Екологія Карпатського Єврорегіону — категорія соціальна

Карпатський Єврорегіон об’єднує прикордоння п’яти країн — України, Угорщини, Словаччини, Румунії, Польщі. Його територія — понад 160 тисяч квадратних кілометрів, на яких проживає понад 16 мільйонів людей.

Згідно із засадами міжнародної Ради Карпатського Єврорегіону, керівництво нею здійснюється шляхом ротації представників країн, які входять сюди. Тепер її очолює голова Закарпатської обласної ради Михайло Кічковський. А ще він — член Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. Торік на Конгресі місцевих і регіональних влад Михайло Кічковський виступив із доповіддю про екологічну ситуацію в Карпатському регіоні, її соціальні наслідки та шляхи поліпшення. Наскрізна тема доповіді — виняткова важливість Карпатських гір у формуванні клімату центральної частини Європейського континенту, не кажучи вже про те, що Карпати є джерелом чистої води і чистого повітря для більшості країн Європи.

Антропогенний фактор

— Про актуальність проблеми казати годі, бо вона стала фундаментом підготовки Резолюції та Рекомендацій Конгресу місцевих і регіональних влад про шляхи розв’язання проблем сталого розвитку гірських регіонів і, зокрема, Карпатського, — каже Михайло Кічковський. — Комітет з питань сталого розвитку запропонував не обмежуватися лише Карпатськими горами, адже на території Європи є і Кавказ, і Альпи, де екологічні та соціальні проблеми теж даються взнаки. Проте за основу взято Карпатський регіон. Тут збереглися унікальні ареали багатьох видів рослин і тварин, тому Всесвітнім фондом природи Карпати занесено до списку двохсот найважливіших природних регіонів світу.

Але за останні десятиліття, коли антропогенний прес на довкілля посилився, багато видів рослин і тварин опинилися під загрозою зникнення і потребують порятунку. Почастішали техногенні аварії на промислових підприємствах, магістральних трубопроводах. Як сумний результат — отруюється вода транскордонних річок, земля, повітря. Хворіє природа, хворіють люди. За останнє десятиліття, як стверджують учені, тривалість життя зменшилася більш як на два роки, захворюваність зросла на 40 відсотків. Від згубного впливу викидів промислових підприємств, кислотних дощів потерпають ліси, під загрозою перебувають праліси з їх біологічним розмаїттям.

Для України болючим є не так фінансове питання, як відсутність наукових висновків, як зберегти Карпати в умовах зростання антропогенних навантажень на природу. Справжнім екологічним лихом для всіх країн Карпатського регіону стали повені, що останніми роками почастішали. Окрім колосальних матеріальних втрат, вони несуть епідеміологічні загрози, породжують соціальні проблеми, які здебільшого лягають на плечі місцевих і регіональних влад.

На засіданні Ради розглянуто питання: «Про екологічну ситуацію в Карпатському регіоні, її соціальні наслідки та шляхи поліпшення», «Про оголошення 2009 року Роком Карпат», «Про міжнародний туристичний маршрут «Карпатський Єврорегіон», «Про запровадження міжнародного фестивалю народної творчості національних представництв».

Стосовно першого питання Михайло Кічковський відзначив, що в усіх країнах Карпатського регіону для збереження природної спадщини здійснюються заходи щодо створення біосферних резерватів та інших природоохоронних територій. Діє п’ять таких резерватів і 38 національних парків. За прикладом українсько-словацько-польського біосферного резервату «Східні Карпати» ведеться робота зі створення транскордонних українсько-румунського резервату в Марамороських горах і українсько-угорського природного парку в басейні Тиси.

Проте цього недостатньо. Деградація екології породжує соціальні проблеми, згубно впливає на самобутність культури представників національностей, які проживають у Карпатах, гинуть пам’ятки історії й культури. Гострими є проблеми підвищення життєвого рівня місцевих громад, створення умов для реалізації програм сталого розвитку. Тому належить виробити єдину стратегію й об’єднати зусилля на розв’язання екологічних та соціально-економічних проблем у Карпатському регіоні.

