалися наші великі предки, нею називаємося і ми. Ця назва нам була і є дорога і свята. Але коли ми днесь на перше місце видвигаємо й завше підчеркуємо назву "українець-український", то це робимо для того, щоб відрізнити себе від тих, що сталися зрадниками нашого народу й як вовки в овечій шкірі іменем "русини", іменем руського народу, іменем ніби руської культури за мадярські пенґе, за польські золоті туманять і продають русина. Вкрали нашу назву "русини" й нею послугуються в своїй юдиній роботі. Щоб отже відособнітися від тих справдішних яничарів і зрадників, ми перестаємо вживати стару нашу назву "русини", а вживаємо нашу не много молодшу назву "українці". І цього нашого поступовання ніхто не може нам брати за зле….
Ми так само не перестаємо бути русинами, тієї назви не покидаємо, вона нам свята й тепер, але коли під цю назву підшилися всякі свідомі чи несвідомі шкідники, які ні нашої мови добре не знають, ні духом нашого народу не живуть, а тільки служать чужим інтересам, на знищення нашого народу, тоді ми мусимо видвигати другу нашу назву "українці", щоб більше підчеркнути нашу нерозривну одність із великим укр. народом і щоб ясніше зазначити, що ми нічого спільного не маємо з тими, що, називаючи себе русинами, туманять і продають наш руський нарід.
Про це писати й це людям пояснювати треба саме сьогодні, коли по наших селах і по наших "Просвітах" русофільські аґітатори збирають підписи на "руські" учебники. Отже, українське свідоме громадянство, до роботи!
Борітеся — поборете!
РУСИНИ ЧИ УКРАЇНЦІ? Вперше надруковано в газ. "Свобода". — Ужгород, 1937. — 2 вересня. — ч. 28. — с. 1.
Подається за першодруком.
Корінний
Дослідник.Що ти цитуєш однобоку інформацію. Цитуєш 1937 рік. Любиш його. Тоді люби 1938, коли Подкарпатська Русь стала національна федеративна республіка, з Конституцією, кращою за твою кучмівську 96-го і Юща 2004 року.
Дослідник
РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУ, ШКІЛ І НАРОДНОЇ ОСВІТИ В ХУСТІ З ДНЯ 25 ЛИСТОПАДА 1938
ПРО МОВУ (ЯЗИК) НАВЧАННЯ
§1
На основі § 58. зак. арт. XXXVIII з року 1868 заряджується, що кожний ученик має бути навчаний в своїй рідній мові, оскільки та мова вживається в дотичній громаді.
§2
В школах, основаних для дітей українських (руських, себто малоруських) мовою навчання має бути мова українська в її літературній формі.
§3
Там, де до великорусскої мови навчання приголосять родичі (опікуни) української (малоруської) або великоруської народности на приналежнім шкільнім уряді найменше 40 школоповинних дітей, може міністерство, на внесення приналежного шкільного уряду, відкрити також клясу з великорусскою мовою навчання.
Приголошення треба подати на приписанім друксорті до 30 червня кожного року приналежному шкільному урядові, а цього року виїмково до 15 днів від оголошення цього розпорядження.
§4
Коли число учеників у клясі з мовою навчання великорусскою упаде під число 30, то аналогічно до постанови § 45 арт. XXXVIII закона з року 1868 приналежний шкільний уряд зарядить до 8 днів закриття такої кляси і учеників приділить до кляси з мовою навчання українською (малоруською).
§5
Під мовою навчання у школах (українських-малоруських) зглядно великорусских треба розуміти літературну мову українську (малоруську), зглядно літературну мову великорусску з правописом у літературі загально вживаним і Міністерством Культу, Шкіл і Народної Освіти одобреним.
§6
Приналежним шкільним урядам, згаданим у §§ 3, п. 4. цього розпорядку є: а) у школах середніх, торговельних та фахових — дирекція школи, б) у доповняючих школах (ремісничих) — інспекторат доповняючих шкіл, в) школах народних (елементарних, горожанських і захоронок) та інших школах — державний шкільний інспекторат.
§7
Це розпорядження вступає в силу з днем його оголошення.
Міністр для управи Підк. Русі:
Авґустин ВОЛОШИН в. р.,
предсідник правительства