Окремі "ботлери" женуть неякісне вино "на гора" мільйонами декалітрів

Проведена днями професійна дегустація міцних і десертних вин, яку організувала впливова професійна організація виноградарів і виноробів
України "Укрвинпром", дала сенсаційні результати. Виявляється, кожна третя-четверта пляшка, що пропонується споживачеві з прилавка, є підробкою,
тобто фальсифікатом.

На жаль, держава, яку мали б представляти на ринку відповідні контролюючі органи, зберігає в цій ситуації абсолютний спокій. Виробники вина України самі апелюють у ці органи, вимагаючи відновити діяльність закритої ще в 2001 році Державної алкогольної інспекції.

Більше вина, на жаль, не тільки гарного

Вино є нині третім за популярністю напоєм в Україні серед алкогольних і слабкоалкогольних. Обсяги його виробництва та продажу з місяця в місяць ростуть. За рік, згідно з оцінками експертів, ринок вина збільшується приблизно на 15 відсотків. Відповідно, росте і кількість підробок. В "Укрвинпромі" вмотивовано вважають, що ця цифра сьогодні становить від 30

до 60 відсотків.

Голова Центральної дегустаційної комісії Едуард Михайлянц на прес-конференції, що відбулася в м. Коктебелі (АР Крим), оприлюднив результати професійної дегустації міцних і десертних вин, проведеної на базі заводу марочних вин і коньяків "Коктебель".

Слід зазначити, що до складу дегустаційної комісії увійшли близько п'ятдесяти фахівців виноробних і коньячних підприємств України, а також представники галузевих наукових закладів -Інституту винограду і вина "Магарач", Національного центру "Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова", Національного аграрного університету України.

Зразки продукції, а їх було представлено близько ста, в тому числі 35 зразків, закуплених у торговельній мережі, оцінювали за методом "сліпої" дегустації, за всіма органо-лептичними показниками. Результати вразили навіть досвідчених виноробів. Серед закуплених зразків, кожен із яких, як пояснив Едуард Михайлянц, брався разом із копією сертифікату про якість,

майже половина виявилися підробкою. Тобто, споживачам під виглядом вина, у закоркованих, з акцизними марками пляшках, оздоблених майстерно виконаними етикетками, пропонували сурогат: рідину, що, на думку експертів, виготовлена з допомогою наповнювача, ароматизаторів і стабілізаторів.

"Можливо, деякі з цих так званих вин робилися із використанням виноградної мезги, яку заливали водою, щоб витягнути екстрактивні речовини. Але

більшість із них не мають у своєму складі навіть натяку на виноград, хоча позиціонуються як натуральні виноградні вина".

Приклад? З 14 вин типу "кагор", які піддавалися перевірці, лише чотири виявилися справжніми, інші, стверджують члени комісії, -фальсифікат.

Заради здоров'я споживача

Коментуючи ситуацію на українському ринку вина, директор ОП "Ужгородський коньячний завод" Володимир Гісем сказав:

- Якщо людині дати один міліграм ціанистого калію, вона відразу помре. За таке у Кримінальному кодексі передбачається суворе покарання. Якщо ж людину систематично, рік у рік труїти неякісною продукцією, завдаючи непоправної

шкоди її здоров'ю, то ніякої відповідальності за це винуватець не несе. Чи ж можна з цим миритися?

Між тим, окремі "ботлери", як їх називають виробники, женуть неякісне вино

"на гора" мільйонами декалітрів. І зупинити їх може лише суд. Та й то не

відразу.

- Ми п'ять років поспіль судилися з фальсифікаторами своєї продукції, - каже Володимир Гісем. - Тим більше, що мали вже рішення Антимонопольного комітету, прийняте на нашу користь. А ті тим часом продовжували виробляти фальшивку і заробляти грошики, вказуючи на етикетці минулорічну дату

виготовлення, -аби не підпадати під дію рішення АМК.

Директор заводу марочних вин "Іnkerman" Анатолій Філіпов вважає, що в

харчовій промисловості України нині склалася катастрофічна ситуація.

- Це не лише у нас у виноробній галузі, - зазначає він. -Візьміть ковбасне виробництво, молочне: всюди емульгатори і стабілізатори. Про сировину, з чого роблять деякі продукти, годі й казати.

