У закарпатській Веряці перекривали вбивчу дорогу і пробували святково сміятися
Хоча при тій ситуації, про яку ми вже писали раніше, більшості було не до сміху. Навіть під час розлогих і ситих Великодніх свят.
Ми знову поїхали туди. Патріот рідного села Петро Іванович Староста повідомляє, що для села щебеневий кар’єр, що став "притчею во язицех", нічого фактично не дає. Хіба... туберкульоз і силікоз.
– Але, – сповіщає він, – людинолюбної спрямованості нинішня влада не має. Адже машина щебеню коштує 400 гривень, а вантажівки йдуть одна за одною. Хоч виручених грошей було б цілком достатньо, щоб регулярно поливати проблемну Червоноармійську вулицю. Селянам більше, фактично, нічого й не треба. Ніяких надвимог, які неможливо виконати в даний момент, ми не ставимо. А владники насміхаються: аршуйте, мовляв, собі тихо і ковтайте порох. На людей, які повстають законним шляхом проти кепської екології, психологічно давлять за допомогою свого контингенту з району. Хто зі скаржників прийде просити допомоги на ліки, йому говорять: "Іди по ліки до Старости. Нащо підписувався проти пороху?!" А люди ж добиваються просто елементарних земних прав. А права людини, визнані всім світом, наразі грубо порушуються.
Член виконкому сільради і місцевий священик Михайло Тегза теж обурений станом справ у деяких нюансах діяльності сільради. Говорить разом із головою трьох попередніх скликань Іваном Більце, що з бюджету всі люди сміються. В Горбках, скажімо, є фельдшерсько-акушерський пункт. Туди сільрада на чолі з паном Шароді виділила 6 тисяч на канцтовари, а на ліки... 5 тисяч. На всю Веряцю й Горбки на матеріальну допомогу передбачено лише 6.820 гривень. Маразм очевидний! А де би ні! Коли бюджет членами виконкому не розглядався, не давався для обговорення людям, бо головна маса членів виконкому (дев’ятеро) – "пролетарі" з кар’єру. Фальшива диктатура пролетаріату, отже, панує в селі, наче в мініатюрному Петрограді.
Такими ось пролетарями справді по-пролетарському не задоволений Петро Іванович Староста, котрий за професією є слюсарем-інструментальником. Працював свого часу і бригадиром провідників на залізниці. Має два інсульти в "активі", але вдома не може відпочити через громохкі автівки, порох, вибухи в кар’єрі, постині прохання людей встати на їх захист. Оскільки немає порядку з кар’єром, то цілком підтримує протести селян і настійні вимоги закрити його назавжди, або хоч би до наведення порядку.
Щодо священика М.Тегзи – за попереднього візиту нас неправильно інформували, що той настелив зі зрубаних черешень собі підлоги. Що робити – демократія. Скільки людей, стільки й думок. Нікому рота не закриєш. Партія "Відродження" теж давала 1000 гривень на церкву, але це не означає, що церковна двадцятка куплена. В цьому плані нами теж була подана реальна думка реальної людини. Автори не винні, що певні особи просили надати їм трибуну для висловлення своїх, хай і претензійних, думок.
Іван Більце розмірковує, що його наступник пан Шароді на голову села тепер не пройде. Адже вісім років пройшло для села безслідно. Тільки церкву й побудували, але без його участі – народним методом.
– Коштів мало, – додає Михайло Тегза. – Але людям молитися хочеться.
...Напевно, в першу чергу за те, щоб сільській владі Бог дав розуму. І під час Великодня, і в наступні буденні дні.
Василь ЗУБАЧ, Іван ТУПИЦЯ.
Закарпатська Веряця — велике село без ...голови
UA-Reporter.com
Коментарі
Шановні! Очолювана
Шановні!
Очолювана мною Веряцька сільська рада зробила багато добрих справ, а саме:
1. Газифіковано обидва села ( сільрада виготовила проектну документацію, без якої с. Горбки і с. Веряця не були б газифіковані, а також оплатила підводящий газогін).
2. Відкрито амбулаторію сімейної медицини, яка обслуговує обидва села.
3. Забезпечено села автомобілем швидкої допомоги.
4. Оснащено та відремонтовано ФАП у с. Горбки.
5. Оснащено та відремонтовано найкраще в районі Будинок культури для жителів
с. Горбки і с. Веряця.
6. Освітлено усі вулиці і вулички.
7. Налагоджено збір сміття.
8. Обидві школи одержали технічні засоби навчання.
9. Будується дитячий садок на 75 місць по вул. Комсомольській (уже завершується зведення даху на споруді) за рахунок сільської ради, без будь-якої допомоги району, області та спонсорів.
10. Розпочато будівництво групового водогону Королево –Веряця –Горбки – Черна. Для цього за кошти держави виготовлено проект, а за кошти сільради пробурено артезіанську свердловину.
За моїм проханням Закарпатська ОДА має намір включити груповий водогін Королево – Веряця – Горбки – Черна з водозабором «Веряця» в державну програму «Питна вода».
Веряцька сільрада на даний момент бере участь у «Всеукраїнському конкурсі місцевих програм та проектів органів місцевого самоврядування», що дає нам можливість виграти гранд у розмірі 250000 гривень для групового водогону з водозаборм «Веряця».
