ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Здоровий громадянин — здорова нація, міцна держава...

    29 березня 2024 п'ятниця
    63 переглядів

    Чи завжди здоров’я можна купити? Вчені, аналітики, різноманітні спеціалісти вже давно підрахували, кожен день, проведений працездатною людиною на лікарняному ліжку, завдає значних втрат, і насамперед економічних.

    Саме тому цивілізоване суспільство намагається докласти всіх зусиль, аби максимально оберегти кожного члена суспільства від хвороб, організувати належну профілактику, в разі ж виникнення захворювання — забезпечити якісне лікування.
    Однак не секрет, що основа здоров’я населення залежить ще й від низки таких факторів, як спосіб життя, екологія, спадковість, рівень медичного обслуговування. Україна в цьому контексті має чим пишатися, але й має низку проблем, які необхідно вирішувати: це насамперед стан навколишнього природного середовища, підвищення якості життя населення, забезпечення належного прожиткового рівня тощо. Далеко не на останньому місці перебуває й такий аспект, як охорона здоров’я. В цьому питанні чимало залежить від фінансового забезпечення: лише за наявності коштів можна відкривати нові лікарні та забезпечувати їх сучасним обладнанням, будувати й належним чином утримувати санаторії-профілакторії, розширювати мережу первинної ланки охорони здоров’я й багато подібного.
    Саме це питання — чи є достатнім фінансове забезпечення охорони здоров’я, чи вистачає цього для повноцінного медичного забезпечення населення, чи ефективно використовуються бюджетні асигнування, спрямовані на галузь — й мали на меті вивчити працівники контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області, які нещодавно прийняли участь у проведенні державного фінансового аудиту галузі медичного забезпечення за 2005-2007 роки у Закарпатській області.
    Фінансування збільшується, а здоров’я населення суттєво не поліпшується…
    За офіційними статистичними даними, в Закарпатті мешкає понад 1,2 мільйона людей. Станом на початок 2008 року медичне обслуговування цієї кількості населення краю здійснювали 610 лікувально-профілактичних закладів комунальної власності. Протягом 2005-2007 років на охорону здоров’я в Закарпатській області спрямовано майже 1,2 млрд. грн. бюджетних коштів, в тому числі 73 мільйони з державного та 1,1 млрд. грн. — з місцевих бюджетів. Обсяг затверджених асигнувань державних коштів забезпечено в середньому за три роки на 99,5 %. При цьому, що важливо, бюджетні видатки на охорону здоров’я щороку збільшувалися: так, у 2007 році порівняно з 2005 вони зросли на 74 відсотки. Однак зростання фінансового забезпечення галузі охорони здоров’я, як з’ясували працівники відділу аудиту бюджетних програм та місцевих бюджетів КРУ в Закарпатській області, не дали суттєвого результату. Стан здоров’я населення краю залишається незадовільним, і одним з підтверджень цього факту є те, що, приміром, кількість померлих у 2007 році перевищує такі ж показники 2006 року.
    На першому місці за кількістю смертних випадків перебувають хвороби системи кровообігу, новоутворення тощо. Щодо захворювань серцево-судинної системи, то тут ситуація вкрай погана: рівень захворюваності та інвалідності внаслідок цієї причини постійно збільшується, а смертність у 2007 році порівняно з 2002-им зросла на 10,1 %.
    Результати державного фінансового аудиту галузі медичного забезпечення засвідчили про недостатній медико-соціальний ефект від використання бюджетних коштів, оскільки на сьогодні не вдається зменшити поширюваність онкологічних, інфекційних та інших захворювань.
    Найголовніше питання: у чім причина незадовільного стану здоров’я населення попри постійне збільшення фінансування медичної галузі Закарпаття? Аудитори КРУ в Закарпатській області встановили низку чинників, які, за їхніми припущеннями, перешкоджають повноцінному задоволенню потреб населення в отриманні гарантованої державою медичної допомоги.
    Одна з перших причин — це відсутність як на державному, так і на регіональному рівні розроблених нормативів фінансування охорони здоров’я на 1 мешканця. Видатки ж на охорону здоров'я встановлюються, виходячи з можливостей місцевих бюджетів, обмеженість яких не завжди дозволяє забезпечити відповідні потреби населення у гарантованому державою обсязі медичної допомоги. Так, за результатами аудиту, у 2006 році 17,9 % хворих отримали медичну допомогу з порушенням вимог соціальних нормативів надання медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних умовах, 12,4% хворих — з порушенням вимог соціальних нормативів надання медичної допомоги в лікарняних стаціонарах. Або ж ще один «показовий» приклад: за період 2006-2007 років кожного року відмовлено 2 тис. особам в безоплатному відпуску лікарських засобів.
