Ужгородський феодал ХХІ століття

В Ужгороді в ніч з 24 на 25 червня 2009 року стався акт вандалізму пам`ятника жертвам політичних репресій. Напередодні з пам`ятника випадково падає хрест, але по волі Господній хрест знайшли.

Потім зникають навколо пам`ятника вінки (покрали…). І все це завершується актом вандалізму над світлою пам’яттю мілліонів в’язнів сталінських таборів «недолугими злодійськими нащадками», які тішаться своєю бичею сліпотою.
Так само два роки тому назад демонтовано основний каркас монументу Соборності України, до акту вандалізму якого теж ретельно готувалися, про це неодноразово наголошував сам феодал «мер міста», який рік назад отримав від бувшого в’язня по мордасам. І що найголовніше «радники» нинішнього феодала «художня зрада» давала на ці акти вандалізму добро, але феодал має поганих радників, бо навіть не знає, що у складі «художньої зради» є члени, які приймали карикатурні пам’ятники Т. Шевченку І А. Волошину в Ужгороді. Що яскраво демонструє про тупоголовість цілої низки холуїв і кар’єристів, принизивши усіх закарпатців, що дозволили встановити такий непотріб у історичному місті над Ужем. І нинішній феодал до цього успішно приєднався. Однак, виявляється зло закопано значно глибше. Поруйнований (майже знищений) пам’ятник заважає досягти стратегічної мети. Земельна ділянка на якій знаходиться хатинка і пам’ятник Т.-Г. Масарику не дає спокою… ( майже гектар землі). Можна збагнути, історичний центр міста, є велика спокуса отримати свіженьку копійчину (золоту) за цю ділянку. Для чорного феодала виявляється нічого не вартує своїми ж службами можна викурити мешканців будиночку, демонтувати «чуже рідного» Т.-Г. Масарика та продати під «злодійський центр», або здати для доїльні зелених грошенят, а може як би було чудово для нащадків ще при житті встановити монумент Ужгородському феодалу на майбутній на його діляночці, але для втілення святої мети до цього обов’язково треба залучити «елітну художню зраду»…
Дії окремих членів «художньої зради», що вважають себе крутими руховцями не співпадають з ідеалами «Народного Руху України» мораллю і совістю.

Федір Довбня.