— Прийняття відповідного проекту Резолюції на сьогоднішньому засіданні з цього питання могло б стати основою для вироблення відповідних документів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, — наголосив Михайло Кічковський. — Передбачається, що цей проект буде доопрацьовано на міжнародній науково-практичній конференції, яка під егідою Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи відбудеться в лютому наступного року на Закарпатті. Її актуальність підтверджується тим, що наша ініціатива знайшла підтримку Президента України Віктора Ющенка. Додам, що питання збереження довкілля, де на перший план постають виклики кліматичних змін і втрата біорозмаїття, в центрі уваги всіх країн світу.

Нинішня модель споживання не відповідає можливостям Земної кулі. Створюється враження, ніби людство має у своєму розпорядженні дві-три планети. Вже нині понад 60 відсотків екосистем серйозно деградовані або надміру експлуатовані. Коли звернутися до прогнозів, що до 2050 року населення планети подвоїться, а отже, подвоїться й споживання ресурсів, стає страшно...

На розвиток цієї теми заступник голови Львівської облради Лев Захарчишин представив проект, ініційований облрадою, «Про оголошення 2009 року Роком Карпат». Ця ініціатива має на меті розвивати господарську, природоохоронну діяльність на екосистемних засадах, а не на міждержавному поділі. За приклад було взято проект Альпійської програми, який нині реалізовується в Європі. Член Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи голова Івано-Франківської обласної ради Ігор Олійник підкреслив, що екологічні проблеми не знають кордонів. Окрім того, вони рік у рік ускладнюються. Для їх вирішення необхідне об’єднання зусиль усіх європейських країн. Особливо важливим завданням регіональних і місцевих влад країн Карпатського регіону є розробка і здійснення спільної довготривалої програми захисту населення від паводків.

З цими думками одностайно погодилися й зарубіжні гості. Підтримано пропозицію української національної делегації щодо проведення щорічного міжнародного фольклорного форуму творчості представників національностей країн Карпатського Єврорегіону щоліта почергово в кожній країні. Започаткують форум його ініціатори — українська сторона. Погоджено міжнародний туристичний маршрут «Карпатський Єврорегіон», який охоплюватиме усі карпатські країни.

2009 рік буде Роком Карпат

14 листопада у Львові презентовано рішення членів Ради Карпатського Єврорегіону про оголошення 2009 року Роком Карпат. У рамках презентації відкрито офіс Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпат — Україна».

У заходах, що відбулися у Львові з цієї нагоди, взяли участь голови обласних рад: Львівської — Мирослав Сеник, Закарпатської — Михайло Кічковський, Івано-Франківської — Ігор Олійник, маршалок Підкарпатського воєводства (Республіка Польща) Зигмунд Холєвінський, представники органів місцевого самоврядування гірських районів західних областей України. Голови обласних рад урочисто підписали Декларацію намірів щодо проголошення 2009 року Роком Карпат. Вони звернулися до Кабміну України з пропозицією спільної розробки та підписання угоди регіонального розвитку Карпат урядами Польщі, Словаччини, Угорщини й Румунії щодо проголошення 2009 року Роком Карпат і на територіях їхніх держав.

— Вважаю, що міжнародне засідання Ради Карпатського Єврорегіону в Ужгороді та підписання Декларації намірів щодо проголошення наступного року Роком Карпат стали першими, чи не найважчими кроками у проблемі поліпшення екологічної ситуації в Карпатах на європейському рівні, — коментує Михайло Кічковський. — Переконаний, що спільними зусиллями долучимо до цієї архіважливої справи вищі органи влади та місцевого самоврядування, науковців, громадські організації Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та України і навіть представників бізнесу. Для цього ми повинні, відповідно до Резолюції Ради Карпатського Єврорегіону, популяризувати його через збереження унікальної природної, історико-культурної спадщини й туристично-рекреаційні ресурси.

В унісон цьому в сесійній залі Львівської облради на виконання доручення Президента України відбулося обговорення проекту закону «Про розвиток гірських територій». Адже, як наголосив Віктор Ющенко під час зустрічі з членами Постійної урядової делегації України Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, теперішній закон про статус гірських населених пунктів не відповідає євроінтеграційним процесам України. Тому потреба у прийнятті нового закону щодо розвитку гірських регіонів України є нагальною.

