Що може врятувати світ: любов, кохання чи секс?

Багато людей ведуть між собою спір про те, що на цій землі може врятувати світ. У кожного є свої думки та погляди на це питання. Дехто вважає, що світ врятує тільки любов, інші стверджують — що кохання, а молодь часто робить висновки — що секс.

Щоб зрозуміти хто правий, я звернулася за роз’ясненням до відомого психолога Ігоря Васильовича Федоришина з міста Калуш Івано-Франківської області. Він поділився не тільки своїми поглядами на ці хвилюючі питання, але й дещо розповів про самого себе.

— Пане Ігоре, скажіть мені, будь ласка, а чому саме Ви пішли навчатися на психолога?

— Є така цікава думка, що на практичного психолога йдуть навчатися ті, в кого є якісь власні невирішені внутрішні проблеми. Скажу чесно, що в мене це було основною рушійною силою, яка, власне, привела мене до рішення обрати фах практичного психолога. Тепер мною керує зовсім інший мотив. Як «говорить» один із найбільших духовних законів: «Допоміг собі — допоможи іншим». І коли ти робиш те, що найбільше любиш, те, що тобі дуже подобається, і якщо при цьому ти допомагаєш іншим своєю працею, автоматично спрацьовує інший закон: «Чим більше ми віддаємо — тим більше ми отримуємо взамін», або «Ми завжди отримуємо те, що віддаємо іншим».

— Окрім психології, чим Ви ще займаєтесь, цікавитесь і захоплюєтесь?

— Крім психології, в моєму житті є ще багато різних речей, якими я цікавлюся, які мене захоплюють і якими я живу. Одне з моїх захоплень, або, як модно зараз казати, моїм хобі є музика. Займаюся нею приблизно ось уже 17 років. З них 10 років граю на бас-гітарі в калузькому молодіжному ROCK-гурті «CROSSROADS» (остання назва колективу). Дуже люблю якісну рок музику, хоча люблю також й інші напрями і стилі: у тому числі і джаз, блюз, фолк, нью-ейдж, соул, класичну музику. Люблю ще й дуже читати книги. Не уявляю себе без них і без всього того, що вони дають і «відкривають». Якщо навіть повернутися до психології, то наявність диплома, як такого, ще не означає, що людина є професіоналом у своїй справі. І річ тут не лише у досвіді, який безумовно є досить значним в будь-якій справі. Кожній людині для власного розвитку дуже важливим є читання різноманітної літератури. Це одна із складових особистісного, духовного росту індивіда, а також фахового зросту професіонала в тій чи іншій сфері. Цей факт далеко не останню роль відіграє в «зростанні» практичного психолога. Про це говорить і засвідчує нам відома фраза: «Учение Свет, а неучение – тьма»!

— Остання Ваша фраза в дечому схожа на немаловідомі слова: «Пізнай себе — пізнаєш світ». Мені цікаво, що саме для Вас за нею «сховано»?

— Зрозуміти зміст цієї фрази означає зрозуміти все, адже в ній криється надзвичайно глибока мудрість. А в чому власне мені й повезло? Я знаю хто я...

Дуже жаль, що більшість людей не розуміють істини свого життя, адже воно — безцінний дар, який дано кожній людині для того, щоб прожити щасливе і змістовне життя. На мою думку, кожен, без винятку, може в житті отримати все. З іншого боку, це «ВСЕ» є в нас у середині від самого народження. Велика помилка шукати щось зовні, коли всі найбільші скарби і багатства знаходяться в кожного із нас у середині. Але перший і найважливіший крок на цьому шляху – полюбити і прийняти себе такими, якими ми є. Любов — найбільша Сила в світі. Вона може все. Вона є початком і кінцем всього. От я і стараюся показувати людям ці вічні істини в процесі своєї трудової діяльності. Дуже хочу, щоб щасливих людей поруч зі мною було якомога більше. Як зрозуміло з попередньої фрази, я — щаслива людина. Я б навіть сказав, що вважаю себе найщасливішою людиною у світі!

— Зрозуміло, Ви — щаслива людина. Скажіть тоді, що для Вас «щастя»?

— Щастя, на мою думку, – це такий специфічний стан, коли людиною, в основному, керують позитивні емоції та думки. Є досить простий секрет щастя: якщо людина вважає себе щасливою — то вона і є щасливою. Аналогічно, якщо вважає себе нещасливою — то вона справді нещаслива. Мені ще дуже сподобався вислів Жан-Жака Руссо: «Єдине мистецтво бути щасливим — усвідомлювати, що твоє щастя в твоїх руках». І тут ми знову ж таки повертаємося до того, що я говорив раніше — велика помилка шукати щось зовні, коли всі найбільші скарби і багатства знаходяться в кожному із нас всередині. Можна про ці всі речі розповідати дуже багато, але це мій шлях, моє розуміння і сприйняття життя. У кожної людини є свій шлях і, як відомо, дійде лише той, хто буде йти.

— Важливою на цьому життєвому шляху для людини є Любов. Як Ви, з власного досвіду та погляду психолога, розумієте це поняття?

— Про любов я скажу Вам ось так: «Любов врятує світ» І, як сказав «мудрець» Конфуцій, «Любов — початок і кінець нашого існування. Без Любові немає життя. Тому-то Любов є те, перед чим поклоняється мудра людина».

