ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют
Єдина Країна! Единая Страна! United Country

В Україні криза запалює "червоні ліхтарі"

Ентузіазм на
Ентузіазм на "сексуальному фронті" швидко зникає...

Цього тижня група народних депутатів від БЮТ зареєструвала у Верховній Раді законопроект, в якому передбачено встановити адмінвідповідальність для клієнтів проституток.

Наразі карають (штрафами у розмірі від 50 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) лише повій.

У разі прийняття запропонованого законопроекту будуть штрафувати на суми від 170 до 240 гривень і клієнтів. Поки народні обранці не встигли проголосувати за цей закон, кореспондент “ВЗ” вирішив під виглядом сексуально стурбованої людини поспілкуватися з професійними повіями.


Інтерв’ю на скриплячому ліжку


У рубриці “Знайомства” у деяких рекламних газетах можна знайти з десяток оголошень на кшталт: “Познайомлюся із заможним чоловіком для спільного відпочинку”. Телефоную на вказаний у такому оголошенні номер увечері. Мені дають зрозуміти, що я говорю не з якоюсь сумуючою за чоловіками вдовицею, а потрапив на фірму. “Вам яку дівчину привезти – білявку, брюнетку, худеньку, повненьку?” – перепитує працівниця “контори”. Починаю ніяковіти… Вартість “спільного відпочинку” – 40 доларів за годину. Коли погоджуюся, мене перепитують, куди привезти замовлену “худеньку білявку”. Починаю бурмотіти, що у місті проїздом, квартири не маю... За мою плату погоджуються зняти для зустрічі номер в одному з недорогих готелів і призначають зустріч біля нього.

У визначений час до мене підходять дві дівчини. Сутенерку і проститутку ніхто не охороняє. Сутенерка йде до адміністратора і на свій паспорт та за мої гроші винаймає номер. Заходимо у холодну кімнатку й сідаємо на ліжко, яке противно скрипить. Сутенерка дивиться в очі з мовчазним запитанням. Еге ж, забув розрахуватися. Витягаю гроші, і погляд сутенерки потеплішав. А я чомусь боюсь залишитися наодинці з повією більше, ніж з лікарем-стоматологом, і тому пропоную панянкам спочатку випити “по 50 грамів”. Даю гроші на дві пляшки коньяку з шоколадкою, й повія біжить у буфет. Поки її немає, спілкуємось з посередницею.

Вона розповідає, що криза на її бізнес не вплинула, навпаки, більше чоловіків почали телефонувати, отож варто набирати нових дівчат... Коли приносять коньяк, сутенерка пригублює і щезає. Залишаємося удвох...

Куплена на годину дівчина (назвемо її Вікою) має стрункі ніжки, красу яких підкреслюють дорогі колготи та мініспідничка, яка закінчується приблизно там, де й починається. На обличчі забагато макіяжу, та якщо його змити, розмірковую про себе, такою можна й захопитися. Ось тільки обличчя...

Якесь воно грубе й жорстке, як для її віку... Віка витягує з сумочки презерватив і сідає мені на коліна. Пропоную ще випити, бо, мовляв, незручно почуваюся. Повія жваво розливає. Здається, дівча любить заглядати у чарку. Після третьої чарки починаємо спілкуватися. Віка розповідає, що у неї філологічна освіта, що після завершення навчання у вузі працювала в школі, та швидко зрозуміла, що виховувати, як вона висловилася, “цих дебілів”, справа невдячна й мало оплачувана. “А хіба з чоловіками працювати легше?”, – запитую. Віка зітхає: “Різні трапляються. Найбільше ненавиджу, коли якийсь старий пердун замовить на ніч, і до ранку починає розповідати, яка у нього погана дружина, чи моїм вихованням переймається...”.

Обережно заглядаю у вічі дівчини: чи, бува, не розкусила мене з моїми розпитуваннями? Та коньяк діє. Віка вже й забула, за що саме я заплатив. Коли настає черга другої пляшки, у двері стукають. Година “спільного відпочинку” завершилася. “Негайно збирайся, треба їхати на Личаківську!”, – з’являється у дверях сутенерка, за плечима якої здивовано поглядає на так і не розібране ліжко ще одне юне створіння. “Та ти п’яна!”, – підвищує голос сутенерка. Віка зніяковіла й почала поспіхом одягати свою куртку. Прощаємося без поцілунків...


