Заснування пожежної служби в Ужгороді датується ще 1735 роком

З історії міста.
Пожежі здавна були одною з головних бід нашого міста. Численні дерев’яні чи навіть саманні будинки під солом’яною стріхою були постійним джерелом пожежонебезпечних ситуацій. Тільки 1875 р. в Ужгороді сталося 6 пожеж, у яких згоріли два трактири, винний склад, кілька будинків і ціла Швабська вулиця.

Останній будинок із солом’яним дахом було знесено за розпорядженням міської ради 1894 р. по вулиці Берчені, але і це не вирішило проблеми. 1907 р. місто охопила страшна пожежа, в якій згоріли два храми. А найостанніша пам’ятна городянам пожежа сталася зовсім нещодавно, коли вигорів склад при магазині будматеріалів по вул. Грушевського. Не дивно, що ужгородці віддавна надавали особливу увагу пожежній службі, хоч до останнього часу загалу мало що було відомо про її тривалу і славну історію. Днями цю прогалину заповнив журналіст В. Нитка, видавши за сприяння відповідної служби 250-сторінкову щедро ілюстровану книгу «Пожежна служба України: минуле і сучасне».
Виявляється, заснування пожежної служби в Ужгороді датується ще 1735 р., коли був прийнятий перший пожежний регламент — дуже детальний. Зокрема, передбачалося оснащення міської варти довгими гаками (чаклями), якими належало здирати солом’яні стріхи під час пожежі. З 1821 р. уже належало мати спеціальний пожежний насос. Функції же пожежників були покладені на саме населення, найперше на ремісничі цехи, для кожного було точно визначено його обов’язки. Тільки 1875 р. було створене «Об’єднання добровільних пожежників», а 21 жовтня 1893 р. запроваджено вже обов’язкову пожежну службу, яку мусили нести всі чоловіки від 20 до 40 років, крім солдатів, священиків, хворих і чиновників. Щоправда, дехто просто відкуплявся від цього. Тоді ж з’явилися і два перші професіонали, яких називали пожежними слугами. Спершу пожежна команда містилася у дворі Ратуші, а 1904 р. перемістилася у казарму по вул. Гонведській (нині Берчені). 1905 р. вона складалася з 5 професійних і 40 добровільних пожежників. У чехословацькі часи міську пожежну службу було реорганізовано 1922 р., коли створено Земське пожежне об’єднання. 1924 р. видано спеціальну брошуру Івана Вислоцького «Гасильна дружина». Тоді ця дружина ділилася на окремі відділення: насосне, рятункове, водяне, сторожове. Ужгородців закликали мати вогнегасники «Максиме» і «Ватра», які можна було придбати у крамниці по вул. Домбаля, 1. А 1—17 серпня 1932 р. в Ужгороді відбулися перші курси офіцерів пожежної служби, куди прибули 52 чоловіки з усього Підкарпаття. Впродовж 1932—1933 рр. газети «Голос Востока» і «Карпаторусский голос» видрукували цілу низку протипожежних статей, ніби змагаючись у прихильності відповідної служби. А 5—10 липня 1935 р. Ужгород приймав з’їзд вогнеборців із усієї Чехословаччини. Саме для цих делегатів радник мерії Петро Сова написав книжку «Ужгород. Справочник и путеводитель по столице Подкарпатской Руси». І в гортіївські часи пожежній службі приділяли не меншу увагу. Ужгородська команда 1942 р. мала 2 рятувальні автомобілі «Прага-альфа», пожежні авто «Лаурін К», «Вандерер» і «Альфа», водовозку «Шкода», три мотопомпи, ще кілька одиниць допоміжної техніки. За радянської влади пожежну службу було організовано 16 жовтня 1945 р., а перший вітчизняний автомобіль служба отримала у 1947 р. — ПМЗ на шасі ЗІС-11. Від 1963 р. в Ужгороді почали проводитися регулярні змагання з пожежно-прикладного спорту, для цього було збудовано навчальну вежу та упорядковано стометрову смугу з перешкодами на дві бігові доріжки. 23 лютого 1981 р. в Ужгороді створено самостійну і підпорядковану воєнізовані пожежні частини технічної служби, постійно діючу пожежо-технічну виставку, навчальний пункт, випробувальну пожежну лабораторію, штаб пожежогасіння і центральний пункт пожежного зв’язку. 1983 р. на стадіоні «Авангард» споруджено новий тренувальний комплекс із чотириповерхової вежі й чотирьох доріжок. 1986 р. на ліквідації наслідків Чорнобильської аварії працювали 38 закарпатських пожежників. Чинний Закон України «Про пожежну безпеку» був прийнятий 17 грудня 1993 р., відповідно до нього пожежо-рятувальну службу підпорядковано Міністерству з надзвичайних ситуацій. 17 березня 2008 р. ухвалено заохочувальну відзнаку «Знак Пошани ГУ МНС України в Закарпатській області» у формі червоного мальтійського хреста з гербом області посередині. Нині на озброєнні ужгородських пожежників автопідйомники з довжиною висування драбини 30 метрів, автомобілі, оснащені гасильним порошком, пожежо-насосні станції, автомобіль із пінною системою гасіння, автомобіль димовидалення, спеціальний автомобіль зв’язку. То ж у разі пожежі її буде швидко ліквідовано, хоча краще займатися профілактикою такої біди, ніж потім ліквідовувати її наслідки.

Автор: Сергій Федака