ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

На Закарпатті за часів СРСР бібліотека була в кожному селі...

    29 березня 2024 п'ятниця
    71 переглядів
    Бібліотеки стануть інформаційним світочем навіть для найвіддаленіших сіл

    У далекі роки мого дитинства бібліотека вважалася на селі чимось святим. Ще б пак, за радянських часів якщо ти не читав, то був ледь не зайвим у такому гарному впорядкованому суспільстві. Тоді в бібліотеках можна було знайти як мільйони книг, так і мільйони читачів.

    Нині значно скрутніше і з першим, і з другим. Проте коли з першим проблеми через брак коштів, то в другому випадку можна говорити про те, що сьогодні не обов’язково заходити в приміщення бібліотеки, щоб скористатись її послугами. Більше про це, а також про те, в якому стані нинішні книгозбірні – занепадають чи розвиваються, – розмова з головним спеціалістом управління культури Закарпатської облдержадміністрації Оксаною Дурундою.


    – Пані Оксано, пригадую часи, коли бібліотека була в кожному селі Закарпаття…

    – Так, після розпаду СРСР в краї нараховувалося 700 бібліотек, потім їхня кількість значно скоротилася через брак фінансування. Нині в області майже півтисячі книгозбірень, підпорядкованих системі Міністерства культури і туризму України. І якщо досі бібліотеки закривалися катастрофічними темпами, то принаймні за останні чотири роки на Закарпатті можна говорити про певну стабілізацію ситуації, ба більше – саме за нинішньої влади в області нарешті відкриваються нові заклади в селах, зокрема у Воловецькому, Виноградівському та Іршавському районах.

    – Тобто населення таки має потребу у функціонуванні бібліотек?

    – Судіть самі. Лише за минулий рік бібліотеки системи Мінкульттуризму обслужили 540 тисяч користувачів, книгонадання становить понад 10 мільйонів примірників. Але не цифри нині головні, бо важливіше для нас саме поняття «бібліотека як інформаційний центр», адже місія цього закладу – задовольнити потреби населення в інформації. Для цього дедалі частіше поряд із книжками, періодикою використовується мережа Інтернет, електрон¬ні видання, особливо коли йдеться про законодавчі та нормативні документи. Нині послугами бібліотек можна користуватися навіть не виходячи з дому, дистанційно, відвідуючи сайти бібліотек чи користуючись послугами служби «віртуальна довідка». До книгозбірень уже приходять не тільки для того, щоб узяти щось почитати, а нерідко – аби поспілкуватися з однодумцями, є постійні відві¬дувачі масових заходів, хтось просто розгадує кросворди чи шукає рецепти. Численні відвідувачі бібліотек ознайомлюються з історією своїх сіл, міст. У багатьох таких закладах області діють музейні кімнати чи куточки, провадяться краєзнавчі пошуки, вивчається історія малої батьківщини, що, можливо, пізніше ляже в основу ґрунтовних досліджень.

    – А як у нас читається нацменшинам?

    – Тут палиця на два кінці. З одного боку, справді, в регіоні робиться багато для забезпечення прав і свобод нацменшин. Так, на Закарпатті – найбільш строкатому національному плані регіоні – працює 112 бібліотек, які обслуговують національні групи в місцях їхнього компактного проживання, в тому числі 94 – для угорців, 5 – для німців, стільки ж для словаків, ще вісім – для румунів. На базі цих бібліотек для нацменшин ще й створені 18 гуртків із вивчення української мови. Разом із тим маємо значні проблеми з поповненням фондів цих бібліотек. На жаль, не лише в області, а й в Україні немає видавництв, які би друкували літературу універсального характеру для таких книгозбірень, тому наразі користувач може розраховувати насамперед на ті видання, які надходять за рахунок міжнародних книгообмінів, зв’язків із національно-культурними товариствами, спонсорських коштів тощо. Багато чого задля зміни цієї ситуації роблять відділ літератури іноземними мовами облбібліотеки, асоціація угорських бібліотекарів.


    Акцент – на комп’ютеризацію


    – Пані Оксано, в усій Україні проблеми з новими надходженнями. Як у нас?

