Чому фермери Закарпаття неохоче беруть кредити?

У всьому світі звичним є кредитування для розвитку виробництва, в тому числі і в сільському господарстві. У нас же до цієї справи сільгоспвиробники ставляться з обережністю. Не допомагає зламати стереотипи навіть той факт, що левову частку відсотків по взятому кредиту, згідно з державною програмою пільгового кредитування сільськогосподарських підприємств, сільгоспвиробнику відшкодовується. Чому закарпатські фермери неохоче беруть кредити, з’ясовували на нараді в Ужгороді, в якій під головуванням взяли участь керівники комерційних банків, що працюють у регіоні, представники підприємств і організацій, котрі мають стосунок до виробництва сільськогосподарської продукції, і головне – прості фермери. Саме останні і були найактивнішими учасниками дискусії, висловлюючи свої претензії і пропозиції з цього питання.

Практично на Закарпатті вже стартує весняна кампанія – на Іршавщині і Виноградівщині селяни висаджують в теплицях розсаду. Невдовзі вийдуть в поле. Уряд виділив закарпатським сільгоспвиробникам за пільговими цінами 5 тисяч 650 тонн дизпалива, а також близько 17 тисяч тонн міндобрив. Зрозуміло, більшість фермерів не має таких обігових коштів, аби їх викупити. Отже, шлях один – отримання кредиту. Цьогоріч на погашення короткотермінових кредитів уряд виділив 2,3 мільйона гривень, довготермінових – 1 млн. 140 тисяч. Що важливо, повернення взятих зараз короткотермінових кредитів продовжено до 1 квітня 2006 року. Отже, селянам не треба буде поспішати за низькими цінами продавати зібраний врожай, аби розрахуватись з банком. Хоча на нараді фермери звернулись з проханням відстрочити сплату цих кредитів до 1 липня наступного року. Обласна влада внесе цю пропозицію в Кабмін.

Та найбільша дискусія на нараді розгорілася навколо питання застави під кредит. Саме цей чинник і є тим гальмом, яке досі стримувало сільгоспвиробників у взятті кредитів. Як відомо, банки вимагають ліквідну заставу, скажімо, техніку до 5 років. Причому застава мала практично двократне, а то й п’ятикратне покриття і до того ж повинна бути застрахована. На нараді дійшли згоди, що застава становитиме 150 відсотків від розміру кредиту.

Нарікали фермери і на різноманітні страхові збори, високі відсотки за обслуговування кредитів. Вихід тут один: співпрацювати з тими банками, де ставки найменші. Обласна влада досягла принципової домовленості з “Приватбанком”, “Авалем”, “Укрсоцбанком”, “Промінвестбанком”, “КредитБанком Україна”, “Кооп-інвестбанком”, “Національним Кредитом” про те, вони видаватимуть фермерам кредити під 17 відсотків річних. Враховуючи, що держава поверне 10% по короткотермінових і 14% – по довготермінових кредитах, то це більш ніж вигідно сільгоспвиробникам. Ставка страхування буде в межах 0,3-0,8 відсотка, коефіцієнт застави не повинен перевищувати 1,5 відсотка.

Як повідомили "UA-Reporter.com" у прес-службі Закарпатської ОДА, кредити надаватимуться банками під заставу автомобілів, в т. ч. легкових, механізмів, техніки, нерухомого майна, житла. Що важливо, дозволено віддавати під заставу техніку, отриману на цей кредит.

Крім того, в заставу також можна віддавати і майбутній урожай в обсязі 70 відсотків від вартості продукції, на що раніше банки практично не погоджувались. Сума застави становить 130-200 відсотків від суми кредиту.

Нововведенням у теперішній системі кредитування є і те, що право на кредит отримала і споживча кооперація.

Загалом же перелік підприємств агропромислового комплексу для надання часткової компенсації відсоткової ставки визначається обласною конкурсною комі-сією. (До слова, обурило фермерів те, що зараз, аби потрапити на комісію по отриманню кредиту, потрібно зібрати 27 (!) довідок). “Коли ж працювати?” – резонно запитують селяни. Для попереднього розгляду та надання методичної допомоги сільгоспвиробникам, які бажають взяти кредити, в райдержадміністраціях створюються відповідні кредитні комісії з участю банківських працівників. Координувати ж всю цю роботу буде конкурсна комісія облдержадміністрації під головуванням в.о.заступника голови ОДА Євгена Олійника.