Заробітчанська залежність

Виявляється, що фраза «клієнт завжди має рацію», якомога точніше підходить до ситуації, яка складається від початку 90-х років минулого століття на ринку мігрантської праці в Чеській Республіці.

Саме у ті часи народилося поняття «клієнтська система».

Фахівці вважають, що половина українських трудових мігрантів скористалася її послугами. Основною дійовою особою системи є посередник, так званий клієнт, який займається посередництвом з працевлаштування мігрантів. Термін «клієнт» походить від часів Радянського Союзу, коли клієнтом називали посередника між мафією та фірмою. В сучасній Чехії клієнтська система працює таким чином. Іноземці, зацікавлені у працевлаштуванні в Чеській Республіці, контактують з посередниками, які забезпечують місцем працевлаштування, перебування та залагоджують необхідні бюрократичні формальності. Винагорода за працю, тобто заробітна плата, йде не до гаманця працівника, а спершу до посередника, який залишає до половини заробленої суми у себе.

Чимало людей не розуміє, чому в кишенях посередників «осідають» такі відсотки? Слід зазначити, що половина заробітної плати — це не чистий прибуток посередника. Частина йде до рук мафії: в середньому по тисячі чеських крон (303 грн) з однієї особи щомісячно. Доволі протирічна ситуація складається між мафією та посередниками. Усі клієнти сплачують данину мафії. Вони не мають вибору, бо в іншому випадку можуть наразити на небезпеку себе та свої родини, залишені на батьківщині (Клієнтами, зазвичай, виступають співгромадяни заробітчан).

Своєю чергою мафія теж надає певний спектр послуг, відпрацьовуючи отримані гроші. Приміром, вона захищає від зазіхань з боку конкурентів. Інколи мафія допомагає при оформленні документів, може забезпечувати захист від контролю з боку поліції. Таким чином можна говорити про те, що до певної міри мафія виконує функції держави. Так історично склалося, що саме держава має виконувати роль збору податків та здійснювати захист громадян. Логічним видається запитання: «Чому мафія виконує функції, покладені на державу та відповідні державні органи?» Річ у тому, що в певний час Чеська Республіка припустилася помилки в своєму підході до міграційних процесів. Коли поступали перші сигнали про те, що мафія почала активізувати свою діяльність і перебирає на себе функції регулювальника міграційних потоків, держава своєчасно не зреагувала. Тоді вважалося, що це — виключно внутрішня проблема українців, які перебувають у Чеській Республіці. Подібна хибна точка зору почала змінюватися лишень після 2000 року. Вирішенням проблем з мафією держава почала займатися тільки у 2004 році, створивши відповідну команду.

Аналіз мотивів поведінки мігрантів на території країни, де вони шукають роботу, виявив кілька складових. Кожна людина має у своєму розпорядженні певний капітал: економічний (початковий капітал), соціальний (контакти, охорона) та культурний (визнання кваліфікації, нестача знань, мови, законів, ситуації на ринку). Ми можемо характеризувати систему задіяння посередників, як обмін капіталами між шукачами роботи та посередниками. Клієнти, володіючи законодавством країни, вкладають свій капітал. Кожен мігрант мусить при старті трудової діяльності позичати гроші, принаймні, на період, допоки він не отримає першої заробітної плати. Посередники при цьому мають корисні контакти, зокрема, з відповідними органами із соціальних виплат.

Працедавців клієнтська система позбавляє багатьох проблем. З допомогою клієнта працедавець мінімізує свої витрати, пов’язані з оформленням відповідних документів для іноземців, віддає усі формальності посередникам, тому не несе відповідальності у випадку викриття нелегальних мігрантів органами правосуддя.

Слід відзначити, що клієнтська система на своїх початках мала дещо інший вигляд. До 2000 року посередники не мали легально оформлених фірм. Лише з 2000 року підприємці почали офіційно реєструвати фірми з працевлаштування іноземців. У такий спосіб в

Чеській Республіці створився прошарок українських підприємців.

Мені доводилося зустрічатися з мігрантами, які з часом відмовляються від посередників, що влаштували їх на роботу. Тому посередники воліють працювати з тимчасовими та низькокваліфікованими працівниками, яким важко оволодіти чеським законодавством. Але і клієнтська система має певні ризики. Передусім, виникає заборгованість зі сторони мігрантів. Наприклад, через несвоєчасне отримання заробітної плати. До того ж, нерідко клієнти навмисне затримують виплату зарплати працівникам, аби якомога довше тримати їх у своїх руках.

Клієнти часто провокують недобровільний перехід мігрантів на нелегальний статус. Для цього вони не поновлюють документи після року перебування в Чеській Республіці, хоча й обіцяють це зробити. Людина без документів на нелегальному положенні повністю залежить від фірми-посередника. Можна говорити в такому випадку про вимушену роботу та експлуатацію подібних робітників. В принципі, проблем з пошуком іноземцями роботи в Чехії немає. Натомість існує проблема з безпечним виходом з-під влади мафії. На жаль, якихось кардинальних змін у трикутнику працівник-клієнт-працедавець не передбачається.
Міхал Некоряк, представник інституту досліджень інтеграції та відновлення суспільства (м. Брно, Чехія)