Православні та греко-католики 14 жовтня відзначають Покрову

Покрова Пресвятої Богородиці, або, як кажуть у народі, Покрова є одним із дванадцяти найшанованіших у християнському світі свят.

Культ Божої Матері як Покровительки українського народу тягнеться від княжих часів аж по сьогодні. Йдеться про небесне й могутнє заступництво, якого шукає кожна людина, родина й народ.

За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячий молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

За іншою версією, надхненням для свята стало видіння Андрія юродивого під час облоги Константинопіля військами агарян. Пресвята Богородиця з'явилася мешканцям міста у храмі та прийняла їх під свій захист покров. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.

Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Особливе шанування Богородиці з Візантії також перейшло й до Русі-України після прийняття християнства князем Володимиром.

Запорозькі козаки здавна вважали Богородицю своєю заступницею і покровителькою. На честь Богородиці в Запоріжжі було освячено козаками січову церкву. Вважалося, що під покровом Богоматері вони не боялись ні ворожого вогню, ні морської бурі. Цього дня військові відзначають День зброї.

Богослужіння цього празника віддзеркалюють глибоку віру Східної Церкви в заступництво й опіку Пресвятої Богоматері. У стихирах вечірні й утрені, в тропарі й каноні Церква оспівує свою любов, беззастережне довір'я в Її могутню опіку і поміч, Її роль у спасінні та Її велике материнське милосердя.

Українці вірять, що гаряча набожність нашого народу до Пресвятої Богородиці, як своєї Покровительки й Заступниці, є найкращою запорукою, що Вона нашого народу ніколи не залишить.