Закарпаття: Прикордонна інфраструктура є стратегічним пріоритетом держави

Потисся - унікальний природний край між карпатськими вершинами. Швидкоплинна повновода Тиса розділяє тут українське Закарпаття і прилеглий регіон Румунії. Ці землі по обидва боки великої річки об'єднує спільне історичне минуле, культурні та етнографічні традиції, родинні зв'язки.

В Євросоюзі, який уже впритул наблизився до наших кордонів, добре розуміють: із сусідами краще дружити, ніж ворогувати. Саме такий зважений, прагматичний підхід уберігає від конфліктів, зміцнює засади взаєморозуміння і партнерства.

СТВОРЮЄМО МОСТИ. І НЕ ЛИШЕ НА ПАПЕРІ

Для Європи, яка в ХХІ столітті не хоче повторювати болючі помилки попереднього, котрі, як старі рани, подекуди болять ще й донині, прикордонне співробітництво є важливою і пріоритетною частиною роботи із забезпечення демократичної стабільності на континенті. Минулорічної осені ця тема була винесена на 17-ту пленарну сесію Конгресу місцевих та регіональних влад, що проходила в Страсбурзі.

У відповідній резолюції "Стан прикордонного співробітництва в Європі" це партнерство було визначене головним політичним завданням Ради Європи на найближче десятиліття, задля якого слід налагодити взаємодію місцевої та національної влади, використовуючи такі європейські цінності, як демократія, верховенство закону, повага до прав людини, включаючи права меншин, а також збереження культурного багатоманіття.

Конгресмени погодилися, що прикордонне співробітництво значною мірою позначається на підвищенні рівня соціальної, економічної і територіальної згуртованості європейців. Крім того, воно сприятиме поглибленню євроінтеграції, економічному розвитку єврорегіонів, розширенню активної участі в цих процесах усіх громадян.

Зробити це можливо, стираючи відмінності між територіями по обидва боки кордону, зокрема заохочуючи економічний розвиток, на основі співробітництва з місцевими діловими колами, торговими палатами, НДІ для вдосконалення інфраструктури, транспорту, туризму, освіти, співпраці між малими і середніми підприємствами, відкриття ринку праці й створення додаткових робочих місць у прикордонних регіонах.

РОСТЕ КАПУСТА... ЗА КІЛЬКА КІЛОМЕТРІВ ОД Є

Заповзяті господарі з прикордонних сіл Заріччя, Сільце Іршавського району та Великих Ком'ят Виноградівського - чи не найкращі городники на Закарпатті. У домашніх теплицях, яких тут сотні, вони вирощують добірну ранню капусту, інші овочі, котрі постачають переважно до столу вітчизняним городянам, а невелику частину - сусідам на другому боці Тиси. Хоча могли б продавати значно більше, коли б не суворі обмеження ЄС щодо українських сільгоспвиробників

Допоки вони працюють як одноосібники, та нині дедалі більше переконуються, що самотужки вже важко нарощувати обсяги свого виробництва. Тому мріють об'єднатися в кластери, своєрідні кооперативи, де спільними зусиллями краще й доцільніше вирішувати питання придбання насіння, гербіцидів, транспортного забезпечення і збуту своєї продукції. Сподіваються на урядову допомогу, адже скрізь у Європі вирощування якісної екологічно чистої продукції приватниками дотує держава, а також на добру волю чиновників Євросоюзу

Кластерна форма господарювання поширена на нашому континенті, зокрема і в прикордонних з нами країнах. Свій досвід українським громадам передають Угорщина, Словаччина, Румунія. Минулорічного серпня, приміром, офіційно розпочався проект програми добросусідства Румунія - Україна "Транскордонне партнерство задля сталого розвитку громади" за фінансової підтримки ЄС

- Відомо, що розвинена прикордонна інфраструктура є стратегічним пріоритетом держави, - розповідає координатор проекту, виконавчий директор регіонального відділення АМУ Олег Лукша. - Згаданий вище проект якраз і спрямований на мобілізацію внутрішніх ресурсів громад та їхніх органів місцевого самоврядування. Реалізується він за трьома напрямками: "Розвиток інституційної спроможності громад", "Удосконалення людського потенціалу" та "Покращення комунікацій у громадах, забезпечення доступу до інформресурсів"

П'ять пілотних селищних та сільських громад з трьох районів Закарпаття - Великого Бичкова (Рахівщина), Солотвина та Тернова (Тячівщина), Вишкова (Хустщина) та Чепи (Виноградівщина) - вже приступили до роботи. Кваліфіковані тренери та експерти Закарпаття з проблематики місцевого розвитку допомагають місцевим жителям визначити своє місце в економічно-соціальному розвитку краю та підготуватися до майбутніх системних реформ. Головне, каже пан Олег, - довести людям, що вони господарі своєї долі, ніхто за них це не зробить, а самоорганізація громади -обов'язкова передумова її успішного майбуття

Громадські активісти вже пройшли п'ять тренінгів і нині приступили до розробки та реалізації проектів розвитку своїх громад.

