До цієї поїздки про Ужгород я знав тільки те, що він на карті України набагато нижче і лыворуч від Львова й Івано-Франківська. Напевно, саме від мого незнання, найзахідніше місто України невимовно здивувало.

Причому здивувало всім, починаючи від клімату і природи, і закінчуючи архітектурою і людьми. Та про все по порядку.

Туристи «без броні» ночують в «Інтуристі»

Ще хвилину тому я сидів у звичайній київській квартирі, а зараз вже їду автівкою друзів до Ужгороду (819 км від столиці). Залишаємо позаду Житомир, Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Чернівці, Коломию, Рахів і довгу прикордонну низку сіл. Практично вночі ми, неабияк стомлені, прибуваємо в столицю Закарпаття.

Через спонтанність мандрівки, про бронювання місць у готелях не було й мови. Знаючи про традиційний для вихідних брак місць в ужгородських готелях, сподіваємося на вільні місця в найбільшому готелі міста – «Інтурист-Закарпаття» (у проспекті сказано, що місткість – 600 місць). Вселяємось у двомісний номер з третім додатковим містом, по 120 грн з кожного. Оскільки ми взяли економ-варіант, телевізор і холодильник відсутні. Натомість у номері є найнеобхідніше після тривалої подорожі – ванна з туалетом.
Вранці ми непогано поснідали, заплативши за омлет, м’ясо-овочеву нарізку, каву і сік по 20 грн. І попрямували знайомитися з Ужгородом.

Боб-левеш на перше і кремзлики на друге

Від готелю на пл. Кирила і Мефодія йдемо у бік річки Уж вул. Швабською до пл. Шандора Петефі. Перейшовши пішохідний міст, опиняємося на правому березі Ужа, на вподобаній багатьма парочками липовій алеї. Трохи осторонь – старі квартали Ужгорода.

Транспорт тут не їздить, а нечасті пішоходи немов стають частиною буденного життя типового європейського кварталу зі сплетенням незрозумілих говірок, каструлями на балконах і білизною на вікнах. Ось смуглява господиня років 50-и їсть на балконі кавун, витираючи руки об вигорілий червоний халат. Навпроти – поливає квіти у вазонах жінка тих же років. Обидві переговорюються чи то угорськоюу, чи то румунською.

Після довгого заглядання в чужі вікна і вдихання куховарських ароматів, нас самих тягне поїсти. У першому ж кафе, що трапилося, замовляємо боб-левеш (гострий м'ясний суп з квасолею, томатами і перцем), і кремзлики (драники з додаванням овочів). Взагалі, місцева кухня увібрала в себе традиції угорської, румунської, словацької, польської та української кухні, зберігши незвичайні для нашого вуха назви. Тим, хто має проблеми з кишково-шлунковим трактом варто побоюватися гострих страв, яких чимало в місцевому меню. Ціна обіду – 20-80 грн. Ми за свій обід заплатили по 35 гривень з кожного і йдемо ситі і готові далі знайомитися з Ужгородом.

Це серце б’ється вже тисячу літ

Заплативши по 8 грн за квиток потрапляємо до ужгородського замку. Говорять, що в товстих стінах твердині приховані численні потайні ходи, адже замку вже тисяча років. Дізнатися правда це чи ні, нам не довелося, оскільки традиційна екскурсія передбачає поверхневий огляд і стандартний набір гіда – трохи історії і парочка легенд не пролили світла на наявність потайних лабіринтів.

Якщо стисло, то вразили, по-перше, бронзова скульптура Турула (орла), який за переказами приніс звитяжну шаблю князю Ракоци. Хоч скульптурі лиш трохи більше століття, у дзьобі орла залишився тільки уламок шаблі.

По-друге, колодязь, що діє до сьогодні. Джерельну воду охороня папороть, що нею поросли стіни вирубаного в скелях колодязя. І по-третє, північний бік твердині, який стоїть на краєчку доволі страхітливої прірви. За всю історію замку жоден ворог не ризикнув атакувати його з півночі.

Серед легенд варто виділити «Яму відьом» і «Білу Діву». З ямою все просто: сюди в середньовіччі кидали підозрюваних у чорній магії жінок. А легенда про Білу Діву йде корінням у 17-е століття. Тоді володар замку не пробачив зради і замурував власну дочку в стіні кам’яниці. Ходять чутки, що привид юної діви можна побачити й зараз, але не на території замку, а поряд з ним, у нинішньому парку народної архітектури або Підзамковому парку. Тож після півночі сюди краще не сунутись! А вдень парк відвідати таки варто, хоч би заради того, аби побачити гордість Ужгороду – платан, якому вже більше 500 років.

Нереалізовані бажання

Не вийшло у нас проїхатись Ужгородською дитячою залізницею (протяжність – 1,2 км.). Вона не працювала через «технічні несправності». Про що свідчив листок біля входу на Ботанічній набережній. І ще одна прикрість. Дізнавшись, що на місцевому коньячному заводі «Тиса» діє дегустаційний зал, ми прокотилися туди, але через велику кількість любителів «подегустувати» місця в залі нам не знайшлося, тому довелося обмежитися придбанням вина з коньяком «на винос» та й поїхати собі назад.