Ветеран сексуального фронту


Вищою освітою проститутка не здивувала. Чимало студенток заробляють собі на навчання, розповідали правоохоронці, наданням сексуальних послуг. У 2001 році співробітники відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, навіть виявили кількох повій, які навчалися в... Інституті внутрішніх справ! Робота на секс-фірмі дозволяла цим майбутнім юристам купувати дорогий одяг, косметику, відпочивати на престижних курортах.

Та молодість швидко минає. І що тоді робити повії? Це запитання поставив своїй знайомій, яка тривалий час обслуговувала клієнтів в одному з найпрестижніших готелів міста. Зараз Еллі за сорок, і вона продає пиріжки на одному з ринків. Знаємося багато років, тому таємниць від мене немає. Елла застала ще часи, коли повії працювали під бандитськими “дахами”. Та з часом, каже, бандитів витіснили з прибуткового бізнесу “ментівські дахи”. У готелі, де працювала Елла, всі повії платили певну суму директору з режиму, колишньому співробітникові спецслужб. Він же стежив за дисципліною. Якщо до готелю приїжджали високі урядовці, дівчатам забороняли приходити “на роботу”. В інші дні робочий вечір для них починався у барі готелю. Там довгоногих красунь або “знімали” постояльці готелю, або ж чергові по поверхах самі телефонували одиноким постояльцям у номери та пропонували секс-послуги. В очікуванні клієнтів проститутка не мала права розслабитися. Якщо адміністрація бачила, що красуня напилася “на роботі”, її штрафували на 200 доларів. Побачать нетверезою вдруге – заборонять тиждень “працювати”. Еллу, до речі, як і багатьох її подруг, згубив алкоголь, яким дівчата знімали стрес після чергової ночі. Кілька разів директор із режиму її попереджав, а потім вигнав. “Що зробиш, – згадує ті часи Елла. – У спину дихали малолітки...”.

Мою місячну зарплатню Елла могла заробити протягом кількох нічних годин. Та й секс їй подобався. Я запитував Еллу про клієнтів, які, казав, могли бути “пузанями”, потворами, карликами, на яких огидно дивитися... “У кожному чоловікові можна щось знайти, – перебивала Елла. – У тих же курдупелів, як правило, великі члени...”. Що скажеш – ентузіаст сексуального фронту. Ось лишень, коли вигнали “на пенсію”, нічого не залишилося на життя. Що заробляла, то одразу й прогулювала. Зараз – ні статків, ні родини. Коли вигнали з готелю, Елла зійшлася з чоловічком, який шукав їй клієнтів. Та зробила велику помилку – пустила до своєї квартири. Той почав забирати всі гроші, ще й руки розпускав, ревнуючи до клієнтів, яких сам же й приводив. Вигнала його і залишилася без усього. Бо старий фах (колись закінчила медучилище) давно забула, а як повія вже хіба що на вокзалі когось могла б зацікавити...

Ще працюючи, Елла якось, побачивши, що я задивився на одну її подругу, по-дружньому попередила, щоб я, журналіст, навіть не пробував скористатися послугами повій. Усі дівчата, казала Елла, “працюють” на міліцію та СБУ. Навела як приклад історію одного відомого кримінального авторитета, який у ті дні несподівано потрапив у СІЗО. З’ясувалося, що він “зняв” одну з повій, а та вночі намацала у його шкірянці пістолет. І одразу “стукнула” “своєму” оперу. На виході з готелю авторитета вже чекали...

Якщо міліціонери мають з секс-бізнесу непогані прибутки та ще й з допомогою повій вирішують якісь кримінальні питання, то спецслужби можуть примусити дівчат зняти на приховану камеру свої розваги з якимось відомим діячем. Коли настане час, любителю “полунички” “люди в цивільному” нагадають, з ким і де він проводив певну ніч. І політик чи громадський діяч одразу стане “шовковим”...
"ВЗ"

Мережу постачання "нічних метеликів" налагодила мешканка закарпатського Мукачева


Інтернет-видання
UA- Reporter.com

Комментарии

Отправить комментарий

Содержание этого поля является приватным и не предназначено к показу.
Обмеження в 180 символів, залишилося: 180
  • Доступны HTML теги: <em> <strong> <ul> <ol> <li><img>
  • Строки и параграфы переносятся автоматически.

Подробнее о форматировании

CAPTCHA
тест против спам-ботов