Шугай повертається в Карпати

Виходець із села Колочава Міжгірського району, а нині киянин Станіслав Аржевітін на власні кошти зняв художній фільм про останнього закарпатського опришка Миколу Шугая.

Звісно, 45-хвилинна стрічка з бюджетом 7 тисяч гривень та дводенною зйомкою — це аматорське кіно. Проте цікавий та цінний сам той факт, що голова правління банку «Ажіо» Станіслав Аржевітін збирає підлеглих та однокласників і їде під час відпустки до рідного села Колочава відтворити історичні події. Сценарій фільму дещо відхилився від історичної правди. У стрічці Шугая не вбивають у 22-річному віці, він продовжує боротися у складі різних підпільних угруповань до 1955 року, коли в тамтешніх лісах було викрито «групу Штаєра».

До речі, це вже не перша спроба створити фільм про Колочаву. У 1933 році Іван Ольбрахт зняв стрічку «Марійка-невірниця», а в 1946-му — фільм «Микола Шугай». За радянських часів було знято фільм про Колочаву «Я піду в далекі гори...».
Закарпатський обласний державний російський драматичний театр відкриває 58-й театральний сезон
Ужгородське подружжя презентувало свою кераміку у Львові
15 лютого на каналі "1+1" постане у всій своїй красі природа Карпат
Закарпатські “Дикі танці” в Києві