Угорщина взялася допомогти нам в залученні європейських коштів для реалізації проекту постачання питної води для Веряці й Горбків, на чому наголошує голова Виноградівської райдержадміністрації Карло Резеш у своєму інтерв’ю газеті «Новини Виноградівщини» від 2 жовтня 2010 р.
До речі, на сьогодні Рада Європи уже прийняла на розгляд проект по водопостачанню наших сіл.
11. З допомогою сільради організовано однозмінне навчання для учнів Горбківської школи. Для цього укладено договір оренди з районним відділом освіти.
12. Врегульовано міжконфесійний конфлікт, що тягнувся роками (за моїм клопотанням греко-католицька громада с. Веряці отримала земельну ділянку для будівництва храму).
13. Виготовлено чимало документації, необхідної для достойного існування наших сіл.
За свою сумлінну роботу я як Веряцький сільський голова отримав такі нагороди:
1. Почесна грамота облдержадміністрації від 28 жовтня 2004 року (за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток області, високу професійну майстерність).
2. Подяка Виноградівської РДА від 4 листопада 2004 року (за газифікацію с. Горбки).
3. Почесна грамота від Закарпатської обласної ради від 2009 року (за сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток територіальної громади).
4. Подячний лист від єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії від 21 вересня 2010 року (за вагомий внесок для будівництва греко-католицького храму в с. Веряця).
Балотуюся на голову Веряцької сільської ради, щоб завершити розпочаті мною добрі справи:
1. Завершити будівництво дитсадка і здати його в експлуатацію в наступному році.
2. Продовжити роботу по будівництву державного водогону Королево –Веряця –Горбки – Черна (перший етап якого полягає в забезпеченні питною водою сіл Веряця і Горбки).
3. За вимогою часу реалізовувати та вирішувати назрілі проблеми жителів
с. Веряці і с. Горбків.
Чи варто зупинятися на півдорозі – вирішувати Вам.
З повагою – Шародій І. Ф.
Шановні виборці!
Очолювана мною Веряцька сільська рада зробила багато добрих справ, а саме:
1. Газифіковано обидва села ( сільрада виготовила проектну документацію, без якої с. Горбки і с. Веряця не були б газифіковані, а також оплатила підводящий газогін).
2. Відкрито амбулаторію сімейної медицини, яка обслуговує обидва села.
3. Забезпечено села автомобілем швидкої допомоги.
4. Оснащено та відремонтовано ФАП у с. Горбки.
5. Оснащено та відремонтовано найкраще в районі Будинок культури для жителів
с. Горбки і с. Веряця.
6. Освітлено усі вулиці і вулички.
7. Налагоджено збір сміття.
8. Обидві школи одержали технічні засоби навчання.
9. Будується дитячий садок на 75 місць по вул. Комсомольській (уже завершується зведення даху на споруді) за рахунок сільської ради, без будь-якої допомоги району, області та спонсорів.
10. Розпочато будівництво групового водогону Королево –Веряця –Горбки – Черна. Для цього за кошти держави виготовлено проект, а за кошти сільради пробурено артезіанську свердловину.
За моїм проханням Закарпатська ОДА має намір включити груповий водогін Королево – Веряця – Горбки – Черна з водозабором «Веряця» в державну програму «Питна вода».
Веряцька сільрада на даний момент бере участь у «Всеукраїнському конкурсі місцевих програм та проектів органів місцевого самоврядування», що дає нам можливість виграти гранд у розмірі 250000 гривень для групового водогону з водозаборм «Веряця».
Угорщина взялася допомогти нам в залученні європейських коштів для реалізації проекту постачання питної води для Веряці й Горбків, на чому наголошує голова Виноградівської райдержадміністрації Карло Резеш у своєму інтерв’ю газеті «Новини Виноградівщини» від 2 жовтня 2010 р.
До речі, на сьогодні Рада Європи уже прийняла на розгляд проект по водопостачанню наших сіл.
11. З допомогою сільради організовано однозмінне навчання для учнів Горбківської школи. Для цього укладено договір оренди з районним відділом освіти.
12. Врегульовано міжконфесійний конфлікт, що тягнувся роками (за моїм клопотанням греко-католицька громада с. Веряці отримала земельну ділянку для будівництва храму).
13. Виготовлено чимало документації, необхідної для достойного існування наших сіл.
За свою сумлінну роботу я як Веряцький сільський голова отримав такі нагороди:
1. Почесна грамота облдержадміністрації від 28 жовтня 2004 року (за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток області, високу професійну майстерність).
2. Подяка Виноградівської РДА від 4 листопада 2004 року (за газифікацію с. Горбки).
3. Почесна грамота від Закарпатської обласної ради від 2009 року (за сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток територіальної громади).
4. Подячний лист від єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії від 21 вересня 2010 року (за вагомий внесок для будівництва греко-католицького храму в с. Веряця).
З повагою – Шародій І. Ф.
Де правда, де брехня, судити вам , читачі.
А всіх, хто обливає моє чесне імя брудом, хай Бог вразумит і простит.