„Тур’євроцентр - Закарпаття 2008”: всякого цвіту – з усього світу

Відкриття Міжнародної виставки-ярмарку відбулося у четвер, 11 вересня, у спорткомплексі „Юність” в Ужгороді. Вже стало доброю традицією щороку у вересні проводити Міжнародну виставку-ярмарок „Тур’євроцентр – Закарпаття”. Цьогорічна – сьома. З кожним роком, за словами голови оргкомітету, заступника голови облдержадміністрації Володимира Гоблика, значно розширює свою географію.

також відзначив, що популярність цього заходу свідчить і те, що торік, за висновком журналістів туристичних видань, „Тур’євроцентр – Закарпаття” став кращим серед регіональних виставок в Україні.
– З кожним роком розширюється географія виставки-ярмарку „Тур’євроцентр”. Цього року до нас приїхали гості з семи держав світу, серед яких і країни Євросоюзу – Австрія, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, а також представники Білорусії та Китаю. У виставці-ярмарку беруть участь також вісім областей України. Ми сердечно вітаємо представників Волинської, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Полтавської, Сумської, Тернопільської та Черкаської областей, – зауважив Володимир Гоблик. – Нам є що показати своїм гостям. Адже Закарпаття – мальовничий куток України, де до чудової карпатської природи і чистого повітря додається цілюща сила мінеральних і термальних джерел. До того ж, наша область – один із найцікавіших регіонів України, де є можливість не тільки чудово відпочити, а й ознайомитись із самобутньою історією та культурою краю.
Відтак Володимир Гоблик урочисто перерізав стрічку й разом з іншими організаторами виставки-ярмарку спілкувався з її учасниками, оглянув експозиції.
Цьогоріч, за словами директора Міжнародної вистаки-ярмарку „Тур’євроцентр - Закарпаття 2008” Петра Голіцина, її відвідали дипломати з Китаю, Бєларусі, консули різних країн.
Крім наших закордонних сусідів, до прикладу, словаків, представляли принади, зокрема зимового відпочинку закарпатці й івано-франківці. Поруч із нашими краянами ті ж сусіди демонстрували можливості санаторно-оздоровчого відпочинку, мотельно-ресторанного комплексу. У цих же сферах туризму не пасли задніх і кримчани, вихваляючи, зокрема власні санаторії. Свої можливості презентували різні туроператори, пропонуючи поїздки світом.
Помітно був представлений і сільський зелений туризм. До прикладу, садиба „Бокораш”, що в с. Синевир на Міжгірщині, запрошувала охочих на відпочинок з усіма зручностями та національною кухнею біля озера Синевир.
Тут же і народні умільці, майстри. Василь Копчун, народний майстер з Яворіва Косівського району на „Тур’євроцентрі - Закарпаття” уже втретє. Разом з дружиною 20 років плетуть ліжники, та й різьбярство для них не чуже. Подібні заходи – виставки, ярмарки, фестивалі – відвідують по всій Україні. Наразі ж готуються до персональної виставки в столиці.
Поки народ снував туди-сюди, лилося вино, смакувався мед, поїдалися шашлики, пані Марта з с. Черна, що на Виноградівщині, частувала гостей ярмарку лекваром, який готувала тут же.
А найвибагливішим шріланкієць Алекс пропонував справжній цейлонський чай. Каже, зі своєї батьківщини до Києва приїхав 4 роки тому. Покупців шукає у різних українських містах. Закарпатцям же продає цейлонський чай уже майже півроку.
Нам є, що показати, – переконаний і заступник начальника головного управління, начальник управління з питань європейської інтеграції та туризму і курортів Олександр Марченко. За його словами, саме туризм дасть можливість далі розвиватися нашому краю, перетворити його на маленьку Швейцарію. Поки що утілити це в життя, на його думку, непросто. Потуги краян не завжди отримують порозуміння у столиці. Водночас один із пріоритетних напрямків України – внутрішній туризм – неможливо розвинути без регіонів, – відзначив Олександр Марченко. – А ще біда у кадрах. Є чимало туристичних об’єктів, а фахівців не вистачає. Проте виші області уже готують спеціалістів і для туристичної сфери.
До речі, мережа санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельних закладів нашої області нараховує 299 об’єктів, в яких одночасно можна розмістити 21,2 тис. відпочивальників. Протягом І півріччя цього року в краї розпочали роботу 7 об’єктів туристично-рекреаційного призначення, будується та реконструюються ще 39 об’єктів.