На Іршавщині в замку VI сторіччя розташований тубдиспансер

Старовинний замок в центрі мальовничого іршавського села Довге несе велику загрозу для його мешканців. В приміщенні колишньої резиденції графів вже півстоліття як розташоване протитуберкульозне відділення Іршавської районної лікарні.

В цій медичній установі лікують хворих на туберкульоз з відкритою формою. Це означає, що пацієнти лікарні можуть заразити будь-кого з оточуючих, вийшовши на вулицю. А в центрі села завжди багатолюдно.

Як так сталося, що історична пам’ятка, яке має неабияку культурну цінність, стала епіцентром прихованої загрози для селян? Тубдиспансер в замку відкрили півстоліття тому за часів радянської влади і з того часу нічого не змінювалось. Загалом історія замку досить давня. Перші згадки про нього датуються кінцем VI - початком VII ст. Довге - стратегічно важлива точка, бо в селі сходяться три важливі європейські дороги. Свого часу тут була літня резиденція графа Ласло Телекі. До нього в гості приїжджала вся знать Європи, тому граф облаштовував село як міг: зводив будинки, будував дороги та шляхи для мисливців. У VIIІ ст. замок перейшов до графів Довгаїв. Граф Телекі дарчою грамотою передав їм будівлю та володіння (територія від села Приборжавське аж до Білок).

Довжанський замок залишався замком до того часу, як на Закарпаття прийшла радянська влада. Завдяки їй, в 1953 році на історичному місці побудували тубдиспансер. Зрозуміло, в той час ніхто перечити не смів. З того часу жителі села живуть, боячись заразитись туберкульозом.

А боятися є чого. Офіційно в селі зафіксовано 5 заражених на туберкульоз. Захворіло навіть четверо медиків, які там працюють. Але ось місцеві мешканці стверджують, що цифра в декілька разів вища, просто про це ніхто не хоче говорити. Кажуть, довжани в «рідному» тубдиспансері не лікуються, бо бояться реакції людей. Викликає занепокоєння і той факт, що пацієнти лікарні вільно ходять по селу, заходять в місцеві генделики. Хворі на туберкульоз видихають «туберкульозну паличку» в повітря (аби вона загинула, її треба кип’ятити 20 хвилин). В жодному закладі громадського харчування села посуд 20 хвилин не кип’ятять. Тому багато хто жаліється, адже не почують себе у безпеці.

Мешканець Довгого Юрій вважає, що тубдиспансер має бути далеко від села. «Вони п’ють, їдять з нами, ми заражаємось, того не знаючи», - обурений він. Власниця бару напроти лікарні Алла Федорівна говорить, що багатьох пацієнтів знає, тому видає їм одноразовий посуд. «В селі живемо, всіх впізнаємо, - розповідає вона. – Але раніше розрізняли хворих за одягом, бо їм видавали смугасті пижами, а тепер ні, і не знаєш: чи заражений він, чи ні».

Сьогодні кількість пацієнтів, які лікуються, зменшується. Як розповів начальник управління культури Іршавської РДА, який проживає в селі Довге, Василь Кузан, 20 років тому було 120 хворих в лікарні, зараз їх 80. Сюди приїжджають лікуватись з Виноградівського, Свалявського, Іршавського районів. Тобто пацієнтів вистачає, відповідно і загроза зараження людей висока.

Якщо зробити заклад закритим, тоді це буде порушенням прав людини. А в Україні подібних закритих закладів і нема. Але якщо не порушуються права хворих, то чому порушуються права здорових? На жаль, поспілкуватись з лікарями тубдиспансеру «НЕДІЛІ» не вдалося, адже під час візиту до лікарні не знайшли жодного медпрацівника на місці.

Василь Кузан, якого всі добре знають у селі, часто піднімає питання перенесення лікарні за межі населеного пункту. Свого часу, будучи депутатом районної ради, він ініціював перенесення тубдиспансеру. Сільрада з цим рішенням погодилася, проте відразу постало питання - а куди ж його переносити? Було два варіанти: за межі села в санаторій «Боржава» або в колишнє сільськогосподарське училище, що знаходиться в селі Білки.

Питання почали вирішувати навіть на рівні Міністерства охорони здоров’я, але це не дало ніякого результату. Підходящого приміщення не знайшли, а нове будувати дорого, тим більше в часи економічної кризи. Сільський голова Михайло Шклетей готовий виділити ділянку землі під будівництво, але цього явно не достатньо. «Нам не дуже потрібна ця лікарня, тим більше, що вона знаходиться в колишньому замку, який має охоронятись законом». За його словами, сільська влада зверталася до адміністрацій всіх рівнів, але нічого не допомогло.

Лякає лікарня не тільки мешканців села та району, але й іноземців. Багато хто цікавиться Довжанським замком як туристичним об’єктом, але коли чують, що зараз там знаходиться, - відразу тікають. Як розповів Василь Кузан, в село приїжджали навіть нащадки графів Довгаїв. «Вони мільйонери, згідні вкладати гроші в реставрацію замку, - говорить він. - Його можна зробити туристичним об’єктом, а не тубдиспансером». Та це поки що тільки мрії…

Денис ФАЗЕКАШ, газета «НЕДІЛЯ» ,Ужгород – Довге - Ужгород