— Справді, — каже Михайло Кічковський, — потреба в такому законі назріла давно. Він повинен мати європейський, стимулюючий характер і сприяти комплексному вирішенню актуальних проблем. Його прийняття стане ще одним кроком на шляху інтеграції України у європейське співтовариство. Вирішено також підписати звернення до Єврокомісара з питань регіонального розвитку Данути Хюбнер щодо розробки окремої програми ЄС, яка має фінансувати соціально-економічний розвиток та транскордонну співпрацю в межах Карпат протягом 2014—2020 років.

Земля, наближена до неба

«Ніде поезія природи не виявляється так яскраво, як у горах, де земля більше наближена до неба. І людина тут більше наближена душею до природи, ніж деінде».

Цей вислів українського поета, етнографа, громадського діяча ХІХ століття Івана Вагилевича став одним з епіграфів довідкового видання «Земля, наближена до неба», що побачило світ у Всеукраїнському видавництві «Карпати» в Ужгороді під редакцією голови обласної ради, члена Національної спілки журналістів України Михайла Кічковського. Видання присвячене проблемам охорони довкілля, сталого розвитку Карпат — цього справжнього природного осердя Європи.

У книзі використано аналітичні матеріали провідних фахівців, науковців України та їхніх зарубіжних колег щодо нагальної необхідності міжнародної координації зусиль природоохоронних відомств і структур у світлі положень Рамкової конвенції про охорону довкілля та сталий розвиток Карпат під егідою Ради Європи, розробки Екологічної конституції цього континенту. Використано також матеріали засідання Комітету сталого розвитку Конгресу місцевих і регіональних влад Європи.

Рецензуючи видання, професор Ужгородського національного університету, доктор історичних наук Сергій Федака прогнозує: «Нинішня світова економічна криза справлятиме вплив на Україну десь близько року і завершиться принциповою структурною перебудовою всього нашого народного господарства. Багато чого відімре у страшних муках, а те, що було останнім, стане першим. Роль традиційних індустріальних районів України зменшиться, натомість Закарпаття має шанс зміцнити свої позиції у загальноукраїнських розкладках. Причин для того багато — і наша найменш «вбита» екологія, і найкращі в державі демографічні показники, і повернення з-за кордону десятків тисяч заробітчан, і вигідне транзитне положення. Якщо інші області вже зазнають болісної деіндустріалізації, то в нас промисловості майже немає. Натомість є потужний потенціал для розгортання рекреаційно-туристичної галузі та перетворення її на базову для всього народногосподарського комплексу області. Але це можливо лише за умови наполегливої праці у відповідному напрямі.

Коли через рік євро та інші валюти «перехворіють», фінансові потоки шукатимуть нових русел, а поки що ці русла треба підготувати, зробити їх максимально привабливими».

На думку рецензента, давно на часі створення сувенірних фабрик для відтворення автентичної продукції, що могла б зупинити навалу в Європу китайської псевдокарпатики. Попри все, поки що не вдалося налагодити навіть випуск дерев’яної дранки, необхідної для перекриття щонайменше 50 наших церков та й багатьох світських будівель. Край має прекрасні умови для проведення міжнародних спортивних зустрічей, але для цього майже відсутня спортивна інфраструктура.

Нещодавній антикризовий закон (треба розуміти, перший у низці подібних), попри всю його недосконалість, а десь і екзотичність, мав би стимулювати відродження нашого села, в тому числі гірського. Оскільки європейці вже не уявляють свого харчування без БАДів (біоактивних добавок), наше верховинське різнотрав’я дає прекрасні можливості для налагодження відповідної індустрії.

Що ж до туризму і супутнього йому екстріму, то в нас неможливий хіба що дайвінг, хоча озеро Синевир дозволяє мріяти і про це. Сучасні США було створено знаменитою американською мрією. Ну і, звичайно, волею до реалізації тієї мрії. «Земля, наближена до неба» — заявка на карпатську мрію. Книжка стимулює уяву, провокує розум до пошуків. Якщо цій мрії вдасться осідлати нову фінансову хвилю, вона цілком зможе перетворитися на реальність.

Іван ГУДЗОВАТИЙ, Закарпатська область