Закарпатська Верховина з року в рік повниться новими об'єктами

Новобудова - землі обнова. А ще — її краса, якщо споруджена добротно. В житловому «рукаві» закарпатського селища Міжгір'я — Дешеві, мальовничому урочищі Квасівський, ростуть поверхи оздоровчого комплексу суперкласного рівня відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» — одного з провідних вищих навчальних закладів нашої держави.

Очолює університет академік АПН України, доктор технічних наук, професор, перший міністр освіти незалежної України Петро Таланчук.
Зведення столичним вишом саме у нашій глибинці оздоровниці ще раз засвідчує, що закарпатську Міжгірщину визнають надзвичайно привабливим куточком відпочинку. На знак того, що Верховина поступилася шматком райської місцини, де будуть черпати здоров'я викладачі і студенти, храм науки обіцяє не залишатися в боргу. Цей своєрідний бартер підтверджує першим конкретний крок — проведення на базі відпочинку науково- практичної конференції, на якій йшла мова про можливості майбутньої співпраці у багатьох сферах. Характеризуючи з цього приводу соціально-економічне становище Міжгірщини, у своєму виступі голова райради Іван Ярема насамперед акцентував увагу на проблемних питаннях та перспективах краю, пріоритетними напрямками на шляху розвитку якого є туристична галузь, ефективне використання місцевих природних ресурсів, зокрема унікальної комори мінвод. Петро Таланчук уже озвучив певні стратегічні цілі на конференції, які ставилися під час задуму створення у Квасівському оздоровчої бази: провести розвідку-вивчення запасів мінеральної води на основі сучасних технологій; визначити хвороби, які можна лікувати ними сукупними способами; сприяти розливу води для споживання, якщо виявиться її достатня кількість, як і розвитку туристично-сервісної інфраструктури з поглибленням зв'язків із сусідніми державами та областями України. Петро Михайлович торкнувся і важливого завдання — розвитку людини та підвищення стандартів життя горян.
Зокрема, вони готові запропонувати створення разом із Карпатським інститутом підприємництва коледжу Університету «Україна», який проводив би набір на навчання учнів після 9 класу для підготовки молодших спеціалістів і бакалаврів, котрі обслуговували б потреби закарпатського регіону — це митники, організатори сільського або зеленого туризму, автомобілісти, екологи, комп'ютерний, економісти, дизайнери, правники тощо. Зважаючи на гірський статус сіл, можна б використати дистанційну технологію навчання, яка, за його словами, дозволяє транслювати освітні ресурси до суб'єктів навчання навіть за місцем проживання.
Відомий вчений водночас звернув увагу і на впровадження новітніх технологій у господарство нашого регіону, що пов'язані з очисткою промислових стоків, підготовкою води для вживання, перехід на економічніші прилади опалювання, створення виробництва нових будматеріалів та інше, що дасть поштовх для розвитку підприємництва, формування розгалуженої ринкової та інституційно-організаційної інфраструктури економіки, а це в загальному — масове працевлаштування в умовах хронічного безробіття Міжгірщини, значне поповнення коштами бідної місцевої скарбниці, ріст реноме краю.
На конференції було прийнято ряд важливих рішень, зокрема, щоб місцева влада склала перелік проблем, що затримують розвиток району, аби визначити напрями подальшої освітньо-наукової співпраці з Університетом «Україна», організувати приїзд науковців виша, щоб сформувати план впровадження розробок Центру високих технологій.