    Цю, першу причину, повною мірою пояснює інша: брак коштів. Як би банально це не звучало, але обмеженість фінансових ресурсів місцевих бюджетів перешкоджає повному задоволенню потреб лікувально-профілактичних закладів. Результат — про забезпечення доступності та безоплатності медичної допомоги багатьом хворим доводиться лише мріяти. І в цьому ж контексті слід наголосити ще й на такому: як би показово не звучали цифри зі збільшення з року в рік фінансування галузі охорони здоров’я, цілком зрозуміло, що такий ріст зумовлений насамперед зростанням заробітних плат, подорожчанням медичних препаратів, підвищенням вартості енергоносіїв тощо. Це підтверджують і результати проведеного аудиторського дослідження: упродовж досліджуваного періоду 90-95 % загального фінансування галузі складали поточні видатки, в яких оплата праці працівників з нарахуваннями на неї займала від 71 до 74 відсотків.
    З огляду на такі показники стає цілком зрозуміло: того, що залишається, а це не більше 5 відсотків, аж ніяк не достатньо для оновлення матеріально-технічної бази медичних закладів, закупівлі сучасного обладнання, і для найважливішого — своєчасної діагностики захворювань та лікування. Знову ж таки показовий приклад: у Хустському районі Закарпаття потреба в придбанні необхідного медичного обладнання в 2005-2007 роках була забезпечена лише на 8%, 35,5% та 36,8 відсотків (по роках) відповідно. Результат цього такий: при потребі 291 одиниці спеціального медичного обладнання, розрахованого відповідно до «Табеля оснащення фельдшерсько-акушерських пунктів, лікарських амбулаторій та підрозділів первинної медико-санітарної допомоги лікувально-профілактичних закладів», їх було закуплено всього 92 одиниці, або ж 31,6 відсотка.
    На сьогодні в області діє низка важливих програм, які повинні бути спрямовані на покращення медико-демографічної ситуації та стабілізації рівня захворюваності і зниження рівня смертності — це такі програми, як «Зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я комунальної власності на 2004-2010 роки», «Програма з боротьби, протидії, лікування туберкульозу», «Програма профілактики, діагностики злоякісних новоутворень», Програма «Здоров’я матері та дитини» на 2006-2008 роки та інші. Та знову ж таки, брак коштів призводить до того, що в кінцевому результаті всі програми фінансувалися лише… на 32% від потреби, через що й не відбулося відчутного позитивного впливу на медико-демографічну ситуацію в області.
    Ще один чинник, який перешкоджає повноцінному задоволенню потреб населення Закарпаття в отриманні гарантованої державою медичної допомоги, це застаріла матеріально-технічна база галузі охорони здоров’я та низький рівень забезпечення медичним обладнанням. Так, знос діагностично-лікувального обладнання в Тячівському районі складає 85%, в Іршавському районі – 84%. В той же час, на фоні недостатності та зношеності діючого обладнання проведеними контрольними заходами були встановлені факти не використання медичного обладнання вартістю 871 тис. грн. Основними причинами невикористання обладнання були: несправність обладнання, відсутність або непристосованість приміщень під нього, відсутність спеціалістів та невміння користуватися даним медичним обладнанням, централізовані поставки обладнання без заявленої потреби.
    Окрім того, приміром, в Тячівському районі контрольними заходами були виявлені взагалі неприйнятні факти: чомусь були передані 6 одиниць. медичного обладнання вартістю 28,6 тис. грн., придбаного для сільських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів, іншим установам, які не мають до згаданих закладів охорони здоров’я жодного відношення. Якщо додати до всього цього ще й проблему нестачі кадрового забезпечення, особливо в сільській місцевості, неналежний рівень кваліфікації працівників медичних установ, значне навантаження на лікарів у сільській місцевості, то й стає зрозумілим, чому населення не отримує у повному обсязі якісних медичних послуг у лікувально-профілактичних закладах районів краю. А поряд з цим — відносно низький рівень оплати праці працівників медичних установ, що не створює мотивації для підвищення якості та інтенсифікації праці у медичній сфері.
    За результатами аудиторського дослідження працівники КРУ в Закарпатській області розробили низку пропозицій для управління охорони здоров’я Закарпатської облдержадміністрації та районних відділів охорони здоров’я.
    Основними з пропозицій, наданих на рівні управління охорони здоров’я Закарпатської облдержадміністрації, є такі. Насамперед, на думку аудиторів КРУ, необхідно вийти на рівень Міністерства охорони здоров’я з пропозицією щодо внесення доповнення в нормативні документи, які регламентують вимоги до обсягів і якості медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах, про визначення обсягу фінансового забезпечення виконання соціальних стандартів. З метою підвищення достовірності моніторингу з дотримання соціальних стандартів при наданні медичної допомоги населенню необхідно передбачити відповідні показники дотримання соціальних стандартів у первинних статистичних облікових та звітних формах. Також слід підготувати програмне забезпечення (доповнення до існуючої програми МЕДСТАТ), яке б дозволило автоматизовано узагальнювати дані показники. Зрештою потрібно забезпечити умови для введення в дію медичного обладнання, яке не експлуатується, повідомили UA-Reporter.com в прес-службі КРУ в Закарпатській області.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору