Відкрите звернення до міністра внутрішніх справ України Ю. Луценка

Шановний пане міністр!
Ми, співробітники міліції, звертаємося до Вас зі скаргою, оскільки в правоохоронних органах, де повинні дотримуватися законності та справедливості, ми не маємо можливості на здійснння Закону по відношенню до нас, до співробітників, які пропрацювали в ОВС багато років та мали певні заслуги і які мали би піти на пенсію за особистим бажанням, а не за “капризом” другої особи.
На початку квітня 2008 року начальником Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області був призначений підполковник міліції Бобич Л.В.

З першого дня перебування його на посаді, з метою усунення з посади досвідчених співробітників, які б у майбутньому зважали йому творити беззаконня і які, за своїми моральними та професійними якостям, чинили опір його корупційній діяльності, він, використовуючи своє службове становище, розпочав безпідставне переслідування підлеглих, почав прискіпливо ставитись до них та залякувати. Поводить себе з підлеглими неетично та грубо, принижує перед іншими співробітниками. При цьому нехтує законністю, гуманністю, забуваючи про справедливість та повагу до особи, показуючи свою безграмотність та нахабство, а до того ж свою уявну всемогутність та безкарність.
Як наслідок через три дні такої його “діяльності” три заступники начальника Медяковський В.В., Буришин В.Ю. та Ковач Г.О. були змушені написати рапорти на відпустки. З вимоги Бобича Л.В., так як він сказав, що не підпише рапорти на відпустку, доки ними не будуть написані рапорти про звільнення з ОВС у зв’язку з виходом на пенсію. Дані рапорти були написані методом примусу з боку Бобича Л.В., оскільки він мав на вищевказані посади своїх людей, які в подальшому допомагали б йому в його незаконній корупційній діяльності.
Позбувшись керівників вищого рангу, він поступово почав позбавлятись і співробітників середньої ланки, які займали посади, які він міг би використати для прибутків. А саме: старшим інспектором ОГП призначений Більце І.І., який на час представлення Бобича Л.В. в якості начальника райвідділу знаходився на державних іспитах. Прибувши на службу після отримання диплома юриста, він зайшов до кабінету начальника, щоб доповісти про прибуття на службу. При першій зустрічі Бобич Л.В. почав некоректно та грубо випитувати у Більце І.І., яким чином останній потрапив на дану посаду, та чи не виявить він бажання перевестись в інший райвідділ.
Згодом, коли Більце І.І. продовжував і далі працювати, змушував його виявляти по району осіб, які нелегально займаються скупкою металобрухту, маючи намір в подальшому збирати з них певні кошти за прикриття. Коли Більце І.І. повідомив, що не встигає виконувати свої прямі функціональні обов’язки, Бобич Л.В. сказав йому, що це його не цікавить, та знову став наполягати про написання рапорту на переведення в інший райвідділ. Більце І.І., не маючи іншого вибору, під тиском написав рапорт на звільнення з ОВС. При цьому з керівництва ГУМВС в Закарпатській області ніхто не поцікавився про причину його звільнення, адже він як молодий спеціаліст, який вчився в юридичному вузі, тільки-но був призначений на офіцерську посаду. Згодом на його посаду був призначений. співробітник Сайков, який раніше порушував дисципліну та не відповідає елементарним вимогам статуту ОВС. Але його взяли, так як він причетний до вимагання грошей, є допоміжною ланкою при незаконному перетині кордону нелегалами та в сигаретному бізнесі. Його дії не забарилися. Після призначення він на ринку міста від продавців почав вимагати щомісячної оплати в сумі 100 гривень за “кришування”.
Далі Бобич Л.В., уже маючи досвід, “взявся” за інспектора ВГІРФО Борто Г.Ю., якому також наказав писати рапорт на перевід в інший райвідділ. Оскільки той відмовився писати рапорт, він почав знаходити причини для його звільнення. Коли Борто Г.Ю. написав скаргу за упереджене ставлення до нього з боку начальника Берегівського РВ, Бобич Л.В. взагалі вигнав його з місця роботи, при цьому сказавши йому, щоб той ішов та шукав докази його корупційної діяльності. На запитання Борто Г.Ю. про причину упередженого ставлення до нього Бобич Л.В., відповів: “почему, почему – по кочану!”.
Дуже об’єктивна відповідь особи, яка займає посаду начальника райвідділу і яка дослужилась до погонів “підполковника міліції”. Це робить велику „честь” людині в погонах.
У подальшому, не маючи можливості продовжувати службу в Берегівському РВ, Борто Г.Ю. написав рапорт про переведення його в залізничну міліцію.
Далі хочеться звернути Вашу увагу на те, як Бобич Л.В. примусив написати рапорти на пенсію заступників начальника міліції та коротко проінформувати Вас про подальші незаконні дії з боку Бобича Л.В., спрямовані на те, щоб дані працівники не мали можливості повернутись до виконання своїх службових обов’язків.
Першим, по примусу, рапорт на відпустку, та разом і на пенсію, написав заступник начальника відділу – начальник ГБ Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області підполковник міліції Медяковський В.В. – професійно грамотний керівник, неодноразово нагороджений відзнаками різного ступеня за хороші показники в роботі.
Заступник начальника відділу – начальник ВРП Берегівського РВ УМВС України полковник міліції Буришин В.Ю. шлях до заступника начальника міліції починав з сержанта міліції, професіонал у своїй службовій діяльності, досвід залюбки передавав молодим співробітникам, свою роботу виконував професійно, що підтверджується тим, що відділ протягом 2005 року займав третє місце, у 2006 – друге місце, у 2007 – перше місце в області. Про це свідчать накази УМВС та присвоєння йому чергового звання полковника міліції в травні 2007 року. Також він являється учасником ліквідації аварії на ЧАЕС. І він змушений був написати рапорт на пенсію, так як відмовився допомагати Бобичу Л.В. в незаконних оборудках.
Заступник начальника відділу – начальник штабу Берегівського РВ УМВСУ в Закарпатській області підполковник міліції Ковач Г.О. – професійно грамотний працівник, свою службову діяльність починала з молодшого сержанта міліції. Будучи старшим дізнавачем Берегівського РВ, займала 1-2 місця в області по показниках роботи, за що була призначена заступником начальника міліції. Неодноразово нагороджувалася відзнаками за хороші показники в роботі. У 2008 році, на день штабу, була нагороджена правами начальника УМВСУ за хороші показники в роботі нагрудним знаком “За відзнаку в службі” 2 ступеню. Була змушена Бобичем Л.В., написати рапорт під тиском, без усяких пояснень і будь-яких причин, хоча при розмові з Бобичем Л.В. пояснювала, що їй залишилось пропрацювати 2 роки, щоб отримати пенсію, яку заслужила за роки служби в ОВС.
Ветеранську організацію Берегівського РВ очолює Паук І.В., якого обрали майже одноголосно. Він користується повагою серед ветеранів та населення району. Дана організація на чолі з Паук І.В. щільно співпрацювала з райвідділом, немалу частку в цю співпрацю вкладав заступник начальника ВРП Буришин В.Ю., який у свою чергу і ділив свій кабінет з головою ветеранської організації Паук І.В. Результатом цієї співпраці було проведення зустрічей з ветеранами, надання їм матеріальної допомоги.
Коли до “царювання” прийшов Бобич Л.В., зустрічі з ветеранами майже не відбуваються, майже ніякої допомоги не надається. За час перебування Буришина В.Ю. в примусовій відпустці Бобич Л.В. призначив на посаду заступника начальника ГБ Сіладі Е.Е., по вказівці начальника, кабінет Буришина В.Ю. надали Сіладі Е.Е., який самовільно виніс всі речі з кабінету, при цьому вся документація ветеранської організації безслідно зникла.
Паук І.В. після призначення начальником відділу Бобича Л.В. намагався зустрітись з начальником. Але декілька разів, години дві прочекавши його в приймальні райвідділу, так зустрічі і не дочекався. Той його не прийняв.
Від тяжкої хвороби в січні 2009 року помер ветеран міліції Вамош М.М., який пропрацював в ОВС 30 років, останні з яких заступником начальника. Але Бобич Л.В., нехтуючи ветеранами міліції, ігноруючи їх, не організував належним чином похорон. Керівник райвідділу, він не прийшов персонально вшанувати пам’ять колишнього працівника міліції, навіть не переніс проведення зборів райвідділу, для того щоб дати можливість достойно провести людину в останню путь, під керівництвом якої співробітники пропрацювали довгі роки.
У зв’язку зі слабким професійним рівнем та досвідом управлінської діяльності Бобича Л.В., за останні півроку 2008-го,було скоєно чотири автодорожні аварії з участю працівників міліції. Один з працівників затриманий за вимагання хабара. По даному факту порушено кримінальну справу. На Бобича Л.В. складено адміністративний протокол “про корупцію” за порушення режиму таємності, виявлено адмінправопорушення працівниками Берегівського СБУ. Даний протокол розглянуто Берегівським райсудом та по ньому прийняте рішення.
За поданням Бобича Л.В. на посаду заступника начальника ГБ райвідділу призначено “його” людину – Сіладі Е.Е., якого було знято з посади начальника відділення і якому було знято звання, “куплене” при “білоконівському” режимі в МВС. За всі ці “турботливі” діяння “царька” Бобича Л.В., “віддячують” присвоєнням йому звання “полковник міліції”.
Немало зусиль як керівник райвідділу Бобич Л.В. приклав до того, щоб чимскоріше звільнити посаду заступника начальника відділу – начальника штабу, яку займає Ковач Г.О., з метою призначення на цю посаду свого родича (якого перевів з Тячівського РВ, де був начальником до призначення в Берегівський РВ), якого і призначив на посаду заступника начальника штабу, при цьому “попросивши” Окіпнюка О.М. перевестись на посаду оперативного чергового. До речі, на посаді оперативного чергового Окіпнюк О.М. надалі продовжує виконувати функціональні обов’язки заступника начальника штабу, а призначений родич має можливість займатись “справами” невідомого походження.