— Багато із нас ототожнюють такі «речі» як «любов» і «кохання». Поясність, будь ласка, яка між ними різниця?

— Мабуть, далеко не кожен день, ми ставимо собі такі запитання. В життєвій суєті, як правило, нам не до цього. І навіть тоді, коли в наше серце стукає кохання, чи знаємо ми насправді, що це таке є і яка, власне, різниця між любов’ю і коханням?

Особисто мені достатньо важко уявити цей чудовий світ, своє життя в ньому без Любові. Усе що нас оточує — це є прояви Любові. Вона всюди: в хмаринці у небі і в краплинці дощу влітку, вона в промінчику ранкового сонця і в польовій квіточці серед трав, в подиху вітру і в посмішці немовляти. Але не завжди людині вистачає життєвої мудрості, щоб відчути і побачити її в собі та зовнішньому світі.

Безумовно, Любов буває різна і кожен з нас розуміє її по-своєму. Багато людей, до недавнього часу і я в тому числі, думають, що можна любити лише рідних і близьких нам людей. Нас не вчать цьому в школі, та й далеко не кожній сім'ї у батьків є правильне розуміння даного поняття, що дало б змогу поділитися ним із своїми дітьми.

— Що на Вашу думку потрібно зробити, щоб між людьми стало більше любові і чим відрізняється страх від любові?

У наш час, куди не глянеш, можна помітити багато проявів зла. Особливо ним нас без упину годують ЗМІ, «посвячуючи» в найменші його подробиці. Коли звичайна людина систематично переглядає подібні передачі, читає пресу відповідного змісту, в її душі оселяється страх. Інколи цей страх набирає такої сили, що людина втрачає відчуття реальності. У таких випадках її реальністю стає сам страх із усіма його проявами. Сьогодні ми живемо в такому суспільстві, де люди «глибоко потонули» в цьому «болоті». І це видно повсюди: в наших сім'ях, в робочих колективах, у країні і, зрештою, в думках і діях людей. Але в нас завжди в житті є вибір! Є протилежне почуття, яке крім того є ще й найбільшою силою у Всесвіті – це Любов. Коли людською душею керує страх, Любові там не може бути. Але там де є Любов — не має місця страхам і темряві. При таких обставинах це ніжне почуття стає повноправним господарем в людському серці і наповнює до краю його чашу Світлом і чистим потоком Божественної благодаті. Тоді в людини «виростають» крила і з'являється відчуття польоту…

Багато людей поки що не навчилися любити та відкривати своє серце назустріч цій безмежній животворчій Силі. Навіть кохаючи когось, ми можемо по-справжньому не любити цю людину, коли в нашому серці живе хоча б іскорка страху. І тоді розбиваються серця і ламаються долі. І людина, шукаючи винних, озирається по-сторонах, замість того, щоб шукати істину в собі.

— З мого досвіду, немало людей стверджує, що секс є одним із проявів любові. На Ваш погляд, чи це дійсно є так?

— Усі ми приходимо в цей світ за допомогою акту продовження життя, більш відомого як секс, що власне є теж одним із проявів Любові. За винятком окремих випадків штучного зачаття ми не могли б потрапити сюди, на цю землю, якщо чоловік і жінка не мали б сексуального зв'язку. Ще задовго до того, як так звана цивілізація «проникла» в нашу культуру, люди культивували або розвивали це задоволення, аби «вийти» у вищі стани свідомості, які лежать за простим фізичним або тваринним оргазмом. В той час, як сексуальність стосується кожної частини нашого життя, сумно, що цей життєстверджуючий феномен, який дає найбільше задоволення, сьогодні забруднений страхом, зловживаннями і, взагалі, негативністю.

— Тоді чи можна використовувати секс, як контролюючу силу, що створила ідеальне середовище для неврозу, сексуального відчудження і насильства?

— Сучасне суспільство сприймає невроз і форми поведінки, що відхиляються, нормальними, але найбільша проблема — загальна відчуженість і холодність. Наша справжня соціальна і культурна структура створила загальну розділеність як між людьми, так і між націями. Західна (і зараз навіть Східна) культура використовує секс для маніпуляцій: сексуальні моделі використовуються для продажу машин, засобів гігієни та інших продуктів, що пригнічують прояви дійсної сексуальності. Використовуючи секс, як контролюючу силу, ми створили ідеальне середовище для неврозу, сексуального відчуження і насильства.

— Після нашої розмови, мене цікавить: а чи настав вже час змін для людства у цьому світі?

— На мою думку, мабуть, час нам спинитися, йдучи по невидимій дорозі в нікуди, і зрозуміти — саме зараз настав час змін. І ці зміни безумовно потрібно починати кожному з нас в собі. Найважливіший крок у такому напрямку і, напевно, найскладніший – це полюбити і прийняти себе такими, якими ми є. Коли ми дозволимо полюбити самі себе — нас почнуть любити інші. Тоді в цьому світі Любові стане більше. На мій погляд, це єдиний правильний шлях, яким потрібно нам надалі йти.

— На закінчення нашої розмови, хочу щиро Вам подякувати за Вашу відвертість і за гарно зрозуміле розяснення таких життєвих питаннь, через які «проходить» людина, що народилася і живе на нашій «блакитній планеті», котру ми, з великою любов’ю , називаємо — Земля.

Розмовляла

Тетяна Горянка