Говерла для Карпат — як Ейфелева вежа для Парижа

Початок вересня – не найкращий час для поїздки на море. Оптимальний варіант – відпочинок у Карпатах. Бути в горах і не піднятися на найвищу вершину – Говерлу – те саме, що бути в Парижі і не бачити Ейфелеву вежу. Які таємниці таїть в собі гора Говерла та що потрібно взяти з собою у похід?арпат – як Ейфелева вежа для Парижу

Говерла і Прут
Існує легенда, що давним-давно хлопцеві на ім’я Прут, який ночував у карпатських лісах, приснилася красива дівчина із зеленими очима. Він довго шукав її, аж поки не почув чарівного співу. Прут підкрався і поцілував лісову красуню. Дівчина, яку звали Говерла, закохалася у юнака. Вони вечорами блукали по горах. Коли про це дізнався батько Говерли, гірський цар, він дуже розлютився і заборонив Говерлі ходити до людей. В розпачі дівчина прибігла до старої смереки – і та перетворила її на найвищу гору. Прут плакав за коханою, аж поки не став стрімкою річкою.
Сніжна гора
Мадярська легенда розповідає про те, що на високу безіменну гору першим вирішив піднятися барон Янош Нодь. Він хотів назвати її своїм ім’ям. Взявши з собою дужих слуг та коней, барон вирушив у похід. Дорогою слуги знемагали і падали. Гордого пана це сердило. Одного боягузливого слугу, який хотів повертатися назад, господар убив.
На вершині Янош Нодь опинився, коли посипав лапатий сніг. Частина людей, які прибули з ним, розбіглися. Гору вони почали називати Говерлою, що по-мадярськи означає снігова вершина.
На гору – у «берцах» та з дощовиком
На гору Говерлу найкраще підніматися зранку у сонячну погоду. Обов’язково потрібно мати спортивний одяг та зручне взуття. Найкраще підійдуть армійські “берци” або кеди з “шипами”. У рюкзак треба покласти теплий светр або куртку, дощовик, ліхтарик, панамку, окуляри від сонця, сонцезахисний крем та крем від комарів, воду і канапки, бо дорогою хочеться їсти. У керівника групи обов’язково має бути аптечка. Найчастіше може пригодитися лейкопластир, бо когось таки натре взуття, а також зеленка або йод – йти доведеться через чагарники.
Якщо не падає дощ і немає туману, із турбази «Заросляк» на найвищу вершину можна підійматися і без гіда. Стежка на гору витоптана, на кожному кроці є вказівники. На вихідні на Говерлу масово сходять туристи.
Спершу доведеться іти через ліс. Робити привал тут не бажано, бо попереду ще далека і виснажлива дорога. Тим, хто іде у гори вперше, альпіністи не радять під час зупинок сідати – болітимуть ноги. Не варто також робити великих кроків. Іти бажано, обминаючи круті підйоми.
Невеличкі зупинки найкраще зробити при виході з лісу та на малій Говерлі. Ті, що відстають від групи або дуже втомилися, як правило, спираються на палиці. Їх багато на кожному кроці. Так іти легше.
Спускатися з Говерли можна витоптаними доріжками, якими ходять більшість туристів, або дорогою екстремалів – через водоспад. Якщо виберете останній варіант, похід у гори запам’ятаєте надовго. Дорогою вам доведеться стрибати по камінню, з’їжджати зі скал на м’якому місці, пробиратися через густі чагарники та іти по слизькій траві.
Стежками Довбуша
Говерла – одна з вершин найгарнішого Чорногорського хребта, найвища в Українських Карпатах. Її висота сягає 2060 метрів.
Говерла, як і вся Чорногора, оспівана піснярами і казкарями. Тут ви почуєте багато легенд і переказів. І найчастіше про Олексу Довбуша – захисника пригноблених горців – гуцулів. Тут були найтаємніші та найбезпечніші місця отамана карпатських опришків. У Чорногорі, говорить легенда, десь заховані скарби Довбуша...
Чорногорські верхів’я – найкрасивіші полонини. Туристські стежки часто переходять бурі карпатські ведмеді, дикі кабани, косулі. На скелястих відрогах хребта гніздяться орли. У потоках грає форель.
На схилах Говерли народжуються найбільші в Карпатах ріки. З каскаду водоспадів бере початок Прут, приймаючи у свої обійми безліч дрібних гірських потоків. Джерела Білої Тиси – теж під Говерлою.
Усю красу цих місць можна побачити тільки тоді, коли стоїш на підкореній вершині. Перед очима розстеляється зелене море лісів, захоплює панорама гір. На сході видно вершину Піп Іван (Чорна гора), на півдні – Гуцульські і Трансильванські Альпи, на півночі – Горгани, а на заході – Полонинський хребет і його найвищу точку – гору Близницю (1883 метри), пише Високий Замок.