ВОЛОДИМИР РЕБРИК ЗАВДЯЧУЄ ІНТЕРНЕТ

У селі Чепа Виноградівського району в приміщенні сільради віднедавна відкрився громадський ресурсний центр громади. Двері тут не зачиняються протягом робочого дня

- Навіщо раніше громадяни навідувалися до сільради? -запитує нас Чепівський сільський голова Володимир Ребрик. І сам відповідає: зазвичай за довідкою. Або ще інколи зі скаргою на сусіда. Після того, як ми на сесії вирішили долучитися до проекту "Транскордонне партнерство задля сталого розвитку громади", виділили два невеликих приміщення для ресурсного центру, сюди приходять, щоб пошукати через Інтернет партнерів, споживачів сільгосппродукції (а місцеві господарі вирощують на продаж городину та чудові полуниці, займаються домашнім птахівництвом). Так-от Всесвітня мережа слугує тепер і нашим селянам

Тут вони зустрічаються з іншими односельцями, обговорюють спільні проблеми І, можливо, завтра самі розпочнуть власний малий бізнес. Експерти центру (а це селяни, котрі пройшли відповідні тренінги) підказують, як краще започаткувати свою справу. Найприємніша новина - люди повертаються додому із заробітків, котрі для багатьох стали важким поневірянням. Передусім для жінок, котрі змушені були раніше в пошуках роботи залишати вдома малолітніх дітей, стареньких батьків, що неприродно для нас, українцівї

Важливо, що справа з активізації людського потенціалу не лише об'єднала громаду, а й спонукала замислитися над історією села. Зокрема тут вирішили створити власний герб, який тепер встановлено в громадському ресурсному центрі поряд з прапором ЄС, а також зібрати матеріали від старих людей, щоб залишити нащадкам хорошу пам'ять

КОРДОНИ - НЕ ЗАЧИНЕНІ ВОРОТА

У згаданій вище резолюції 17-ї пленарної сесії КМРВ є завдання для урядів держав-членів Ради Європи щодо полегшення перетину кордонів для місцевих громад, прикордонників, представників бізнесу тощо, яким це потрібно в повсякденній діяльності.

Для цього представницький орган євроспільноти рекомендує вдатися до гнучкішої системи видачі віз, зокрема й довгострокових чи багаторазових, і робити це не лише в столицях (приміром, у Страсбурзі дозволено отримувати вид на проживання і паспорт завдяки угоді з державними органами Франції) та облаштувати додаткові місця для перетину кордону особам, що живуть і працюють у прикордонні, здійснювати прискорені процедури митного огляду тощо.

З актуальністю цієї роботи погоджується генеральний консул Угорської Республіки в закарпатському місті Береговому Йожеф Бачкаї. За його словами, ЄС виділив 69 млн євро на реалізацію проектів розбудови прикордонної інфраструктури, зокрема переходів. Ці кошти порівно розподілені між Угорщиною, Україною та Румунією.

Від облаштування таких сучасних переходів найбільше виграють сільські територіальні громади по обидва боки кордону, що сприятиме розвиткові місцевого самоврядування в прикордонних селах і селищах.

Цю роботу пан Бачкаї (до речі, давній прихильник і постійний читач "Урядового кур'єра") небезпідставно назвав реальним європартнерством, спрямованим на допомогу нашій державі.

У рамках Меморандуму між Міністерством національного розвитку та економіки Угорщини і Закарпатським регіональним відділенням Асоціації міст у селах та селищах краю наразі проходять навчальні семінари, зокрема і щодо запровадження кластерів, розвитку комунального господарства та інших сфер місцевого самоврядування. Отже, сусіди допомагають нам не лише обіцянками, а й конкретними справами.

Насамкінець зауважимо, що в закарпатського добросусідства є хороші перспективи. Як, утім, і спільні проблеми. Так, захисту потребує важлива водна артерія - річка Тиса. Карпатський регіон має згуртуватися з метою збереження для наступних поколінь зелених легенів Східної Європи -мальовничих Карпат, чиє екологічне здоров'я викликає серйозне занепокоєння вчених і громадськості.

Завдяки титанічним зусиллям української національної делегації у Конгресі місцевих та регіональних влад, зокрема співголови Карпатського єврорегіону, голови Закарпатської облради, члена нашої делегації Михайла Кічковського, обговорення проекту резолюції "Сталий розвиток гірських районів Європи" КМРВ проведе нинішньої весни в Ужгороді
Теги: ТисаРумуніяЗакарпаттяприкордонне співробітництво

Ірина Нагребецька, "Урядовий кур'єр"