ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Турист без інформації - як риба без води!

    28 березня 2024 четвер
    62 переглядів
    В Україні інформації про туристично-рекреаційні можливості — катма!

    Напевно, кожен турист, що побував в цивілізованому зарубіжжі, вже встиг звернути увагу на велику кількість туристичних інформаційних центрів — це, можна сказати, довідкові бюро, що спеціалізуються на наданні інформаційних послуг гостям міста або курорту. В Україні таких центрів — одиниці.

    Ми вирішили розібратися, чому.


    У НИХ

    Один з основних елементів національних туристичних стратегій — грамотна організація роботи інформаційних туристичних центрів. Адже такі структури можуть в мінімально короткі терміни надати туристові практично будь-яку тревел-інформацію, включаючи наявність місць на найбільш популярні екскурсії, розклад руху транспорту і т.д.

    Мене приємно уразив Головний туристичний інформаційний центр у Відні. Він розташований в центрі міста, недалеко від Опери — саме там, де багато туристів. Центр обладнаний сучасними комп'ютерами, в нім багато барвистих буклетів і карт. Співробітники розмовляють на кількох мовах, у тому числі російською.

    Дуже грамотно організована робота туристичного інформаційного центру в Ніцці. Просторе приміщення, оформлене з використанням сучасних матеріалів. Тут вам запропонують безліч видань туристичної спрямованості (є і російською мовою), гарячу каву, індивідуального екскурсовода.

    Добре працюють інформаційні центри в Барселоні. За суттю, це навіть не центри, а «інфо-будки», в яких зібрана прекрасна продукція. До речі, мало хто знає, що ціни на книги і буклети тут значно нижче, ніж на звичайних сувенірних розкладках, а багато корисних книжечок взагалі віддаються безкоштовно. На питання туристів завжди готові відповісти фахівці з відповідною підготовкою і знанням кількох мов. Причому співробітники інформаційних центрів орієнтовані на результат, а не на процес — навіть з мінімальним знанням англійського будь-який наш турист зможе дізнатися все, про що питав.

    Креативно працюють туристичні інформаційні центри в Парижі. Туристові вручать карту, буклет, розкажуть, як найшвидше дійти до Лувру або іншого музею. Втім, кожен паризький готель туристичного класу можна вважати туристичним інформаційним центром, оскільки тут є безліч рекламно-інформаційної продукції, а також карт міста з вказівкою найпопулярніших туристичних об'єктів.

    Одна моя колега, що пише про туризм, недавно побувала в польському місті Вроцлав і розповіла про роботу тамтешнього центру туристичної інформації. Уявіть: ніч, красиве підсвічування, романтично настроєні туристи... Працює тільки центр туристичної інформації — там не тільки видають буклети і карти, але і займаються комерцією: продають каву, футболки, сувеніри, квитки і книжки. Фірма в прибутку, туристи раді, місто отримало промоушн плюс енну суму податків. Всі задоволені.


    У НАС

    У нашій країні туристичних інформаційних центрів в тому розумінні, до якого звикли західноєвропейські туристи, просто немає. Тому що на державному рівні немає відповідної програми (відповідно, немає і державного фінансування).

    У ситуації недостатньої (скажімо так) уваги держави до питань розвитку сучасної туристичної інфраструктури вирішити проблему розвитку центрів туристичної інформації намагаються керівники окремих міст. За рахунок місцевих бюджетів в різних містах України вже відкриті такі центри, де туристи можуть отримати інформацію, купити сувеніри і буклети, навести довідки про ліцензовані турфірми і сертифіковані готелі.

    Досить працездатний центр туристичної інформації створений в Ужгороді. Велике приміщення, виставка сувенірів, комп'ютери, чудово підготовлені фахівці... Центр був відкритий за рахунок коштів міського бюджету, але в майбутньому планується, що він перейде на повну самоокупність.

    Хороший центр туристичної інформації створений в Керчі. Він співробітничає з професійними асоціаціями і підприємствами, державними і комерційними організаціями, видавництвами, ЗМІ. Відвідувачі можуть отримати повну інформацію про туристичні об'єкти, дозвілля в Керчі і Криму, ознайомитися з анонсами культурно-масових заходів, всеукраїнських виставок і фестивалів. Також охочі можуть замовити екскурсії по місту і передмістю, придбати історико-краєзнавчу літературу, буклети і фотоальбоми, путівники, картографічну і сувенірну продукцію.

    Цікава ситуація склалася в Києві. У столиці вже працює два інформаційні центри, один з них — у Українському домі. Правда, до західних стандартів їм ще далеко. Інфоцентр в Українському домі — по суті, звичайний книжковий кіоск. Правда, дещо там можуть видати безкоштовно (рекламний буклетик, наприклад). Проте на питання «В якому тризірковому готелі є шість вільних місць на три доби?» відповісти не в змозі. Не можуть тут і продати квиток в музей або на концерт (за кордоном ці операції можна виконати з будь-якого комп'ютера, підключеного до Інтернету).


    ПРОБЛЕМИ, ПРОБЛЕМИ

    Минулого року на одній важливій нараді піднімалося питання про розвиток мережі інформаційних центрів. За задумом чиновників, такі структури повинні бути створені в кожному районі, а в центральній частині міста їх повинно бути взагалі багато. Проте міські начальники скаржилися, що районна влада не виділяє землю під центри. Всі присутні, слухаючи ці стогони, заусміхалися: земельні ділянки, мабуть, «пішли» в іншому напрямку. Виходить, за логікою міських начальників, в питанні про інформування туристів тон задаватимуть «окремі керівники районного масштабу»...

    Недавно на прес-конференції, організованій Управлінням по туризму Київської обладміністрації, один поважаний чиновник заявив, що інфоцентри не розвиваються, тому що місцева влада не хоче виділяти землю. Але навіщо інфоцентрам земля? Адже їх можна не будувати, а просто відкривати на вже існуючих площах — на вокзалах, в будинках культури, в холах райадміністрацій... Чудово, якщо землю дають. Але якщо не дають, треба шукати вихід з положення, а не тільки лише констатувати проблему...

    Колись у нас був створений Центр туристичної інформації (він працював при Державній туристичній адміністрації). Робота в нім кипіла: постійно йшли дзвінки, постійно поступала і оброблялася нова інформація, організовувалися промо-акції і туристичні заходи. Новій команді ця структура виявилася не потрібною. Дійшло до того, що навіть наша газета не знає до ладу, хто саме в Україні займається проблематикою інформаційних центрів...

    Днями Вчена Рада Наукового центру розвитку туризму при Міністерстві культури і туризму розглянула наболіле про виконання науково-дослідної роботи, пов'язаної із створенням мережі туристично-інформаційних центрів в містах проведення Євро-2012. Учені виконали ґрунтовну роботу, вивчили досвід країн-лідерів, побудували моделі управління і розвитку мережі, запропонували інноваційні форми роботи з туристами і порядок їх інформування. Сподіваємося, гроші на реалізацію цієї ідеї знайдуться, і рекомендації центру будуть упроваджені в практику.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору