Чи є перспективи розвитку страхової медицини на Закарпатті (ФОТО)

Охорона здоров’я України залишається найменш реформованою галуззю в країні. Економічний і правовий статус медичних закладів, їх система фінансування, організаційна структура управління та порядок надання медичних послуг значно відстають у часі.

Обласна державна адміністрація Закарпаття вважає, що перехід до медичного страхування в Україні є єдиним засобом покращення ситуації як в охороні здоров’я, так і в соціальному захисті широких верст населення. Тому одним із основних стратегічних напрямків реформування медичної галузі, який підтримується на державному рівні, є перехід до страхової медицини.
Аби вивчити та з’ясувати стан функціонування добровільного медичного страхування (ДМС) в області та роботу «лікарських кас» (ЛК) 17 серпня в малому залі ОДА Закарпаття відбулося позачергове засідання координаційної ради при облдержадміністрації з питань реалізації та контролю за виконанням заходів обласної міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації». До участі в обговорені даного питання долучилися представники владних структур, страхових компаній та медики.
Іван Качур — заступник голови Закарпатської ОДА— зазначив, що нині в умовах відсутності чинного законодавства з питань страхової медицини медична мережа почала проводити співпрацю зі страховими компаніями, які займаються ДМС, «лікарськими касами», та використовує усі законодавчо дозволені позабюджетні джерела. Однак проблема щодо підтримки населення медичного страхування залишається не вирішеною. Як показує практика, закарпатці з недовірою відносяться до страхових компаній та «лікарських кас».
Сьогодні в області діє й такий вид добровільного страхування, як «лікарські каси». Як відзначила заступник начальника управління охорони здоров’я, начальник відділу економічного планування, фінансово бухгалтерського та кадрового забезпечення Ганна Романенко, в області їх налічується 6, дві з яких функціонують в Ужгороді — на базі Ужгородської ЦМКЛ та Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А. Новака. Доопрацювань потребують ЛК, що знаходяться в Рахівському, Тячівському та Хустському районах.
Юрій Яцина — головний лікар обласної клінічної лікарні ім. А. Новака — додав, що «лікарська каса» є недержавною благодійною організацією та працює за принципом медичного страхування — кожен бажаючий щомісяця вносить до спільного фонду певну суму грошей. У випадку захворювання члени каси отримують лікарські препарати безкоштовно, пред’явивши свій персональний квиток, який вони отримали. Діє «лікарська каса» по всій Україні. Тобто, якщо ви поїхали відпочивати в іншу область, ви можете скористатися послугами медзакладу тієї області, пред’явивши членський квиток. Не потрібно забувати, що право на користування послугами безкоштовного лікування ви отримуєте тільки з 3 місяця від дня підписання договору з ЛК.
— Протягом тривалого часу ці організації успішно діють в Житомирі, Миколаєві тощо. Вони дозволяють людям, що підписали договір, у випадку хвороби пройти повноцінний курс лікування і значно зекономити кошти сімейного бюджету, — говорить пан Яцина. — Однак у нашій області «лікарським касам» ефективно функціонувати заважає ряд невирішених проблем — відсутність офісних приміщень та новітнього технічного забезпечення, недостатня кількість матеріальних вкладень та інтелектуального потенціалу.
За словами головного лікаря Ужгородської ЦМКЛ Івана Кураха, «лікарські каси» дисциплінують доктора та пацієнта та є першими кроками страхової медицини нашої держави.
У свою чергу страховики зазначили, що медзаклади не хочуть співпрацювати зі страховими компаніями. На що пан Яцина відповів: «Щоб співпрацювати з вами у наших медзакладах мають бути платні послуги».
Для вирішення цього питання, Іван Качур запропонував ввести на базі однієї із лікарень області пілотний проект — співпраця лікарні із страховими компаніями.
Дискусії присутніх на засіданні завершилися рішенням, що страхову культуру серед населення треба підіймати. І робити це потрібно через юридичних осіб та завдяки широкому висвітленню можливостей і перспектив медичного страхування.

Т. Горянка,
В. Попович