Кредитна криза по-українськи

Ще кілька місяців тому позичити гроші у банку в Україні було простіше, ніж навіть придумати, куди їх витратити. Зараз банки призупинили майже всі програми кредитування, і самі ж страждають від того, що роздавали гроші всім охочим без належної оцінки ризиків.

Олександр Бондаренко цікавився, що зараз відчувають ті, хто не може повернути борг, і ті, кому його не повертають.

У київських обмінниках купують долар по 8,05, продають по 8,35. Що це означає для тих українців, які, скажімо, влітку минулого року брали валютні кредити? Дуже просту річ. Вони тепер винні банку у півтора рази більше грошей, якщо рахувати у гривнях.

Серед тих, хто потрапив в доларову пастку – журналістка Ірина. Минулого року вона в кредит купила двокімнатну квартиру в столичній новобудові за 200 тисяч доларів. Цілком пристойна навіть за київськими мірками зарплатня її та чоловіка дозволяли подружжю сплачувати банку дві тисячі сімсот доларів на місяць. Проблеми почалися разом зі знеціненням гривні. Наприкінці 2008-го з’ясувалося, що платежі за кредитом перевищують дохід родини – замість тринадцяти тисяч гривень банку щомісяця треба було віддавати вже двадцять дві. До того ж зараз аналогічну квартиру можна купити щонайменше на третину дешевше Це звучить дуже дивно, але Ірина стверджує, що не шкодує про свій крок:

“Ой, я обожнюю свою квартиру . Я тобі скажу, що навіть якби повернути час назад, я б зробила те ж саме. Я не сприймаю серйозно, що там впала вартість квартири і так далі... Ця квартира моя. Все стається тоді, коли має статися. Ми вчасно купили цю квартиру, не зважаючи ні на що".

За даними Національного Банку фізичні особи, тобто звичайні українці, винні банкам 273 мільярди гривень. Три чверті цієї суми – валютні кредити. Віталій Ваврищук, аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital, розповідає – ,,,за частка неповернених кредитів може сягнути 25-30 відсотків. Все залежатиме від того, як почуватиметься українська економіка і гривня. Експерт стверджує, що найбільш проблемними є саме іпотечні кредити. Бо, каже пан Ваврищук, забезпечення за цим видом позики, тобто квартири, будинки і земля, помітно втратили в ціні.

Віталій Ваврищук аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital:

“Близько 70 відсотків кредитів, вони перевищують суму майна, яке перебуває в заставі. Тобто в разі, якщо виникають проблеми з обслуговуванням кредиту, коли банк забере собі в реалізацію нерухомість, вже не зможе повернути усю суму виданого кредиту. Тому сьогодні іпотечне кредитування є найбільшою проблемою для комерційних банків.”

Якщо банкам не повертатимуть гроші, вони можуть збанкрутіти. Їхні акціонери це чудово усвідомлюють. Тому зараз вони намагаються домовитися з позичальниками. Це називається реструктуризація заборгованості. Так само роблять і в “Укргазбанку”, який за активами входить до двадцятки найбільших.

Олександр Охрименко, радник голови правління розповідає, що банк всім, хто не може повертати валютний борг пропонує перейти у гривню за нинішнім офіційним курсом, та трохи вищими відсотками. І по-друге, збільшити термін кредиту, щоб зменшились щомісячні платежі.

Олександр Охрименко, радник голови правління “Укргазбанку: “Дивимось, які у людини доходи. От, припустимо, людина каже – я можу прожити за три тисячі гривень на місяць. Порахували. Не виходить така сума. Тоді перераховуємо і виходить, потрібно сплачувати кредит не п’ять років, а, можливо, сім. Я припускаю, що коли економічна ситуація нормалізується, позичальник може швидше погасити борг.”

Сплачувати тридцять відсотків від необхідної суми запропонували і Ірині. В тому банку, де вона позичила гроші, це назвали кредитними канікулами. Але від цього її борг лише зростає.

Ірина: “Я однозначно програла в тому, що я однозначно витрачатиму більше на цю квартиру, ніж планувалося ще коли я її купувала. Але я виграла в тому, що цих півроку я справді можу жити. Я можу купувати своїй дитині те, що вона хоче. Я можу не економити кожну копійку на обіді. Мені дихати стало легше! Але я усвідомлюю, що це переплата. Що банк, коли дає мені півроку канікул, він не втрачає кошти. Втім, враховуючи нашу “унікальну” українську економіку, нашу “унікальну” банківську систему, що буде через півроку зараз той же пан Стельмах не може прогнозувати. Тому я погодилась.”
Кілька депутатів від різних політичних сил заявляли, що потрібно змусити банки перерахувати доларові кредити за курсом 5,05. Але хто відшкодує різницю? Економічні експерти стверджують, що простих відповідей на це питання немає і 2009-й буде справжнім випробуванням для банківської системи. Так само як і для тих, хто взяв кредит в банку.

Ірина: “Ну українець, він же – ну, от щоб завтра було легше, а як воно буде через п’ять років невідомо. Так і я.”