На Закарпатті відбулося свято мінеральної води

Підземними водними артеріями Свалявщини (місцини, чи не найбільш щедро наділеної природою в усьому Карпатському регіоні) нуртує мінералка. Не один десяток промислових свердловин мінеральної води дає людському здоров'ю зцілення, а головне — наповнення місцевому бюджету і заробіток тисячам людей.

Минулої суботи в урочищі Красний на околиці курортної Поляни вже втретє проводили свято мінеральної води. Місцевих людей організатори чимось особливим не здивували, а ось не одній сотні відпочиваючих санаторіїв було цікаво скуштувати відразу весь набір мінералок Свалявщини: «Лужанську», «Поляну Квасову», «Поляну-купель», «Лужанську-4», «Плосківську», «Лужанську-7», «Поляну плосківську»...
Для Свалявщини мінеральна вода — це справді своєрідний Клондайк. Погляньмо тільки: питома вага наливу мінеральних вод складає більше 60 відсотків від загального обсягу промислового виробництва району. В місцевих санаторіях і рекреаційних закладах, що діють на базі мінвод, оздоровлено в 2008 році понад 100 тисяч осіб, що вдвічі більше, ніж у попередньому.
Заразу виробничо-курортній сфері, в якій використовується мінеральна вода, мають постійну роботу майже 4 тисячі свалявців. Власне, не тільки вони сприйняли свято за своє. На облаштованій гірській місцині діяли своєрідні презентаційні намети майже всіх підприємств і санаторіїв. Нашу увагу привернуло скупчення людей біля «вітрин» Плосківського заводу мінводи: відпочиваючі смакували цілющу водичку, хтось із гурту цікавився, чи має підприємство своє представництво у столиці. Ще один гурт цікавих біля «офісу» ВАТ «Свалявські мінеральні води». Знайомимось із киянкою Тамарою Діденко. Вона з онуком Дмитром ще і в Київ повезуть пляшечку-другу мінералки...
А тим часом на сцені вже розпочалося головне дійство. З вітанням до учасників свята звернувся заступник голови — керівник апарату ОДА Михайло Попович. Не обійшлося і без подарунків від районної влади, народного депутата України Василя Петьовки.
Свято мінеральної води вже набуло статусу традиційного. Та шкода, що організатори не дотягують його до обласного рівня. А наше міні-соцопитування переконує, що будь-який фестиваль треба вдосконалювати:
Михайло Завадяк, лікар, кандидат медичних наук: «Майже вся моя велика трудова діяльність тісно пов'язана з мінеральною водою. Свято, крім суто розважальної частини, повинно враховувати і просвітницький фактор. Загалом фестиваль мінводи потрібен. Побільше б на ньому закарпатської музики, танців...».
Іван Стегура, пенсіонер, колишній директор заводу мінводи: «Якщо людей багато — і старших, і молодих, значить свято «квасу» (солона вода) потрібне».
Це свято (уже за поганою традицією), як і інші, що проводяться на Закарпатті, тієї суботи відлякувало своїми цінами. Що вже казати за шашлик, якщо хлібний квас (0,33 л) правили по 6 грн. Та й розваги виявилися не дешевими. Що-що, а мінеральна вода на фестивалі могла б бути дешевшою — влаштовано не аукціонні торги, а свято.
Щоправда, і на такі заходи кожен дивиться по-своєму: хтось сприйняв фестиваль за приємний захід з відпочинком, а хтось на цьому вирішив і підзаробити.