Протягом цього періоду Ковач Г.О. зверталась з проханням надати їй можливість допрацювати до пенсії 2 роки до керівництва УМВСУ, але результат негативний.
За те, що Бобич Л.В. незаконно оголосив їй догану в період, коли вона знаходилась на лікарняному, за нестачу відмовних матеріалів, ревізію яких проводили без її присутності, а матеріали службової перевірки, які були сфабриковані за вказівкою Бобича Л.В., були направлені в Берегівську прокуратуру згідно ст. 97 КПК України, нею було написано звернення в ВВБ УМВС з проханням провести службову перевірку та визнати наказ начальника не дійсним. Це стало причиною того, що Бобич Л.В., в січні 2009 року, наказав начальнику фінчастини недоплатити кошти до заробітної плати в сумі 755 гривень, а так як вона проходить ВЛК в поліклініці УМВС, після чого має намір звільнитись з ОВС, це суттєво вплине на нарахування їй пенсійного забезпечення, яке і так досить невелике, оскільки вислуга років становить 23 роки.
На рапорті, який Ковач Г.О. написала начальнику ГУМВСУ, в зв’язку з реорганізацією УМВС в ГУМВС, Бобич Л.В. наклав резолюцію, яка не відповідає Наказу „Про діловодство в структурах МВС”.
Бобич Л.В., зі своєю “радницею” Зейкан О.Д., застосовує всілякі методи тиску, щоб прискорити написання Ковач Г.О. рапорту на пенсію. Письмом, яке було направлено через пошту, викликали її на атестаційну комісію Берегівського РВ, не маючи взагалі поняття про те, що співробітників вищого начальницького складу заслуховує атестаційна комісія ГУМВС.
І ще про декілька фактів зловживань з його боку.
На території Берегівського району знаходяться три КПП між Україною та Угорською Республікою. Відповідно працівниками райвідділу проводиться постійна робота по боротьбі з контрабандою, особливо з контрабандою тютюнових виробів поза пунктами перепуску.
Бобич Л.В., замість підтримання встановленого рівня (показники 2007 року) боротьби з контрабандою, або його підвищення, з підтримки свого заступника Сіладі Е.Е., який причетний до цього бізнесу роками, зібрав осіб, які займаються незаконним перевезенням через кордон контрабандних товарів поза пунктами пропуску і поставив їм умову: за “кришування” та безпечну “працю” сплачувати йому 30% від їхнього заробітку.
Осіб, які здійснюють незаконний обмін валют на місцевому ринку Бобич Л.В. обклав даниною в 1000 доларів США. Щомісячно. Прибрав під свій „дах” весь гральний бізнес в районі.
Гроші за штрафмайданчик та штрафи по адмінпротоколах за вказівкою Бобича Л.В. направляються на фонд правозахист, а не на державну установу згідно з Законом.
Ремонтно-будівельні роботи райвідділу ведуться без належної документації, без договору, з метою прикриття. грошових оборудок та можливості списання їх на ремонт.
Будучи начальником Тячівського РВ, Бобич Л.В. незаконним шляхом, використовуючи своє службове становище, зареєстрував індустріально-лісовий бізнес на свою дружину, за час його перебування на посаді начальника Тячівського РВ в районі працювало 30 нелегальних пилорам, що підтвердилось при перевірці Тячівського РВ у жовтні 2007 року. За це та за низькі показники в роботі Бобича Л.В. було усунуто з посади начальника Тячівського РВ. Але невдовзі “чудотворним” образом він був повернутий на посаду, а згодом і переведений ще на більш “хлібне” місце в Берегівський район, де діють три пункти пропуску за кордон.
Отож, що очікувати простим громадянам Берегівщини, якщо навіть колишні і теперішні співробітники райвідділу не можуть знайти захисту від незаконного діяння, переслідування, нахабства, упевненості у своїй безкарності начальника Берегівського РВ Бобича Л.В.?
Де їм шукати правди та захисту, якщо Бобич Л.В. поводить себе в районі, як приватний підприємець, який викупив район та райвідділ у своє особисте користування.. Навіть надбавки до заробітної плати, які виділяє держава, він самовільно не виплачує, на своїй розсуд, хоча розумний господар ніколи не буде розганяти спеціалістів, а навпаки цінує їх та береже. А цей цінує тільки тих, хто, за його словами, “несе яйця в його кошик”.
Шановний пане міністр!
Ми звертаємося до Вас з проханням про захист і прийняття законних рішень.
Також просимо Вас дане звернення не направляти для проведення службової перевірки в ГУМВС України в Закарпатській області. Ми особисто звертались до двох керівників управління, які ніяких заходів не вжили і не вживають, хоча про вищевказані незаконні діяння Бобича Л.В. їм відомо. Тому їх перевірка буде проведена поверхово і необ’єктивно.
Просимо направити незалежну, непідкупну перевірку.
З повагою,
працівники Берегівського РВ УМВС в Закарпатській області.