За порядком на ринку України має слідкувати Держстандарт. Власне, він і слідкує, тільки ж охопити тисячі підприємств харчової промисловості силами декількох сотень спеціалістів навряд чи можливо.

Карати. Не можна милувати

Що стосується виноробства, то тут реальний вихід із становища існує. Стаття 14 чинного Закону України "Про виноград і виноградне вино", прийнятого три роки тому, передбачає створення в країні державної алкогольної інспекції,

котра має піддавати контролю не лише продукцію вітчизняних виноробних підприємств, а й ту, що нині у величезній кількості завозиться на ринок

України з-за кордону. Корпорація "Укрвинпром", представляючи інтереси понад ста виноградарських і виноробних підприємств, ось уже кілька місяців поспіль надсилає звернення на ім'я Президента, Прем'єр-міністра України, в

уряд, до Верховної Ради із вимогою відновити дію цієї інспекції.

- Ми, чесні виробники, не боїмося ніяких перевірок, -стверджує директор заводу марочних вин і коньяків "Коктебель" Олександр Гаран. - Ми виступаємо перш за все за захист українського споживача, якому фальсифікат завдає непоправної шкоди.

Є й інший аспект. Члени об'єднання українських виноробів гостро зацікавлені в тому, щоб урятувати імідж доброякісної вітчизняної продукції.

- Коли взимку ми проводили дегустацію шампанських вин, то виявили, що

українська продукція, зокрема "Новий Світ" та "Артемівське" аніскілечки не гірша за іноземну, навіть відомих французьких виробників, - розповідає Едуард Михайлянц. -Ми і тепер готові довести споживачам, що більшість українських виробників вин випускають доброякісні, корисні для здоров'я

продукти.

Варто радитися з професіоналами

Тільки-от, нарікають винороби, вони не відчувають у цьому питанні державної підтримки. За словами першого заступника генерального директора корпорації "Укрвинпром" Володимира Кучеренка, чиновники взяли собі за правило

самотужки вершити долю будь-якої галузі.

- Звички радитися з професіоналами, як це прийнято в усьому світі, у них поки що немає, - каже він. - Ми й досі не знаємо, на яких умовах "нас вступили" у ВТО, адже протоколи, підписані у Брюсселі, не поспішають оприлюднювати.

Та ж сама історія, звертає увагу Володимир Кучеренко, стосується переговорів про вступ України до Зони вільної торгівлі, - на яких умовах нас туди заведуть, ніхто не знає. "Складається враження, що нашій державі

вигідніше підтримати іноземних виробників, аніж захищати своїх. А де гарантія, що серед тисяч найменувань іноземних товарів на ринок України не

потраплять продукти низької якості?..".

Ситуація, що склалася на ринку вина України, не могла виникнути без сильного лобі нечесних виноробів, яким вигідно створити мережу

непідконтрольних виноробних виробництв. Члени корпорації "Укрвинпром" вважають, що саме "дякуючи" їхнім так званим колегам страждає ціла галузь, а з нею і репутація України у світі.

- Ми будемо стукати в усі двері, і таки доб'ємося, що нас почують, - наголошує Володимир Кучеренко. - Хай там що, але ми зупинимо потік

фальсифікату на ринку.

Починати треба з культури

Найбільше вина, що не відповідає технологічним нормам, продається в нижньому і середньому ціновому сегменті за ціною 5-15 гривень пляшка. І

невибагливий споживач щоразу ризикує придбати фальсифікований продукт. Як же, купуючи вино чи коньяк, не наштовхнутися на пляшку "із сюрпризом" у вигляді отрути?

Анатолій Філіпов вважає, що слід більше коштів вкладати в рекламу української продукції, більше проводити винних турів, дегустацій, - одне

слово, всіляко популяризувати гарні вина, навчаючи споживача відрізняти "що таке добре і що таке погано". "Дуже важко не помилитися в супермаркеті, де на прилавку стоїть 300-400 найменувань вина з барвистими етикетками,

-погоджується він. - Отож, слухайте, читайте, аналізуйте і купуйте вина тільки надійних українських виробництв, які мають свою історію, традиції і

які гарантують якість".

Все починається з культури, кажуть винороби. У споживанні вина - це найперша умова.

Катерина КОНЄВА, "Урядовий кур'єр"

UA-reporter.com

Закарпаття: 100-літня Варвара Сембер цікавиться політикою та курсом долару