Закарпаття: Задля порятунку людського життя кордони не завада (Фото)

Саме під таким гаслом пройшов міжнародний семінар гірських рятувальників з Словаччини, Чехії, Польщі та України, які 21-24 квітня зібралися у с. Лумшори Перечинського району, що на Закарпатті, для обміну досвідом роботи щодо надання допомоги людям, які заблукали у горах або потрапили під лавину.

Як повідомили UA-Reporter.com у Центрі пропаганди ГУ МНС в Закарпатській області, щоб охопити увесь Карпатський масив, до участі у семінарі було запрошено івано-франківських та львівських гірських рятувальників, що дало змогу більш ефективно моделювати різноманітні ситуації та визначати дії кожного з підрозділів.
Оскільки кількість туристів, які обирають для відпочинку Карпатські гори, з кожним роком більшає, дедалі частіше постає питання їх надійного захисту та оперативного реагування на небезпечні ситуації до яких вони потрапляють. Тільки впродовж минулого року рятувальниками Закарпатського гірського пошуково-рятувального загону було здійснено 59 виїздів на аварійно-рятувальні та пошукові роботи, під час яких врятували 74 людини, із них 46 особам надавалася невідкладна долікарська допомога. 46 разів виїжджали на забезпечення безпеки людей під час проведення масових заходів, в яких брало участь понад 18 тисяч людей.
Загалом в Україні, як поінформував перший заступник начальника Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби пошуку і рятування туристів МНС України Олег Кондрашов, - у минулому році гірськими рятувальниками на пошуково-рятувальні та аварійно-рятувальні роботи здійснено 670 виїздів, під час яких врятовано 1288 людей.
- Найбільшою проблемою травмування, а в окремих випадках і загибелі людей у гірській місцевості є нехтування туристів правилами особистої безпеки, самовпевненість людей у своїх силах. Люди, приїжджаючи на відпочинок мають намір підкорити найбільшу вершину українських Карпат - Говерлу, не знаючи при цьому її особливостей, де погодні умови можуть змінюватися по декілька разів на день. Однієї фізичної підготовки тут недостатньо, потрібно ще при собі мати й спеціальне спорядження й відповідно одяг. Багато відпочиваючих не бажають реєструватися в гірських рятувальних пунктах, де фахівці МНС вже будуть володіти інформацією про відпочиваючих та їхні наміри, або ж у випадку несприятливих погодних умов повідомлять про це туристів. Це в свою чергу дозволяє в першу чергу уникнути небезпеки, а якщо щось станеться, то відповідно, рятувальники знатимуть де їх шукати, вважає керівник закарпатських гірських рятувальників Віктор Опаленик.
Кожна з країн-учасниць презентувала свої служби, знання та методи роботи. Чеські колеги продемонстрували можливості засобів типу «Аірбег», які використовуються туристами під час проходження лавинонебезпечних ділянок та методику пошуку людей, які потрапили в лавину за допомогою лавинних зондів та спеціального пристрою, який за допомогою радіосигналів дає змогу віднайти людину на глибині до п’яти метрів, при цьому визначити її місцезнаходження на місцевості в діаметрі до 40 сантиметрів.
Словацька лавинна служба презентувала швейцарський, норвезький та австрійський способи визначення лавинонебезпечних ділянок. Ці знання дозволяють рятувальникам і туристам визначити ступінь ризику сходження снігових лавин на тій чи іншій ділянці та, відповідно, попередити випадки потрапляння людей у небезпечні ситуації.
Українські рятувальники презентували роботу собак кінологічного відділення аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ МНС в Закарпатській області щодо пошуку людей, які потрапили під лавину.
Завершальною фазою проведення спільних навчань стало обговорення сторонами питання входження українських рятувальників до складу міжнародної організації гірських рятувальних служб «ІКАР». Головною метою роботи даної організації є обмін інформацією та досвідом роботи гірських рятувальних служб, що в свою чергу дозволяє ефективніше діяти у попередженні надзвичайних ситуацій та порятунку людей.
Як вважають самі рятувальники, безпека туристів немає кордонів, тому метою проведення подібних заходів є поінформованість у оперативній обстановці. Найбільша цінність – це людське життя, тому профілактика є основним завданням діяльності рятувальних служб, далі вже відповідно, реагування та надання допомоги потерпілим у короткі строки часу. Але для того щоб це зробити необхідно набувати як теоретичних, так і практичних навичок.