Ближче до фіналу

Для огляду Ужгороду цілком може вистачити і дня. Але це, якщо матимете бажання пробігтися по-швидкому, і мало що зберегти у пам'яті. Адже поквап, як відомо, перший ворог вдалого й пізнавального відпочинку. Тому краще залишитись у цьому місті хоч би днів на два. Краще – на 3-4, щоб ґрунтовно оглянути всю красу Ужгороду з околицями, насолодитися камерністю ц душевністю, яких тут на квадратний метр просто в надлишку.

Як добратися:

Автобуси:

З Ужгороду 10 разів на день курсують автобуси до Львова. Також є 6 маршрутів на Чернівці, по 3 рейси на Житомир, Рівне, Київ, а один автобус довезе вас до Борисполя.

Середня ціна проїзду Київ-Ужгород – 160 грн.

Поїзди:

До Ужгороду і назад щодня їде 7 поїздів зі Львова, Харкова, Москви, Тячева, Хуста і дваі з Києва. Через день курсує потяг з Чернівців, Вінниці, Одеси і ще один зі Львова.

Середня ціна квитка Київ–Ужгород – 81 грн (плацкарт), 116 грн (купе).

Власним автотранспортом:

Через Львів трасою М-06, через Івано-Франківськ – Р-03 і з Чернівців дорогою Р-04. Також до Ужгороду ведуть міжнародні траси з Угорщини – Е-573, Румунії – Е-58 і Словаччини – Е-50.

Авіа-сполучення:

Літак літає з Борисполя в Ужгород і назад двічі на день у всі дні тижня окрім понеділка. Ціна перельоту Бориспіль–Ужгород – 350 грн.

фото: zaktrevel.com

Визначні пам'ятки:

Ужгородський замок (тисячолітній замок-твердиня), вул.Капітульна, 33.

Підзамковий парк (зразки народної архітектури з різних куточків Закарпаття), вул.Капітульна, 33-а.

Кафедральний Хресто-Воздвиженський собор (церква 17-го століття, вважається найкрасивішою в Ужгороді) вул.Капітульна, 11.

Синагога – нині консерваторія (сплетіння візантійських і марокканських елементів) пл.Театральна, 10.

Ботанічний сад (пам'ятник садово-паркового мистецтва державного значення) Ботанічна набережна, 2.

Липова алея (найдовша в Європі – 2,2 км.), набережна Незалежності.

Будівля Лісництва (колишній поміщицький будинок 17-го століття), вул. І.Дьєндеші, 8.

Горянськая ротонда (пам'ятник староруської архітектури з фресками 14-го століття, що збереглися), передмістя Ужгороду «Горяни».

Невицький замок (твердиня 14-го століття) Ужгородський р-н, с.Невицьке, 11 км. від Ужгороду.

Середнянський замок (руїни замку тамплієрів) Ужгородський р-н, смт.Середнє, 20 км. від Ужгороду.

Замок «Паланок» (замок 14-го століття, розташований на вершині згаслого вулкана) м. Мукачеве, 36 км від Ужгороду.

Долина Нарцисів (пам'ятник природи площею 257 га, час цвітіння нарцисів – травень) Хустський р-н, урочище Кіреші, 114 км. від Ужгороду.

Сувеніри:

Бюджетний варіант:

дрібна кераміка, вироби з дерева, лози, магніт на холодильник, листівка із зображенням відомих місць Ужгороду. Ціна – 1-20 грн.

Середній варіант:

мармароський гірський кришталь, словацька вишивка, угорські мережива, глиняні тарілки з ручним розписом, бойківські гуни (плетене рогозяне взуття). Ціна – 20-50 грн.

Дорогий варіант:

по пляшці ужгородського коньяку і берегівського вина, а також селиський сир, упакований у спеціально зроблений з кукурудзяного листя козуб. Цей набір варто покласти до із’янського кошика з лози і накрити мукачевським вишитим рушником. Ціна – близько 200 грн.

Пам'ятайте: при виборі сувенірів варто звертати увагу на країну-виготовлювача, оскільки частина плетених кошиків і вирізаних з дерева тарілок з тризубами мають наклейку «Made in China»

Інфоцентри для туристів:

Туристичний інформаційний центр Ужгороду
пл.Кирила і Мефодія, 5 (1-й поверх) . Тел.: 8(0312) 697504.

Туристичний інформаційний центр Мукачева
вул.Пушкіна, 2. Тел.: 8(03131) 22108, e-mail: [email protected]

Туристичний інформаційний центр Берегова
вул.Зрині, 25/2. Тел./факс: 8(03141) 43270, тел.моб.: 8(050) 5510360
zakarpattyatourism.info e-mail: [email protected]

Туристичний інформаційний центр «Карпатінформ»
м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, 30
Тіл./факс: 8(03141) 23416, тел.моб: 8(050) 7453457, е-mail: [email protected]

Туристичний інформаційний центр «Гуцульська світлиця»
м. Рахів, вул.Миру, 42. Тел.: 8(03132) 21345.

Семен Рубін