Ужгород. Від кого й куди тікають біженці?

Минула неділя в календарі була позначена як Всесвітній день біженця. В Україні, як і в усьому світі, людей, яких можна віднести до цієї категорії, вистачає. Є вони й на Закарпатті. Як повідомив заступник начальника відділу у справах національностей та міграції Закарпатської облдержадміністрації Микола Товт, сьогодні на обліку територіального органу міграційної служби перебувають 6 визнаних біженців, серед яких 4 громадяни Афганістану й по одному — Індії та Іраку. Всі вони до цього часу були нелегальними мігрантами, і, якщо забажають, через 3 роки після отримання даного статусу можуть стати громадянами України. Однак, чому в нас така мала кількість біженців попри величезний наплив нелегальних мігрантів? Виявляється, що не так усе просто.

Біженець (згідно Закону України “Про біженців”) — це особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами своєї країни і не може або не бажає користуватися захистом своєї країни та повернутися додому внаслідок зазначених побоювань. А основна маса нелегалів, які мають намір через Закарпаття потрапити до Західної Європи, це так звані економічні мігранти дешева робоча сила, серед яких є й потенційні біженці. У них теж немає можливості втекти з країни інакше, як нелегально. Втім, вони завжди можуть повернутися назад, а от біженці – ні, що суттєво їх відрізняє.

Лише у 2003 році при спробі нелегального перетину кордону в Закарпатті затримано майже 3 тисячі нелегальних мігрантів. Написали заяви про надання статусу біженця 833 чоловік. Однак з певних причин було розглянуто лише 400, а задоволено й того менше – 109. У числі яких у 63-ох випадках виявлено необгрунтованість прохання щодо надання статусу біженця. Решта справ перебувають у стані розгляду, повідомив Микола Товт.