    – Бібліотеки області, наскільки є спромоги, намагаються забезпечувати оперативність і комфортність доступу користувачів до бібліотечно-інформаційних ресурсів, проте, як кажуть у народі, бажання наших клієнтів не зав¬жди збігаються з нашими можливостями. Тим більше, що вартість друкованого слова постійно зростає. Проте це – проблема майже всієї України, тому для порятунку бібліотечної справи мусять діяти комплексні державні програми підтримки й розвитку книгозбірень, які б включали фінансування на зміцнення матеріально-технічної бази, поповнення фондів, інформатизацію, кадрове забезпечення тощо. Нині ж найбільше книжок бібліотеки отримують завдяки Державній програмі розвитку і функціонування української мови на 2004–2010 роки, програмі «Українська книга», а також ще завдяки закарпатським регіональним програмам підтримки видань творів місцевих авторів, програмам поповнення фондів, що діють у районах. До речі, програми на рівні області запровадили лише кілька років тому, і хай що б мені казали про похвалу, це таки заслуга нинішньої обласної команди. І тепер уже говоримо про те, що не лише поліпшився якісний склад надходжень, а й розширився репертуар довідкових, наукових та популярних видань, навчальної літератури, творів українських та світових письменників.

    – Скажіть, будь ласка, чи так уже й потрібне те друковане слово, якщо дедалі більше інформації й набагато оперативніше можна отримати за допомогою Інтернету? Може, краще б нам не книжки купувати, а комп’ютери?

    – А ще ліпше і перше, і друге. Я би сказала, що одним із найвагоміших показників нинішньої влади щодо підтримки бібліотек є питання інформатизації. Фактично нині з ініціативи та за підтримки обласної влади триває трансформація діяльності бібліотек краю через упровадження нових інформаційних технологій. Згідно з дорученням голови Закарпатської облдержадміністрації стан інформатизації бібліотек заслуховують на колегіях райдержадміністрацій і міськвиконкомів, розроблено й затверджено програми розвитку, інформатизації бібліотек тощо. Як наслідок – нині в книгозбірнях області нараховується 220 комп’ютерів, може, не так і багато, як би нам хотілося, проте це значний прогрес за такий короткий час. До речі, закарпатські біб¬ліотеки ще й представляють себе і свій регіон в Інтернет-мережі, створюючи власні сайти. Крім того, завдяки підтримці органів місцевої влади та участі в конкурсі проектів «Інтернет для публічних бібліотек» (LEAP) в Закарпатті діє 7 інтернет-центрів: на базі обласної універсальної наукової бібліотеки, Мукачівської міської, Виноградівської, Тячівської, Перечинської, Воловецької та Іршавської райбібліотек. Через такі проекти книгозбірні отримали нових користувачів, а відтак і новий поштовх для розвитку різних видів послуг. З одного боку – книжки, з іншого – доступ до Всесвітньої мережі дають можливість задовольнити будь-який запит людини, яка звернулася до наших закладів. І ця послуга, на відміну від інтернет-кафе, безкоштовна, крім того, поряд досвідчені фахівці, які надають кваліфіковану допомогу. На жаль, поки що на селі бібліотек із доступом до Інтернету не так і багато, але перші паростки є. Приміром, в книгозбірнях сіл Соломоново, Паладь Комарівці, Галоч, Есень, Мала Добронь – Ужгородського, Шом – Берегівського, Баркасово – Мукачівського, Нове Село, Ботар, Тисобикень – Виноградівського районів є доступ до Всесвітнього Павутиння.

    – Десь читала, що берете участь у новому проекті, який має на меті розширення мережі бібліотек з доступом до Інтернету?

    – Так, і маємо чималий досвід з написання проектів: кілька ґрантів здобули за сприяння відділу преси, освіти й культури Посольства США в Україні, Міжнародного фонду «Відродження», Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), Товариства угорської інтелігенції Закарпаття. Нещодавно завдяки Фундації Білла та Мелінди Гейтс та IREX в Україні стартувала міжнародна програма «Глобальні бібліотеки», яка передбачає надання доступу до Інтернету мешканцям якраз найвіддаленіших населених пунктів, тобто основний орієнтир – на сільську книгозбірню. Щоб реалізувати ці проекти на селі, зусиллями всіх органів влади слід підготувати приміщення, забезпечити їхню охорону. І з цього питання маємо підтримку від облдерж¬адміністрації (є відповідне доручення), триває підготовка на місцях. За кошти Фундації передбачається відкрити тренінгові центри, а також принаймні у трьох селах кожного з районів краю заплановано встановити комп’ютери з доступом до Інтернету.


    Бібліотеки треба підтримувати за всяку ціну


    – Пані Оксано, дуже все непогано звучить, але чи є проблеми в нашій бібліотечній справі? Над чим працюєте і що треба поліпшувати?
    – Проблеми є завжди і всюди. Значна частина фондів утратила актуальність і не використовується читачами, тому систематично списуємо застарілу літературу. Не завжди і не все добре з приміщеннями бібліотек, є проблеми зі збереженням фондів, в основному через брак типових приміщень, незадовільне опалення, підвищену вологість, скупченість книжок. Проте зазвичай якщо органи місцевої влади розуміють роль бібліотеки на селі, то, як правило, ці установи функціонують успішно. Такі приклади в селах Березові, Чинадійові, Тур’ї Реметах, Соломонові, Вишкові, Тур’ї Пасіці, Черні, Тернові, Топчині.

    – А як з ремонтами бібліотек?

    – Протягом останніх років вдалося впорядкувати приміщення обласних книго¬збірень, Міжгірської ЦДБ, Тячівської та Виноградівської райбібліотек. Добротний ремонт зроблений в інтернет-центрах Мукачівської міської та Іршавської ЦРБ. Також саме цими роками з порядку денного вдалося зняти найболісніше питання Закарпатської обласної універсальної бібліотеки – ремонт покрівлі. Крім того, в обох обласних бібліотеках замінені старі вікна й двері на сучасні, зроблено поточний ремонт читальних залів, придбані нові меблі, комп’ютери тощо. Проте приміщення навіть цих установ не відповідають сучасним вимогам зберігання книжкових фондів, є потреба в добудові для тієї ж таки обласної наукової бібліотеки або ж бодай додаткового книгосховища. Причому це питання вже «горить»...

    – Чи робиться щось на рівні області для популяризації біб¬ліотек? Раніше останні відігравали значну роль в суспільному житті...

    – Звичайно. З основного те, що саме на базі бібліотек області протягом останніх трьох-чотирьох років проведено низку всеукраїнських науково-практичних конференцій та семінарів, відбуваються численні культурно-мистецькі акції. Користувачі наших бібліотек у рамках оглядів-конкурсів три роки поспіль посідають призові місця на всеукраїнських конкурсах, зокрема таких, як «Легенди рідного краю», «Я патріот», «Найкращий читач України» тощо. До речі, тільки останніми роками такі заходи підтримуються облдержадміністрацією. Завдяки депутатам обласної ради поліпшено фінансування на підтримку діяльності книгозбірень, що сприяло активізації їх видавничої діяльності: з’являються календарі, бібліографічні видання, бібліодайджести, путівники.
    Значну увагу приділяємо людям з особливими потребами: співпрацюємо з товариством «Інваліди дитинства», з дитячим санаторним будинком «Берізка», медико-соціальним реабілітаційним центром «Дорога життя», центром активної реабілітації «Фенікс». До речі, саме в цій бібліотеці завдяки екс-меру Мукачева Василеві Петьовці відкрито перший в області інтернет-центр для інвалідів та мультимедійний клас для дітей.
    А ще власне задля відродження саме сільської бібліотеки на рівні області вже третій рік поспіль проводиться конкурс на кращу сільську бібліотеку. Аби її обрати, журі об’їжджає всі книгозбірні, які стали переможцями на районних рівнях конкурсу. За ці три роки ми побачили значні зрушення й зростання уваги влади до проблем сільської бібліотеки.
    Поміж тим відзначу, що після тривалої перерви саме цими роками з ініціативи та за підтримки облдержадміністрації важку працю (скільки книжок, стелажів треба перенести на жіночих руках!) бібліотечних працівників було вшановано як на державному, так і на місцевому рівні. Звання «Заслужений працівник культури України» присвоєно директору обласної бібліотеки для дітей та юнацтва Валентині Чіці, орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня нагороджено директора Мукачівської міської ¬бібліотеки Ольгу Стадник, є й інші відзнаки. Численних працівників щорічно нагороджує грамотами облрада та облдержадміністрація з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек.

    Наталка Петерварі

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору