Ужгород - не Майдан, а Ратушняк - не Ющенко!

Інтерв’ю з головою громадського об’єднання “Місто”, депутатом Верховної Ради України II скликання Сергієм Миколайовичем СЛОБОДЯНЮКОМ

Чим стало для Вас прийняття Верховною Радою України політичної реформи по законопроекту №4180? Чи стало це своєрідним подарунком до Вашого Дня народження 8 грудня? Чи, можливо, у Вас інша думка?
- Безумовно, прийняття законопроекту № 4180 - це подарунок всім без винятку громадянам України. Подарувати цю, поки що тільки вимріяну і декларовану демократію, треба було ще 2-3 роки тому. Тоді ми змогли б уникнути дуже багатьох як соціально-економічних, так і політичних потрясінь.
Але це поки що не більше, ніж слова на папері. Ми вже маємо Конституцію України, яка не виконується. Відтепер ми будемо мати і зміни до Конституції, які, можливо, також виконуватись не будуть. Змінити щось у сус-пільстві, на мою думку, можна буде тільки в році, наступному після парламентських виборів 2006 року, коли до Верховної Ради вже прийдуть не окремі особистості, а виключно партії, які будуть нести конкретну моральну й політичну відповідальність перед виборцями, перед народом України.

- Демократичні перетворення у державі очевидні. Принаймні, всі про це говорять. І взірцем цієї демократичності називають Майдан, наметове містечко та тих людей, які там перебувають…...
- Я відчуваю ситуацію таким чином: Майдан живе сам по собі, окрім тих, хто там знаходиться на “роботі”. Він живе незалежно і від Віктора Андрійовича Ющенка, і від “Нашої України”, а тим більше - від усіх інших політичних сил та особистостей. Чому? Майдан як явище, це, безумовно, великий крок уперед - по зміні моралі, зміні певних усталених негативних речей. Бо йде трансформація в суспільстві. На жаль, цей прояв до кардинальних змін у житті суспільства нема чим підтвердити. “Нашій Україні” на чолі з її керманичем утвердити цей процес не є можливим тому, що їхній політичний інститут, - можливо, завтрашній інститут влади, - нічим не під-кріплений на місцевому рівні. Він абсолютно не підкріп-лений у містах, селищах, селах, районах, областях.

- Тобто, Майдан - це ще не вся Україна?..
- Справа не в географічному застосуванні цього терміну, бо назва “Майдан” стала вже політичним терміном. Справа в тому, що декларації Ющенка і наміри Тимошенко нема кому підтвердити й реалізувати в його команді - до прикладу, в нашому Ужгороді. Бо при усіх цих розмовах про моральність, демократію, європейський вибір і т.д. потрібно насамперед спиратися на якісь уже визначені сили й особистості на місцях, у рамках територіальних громад.
Те, що систему влади в Україні потрібно міняти, - це аксіома! Те, що носіїв цієї влади потрібно міняти, - це аксіома! Але виникає питання - чиїми руками та на кого?!? Не хочу згадувати всіх діючих осіб так званої “опозиції”, зокрема в м.Ужгород. Це або політичні банкроти, або кримінальні авторитети. Я кажу саме про тих, хто примазалися до Ющенка в обласному центрі Закарпаття.
Сьогодні я хочу запитати ужгородців: хто буде реалізовувати програму Ющенка в разі його перемоги - по демократизації суспільства, по боротьбі з корумпованою владою? Назвіть мені прізвища тих, хто це буде робити в Ужгороді? Ратушняк?!? Смішно!
Тому ці всі речі залишаться не більше, аніж красивою декларацією, до тих пір, доки ми не сформуємо сильне, самостійне, з великими повноваженнями, місцеве самоврядування, допоки ту модель, яку декларуємо на рівні Києва і яку декларують майже всі політичні сили, ми не перенесемо на рівень села, селища і міста….
Демократія - це ж не режим, який утверджується зверху! Я сьогодні бачу намагання команди Ющенка розповісти суспільству, що вони цю демократію будуть насаджувати зверху. Демократію треба вибудовувати знизу - з будинку, вулиці, місцевої ради. А під це потрібно насамперед законодавчу базу, яка дасть місцевим радам можливість реалізувати свої програми соціально-економічного розвитку, по освітницькому, культурному та іншим напрямам.

- У ці 17 днів протистояння виникла проблема, стосовно якої нині ходить багато розмов, чи не штучно вона створена, - я веду мову про дилему “Схід-Захід”…...
- Я вважаю, що дана проблема виникла не штучно, а має під собою реальне підгрунтя. За ментальністю та способом життя населення Сходу та Заходу України, до прикладу, Донецької та Львівської областей - абсолютно різне. Навіть ми, закарпатці, відрізняємось від наших сусідів - тих же львів’ян, івано-франківців, тернопільчан, хоча ми від них знаходи-мося на відстані якихось сотні кілометрів...… Що ж тоді говорити про регіони Схід-ної України? Треба чітко усвідомлювати, що Галичина - це колишня складова Польщі та Австро-Угорщини, і в її мешканців своя ментальність. Можливо, люди там щиро прагнуть у Європу, з якою також пов’язані й мрії багатьох закарпатців. Однак тут я хотів би чітко визначити, що таке Європа, бо в Європі добре жити тим, хто має гроші. Я б не сказав, що решта європейського населення, крім країн Старої Європи - Німеччини, Англії, Голландії, Австрії, Франції, - є занадто щасливими людьми. І ми бачимо, що політика Євросоюзу, яка на сьогоднішній день обслуговує фактично лише кілька найзаможніших європейських держав, які є “Старою Європою”, - реалізує утворення нового цінового поясу на продукти харчування, промислові товари та товари широкого вжитку.
Ми сьогодні спостерігаємо, як “щасливі” європейці - угорці та словаки - живуть на угорську та словацьку зарплати за цінами Австрії та Німеччини. І за ці ціни вони сьогодні вижити не можуть! Йдеться насамперед про ліка-рів, вчителів…... І це є незаперечним фактом!
Невже про таку Європу говорять сьогодні “нашоукраїнці” і про інтеграцію в Європейське товариство на таких умовах ?!? Виникає наступне запитання: наприклад, та ж Угорщина на сьогоднішній день є незалежною країною тільки політично. Угорської національної економі-ки як такої нині не існує! Там є австрійська та німецька економіки і ...все! Усі засоби виробництва в Угорщині давно вже викуплені Старою Європою.
Україна перебуває в не кращому становищі тому, що останні десять років відбудовувалась саме її економічна незалежність, І це також незаперечний факт! Ми на сьогоднішній день мали, я хочу повторити, мали стабільність - у пропорціях між цінами й зарплатами до того ж пересічного угорця пересічний українець нині у виграшній ситуації. Я маю на увазі увесь “пакет” - оплату за комунальні послуги, за житло, навчання, медичне обслуговування, продукти споживання, від-по-чинок та інше. Не все так однозначно!
Водночас економічна інтеграція в рамках того ж єдиного економічного простору - з Росією, Казахстаном - дає Україні реальні матеріальні дивіденди. Всім прибічникам європейської інтеграції, яку я абсолютно не відкидаю, хочу нагадати: труба із газом іде зі Сходу на Захід! І це також незаперечний факт! До речі, природні ресурси - нафта, енергоресурси, - теж на Сході: їх немає в Європі і ніколи не буде.
Крім вибору України між Європою та Сходом, не варто забувати, що Європа - це ще й НАТО. А НАТО - це війна в Іраку. А якщо не буде Іраку, знайдеться ще якась країна, бо імперські амбіції США Іраком не обмежуються. Сьогодні Україна має позаблоковий статус, він для нашої держави - найбільш ви-гідний, його необхідно дотримуватися і в подальшому.
Хотів би з цього приводу сказати також наступне: Янукович і Ющенко - це не просто прізвища, не просто команди, не просто політичні чи бізнесові угруповання. Це - майбутній геополітичний вибір України. І від цього ми нікуди не дінемося!
Чи погодиться з цим вибором, наприклад, Схід, якщо буде Ющенко? Ви знаєте, на це важко відповісти, як і на те, чи погодиться Захід - маю на увазі Галичину! - якщо виграє Янукович?
До чого може це все призвести? Я вважаю, що вирівняти ситуацію можна тільки за рахунок майже повної консолідації у парламенті. Це має бути перший і основний крок. Якщо після виборів ми не будемо спостерігати в Верховній Раді консолідації - при будь-якому президенті - то це стократ відіб’ється на ситуації на місцях. Тому що кожен буде відстоювати свій вибір та спосіб життя!

- Перейдемо від справ політичних до справ туристичних. Які тенденції, з огляду на кризу в суспільстві, спостерігаються у сфері туристично-рекреаційного бізнесу, яким опікується обласне управління з туризму та рекреації, начальником якого Ви є?
- На жаль, мушу констатувати, що ця політична криза відіб’-ється і на економіці, і на туриз-мі. Щодо останнього, то на сьогоднішній день маємо реальний дефолт по всім зимовим турам. Особливо це - майже на сто відсотків! - вдарило по дитячим та підлітковим групам, від яких сьогодні масово відмовляються замовники, зокрема з Москви та Сходу України. За тією інформацією, якою я володію, нині відсотків на 20-30 скасовує свої попередні замовлення і дорослий контингент. Що прикро, що вони приходяться на самий пік зимового сезону - з 20 грудня ц.р. по 10 січня 2005 року.
Із 40 ліцензованих туристичних підприємств Закарпаття відмови цілих груп від турів на новорічні свята та зимовий період зафіксовано у наступних туроператорів та турагентів: ЗАТ “Закарпаттурист” - відмовилось близько 1500 чоловік з Дніпропетровська, Донецька, Луганська; ТОВ “Бусоль вояж” - відмовилось 100 чоловік з Москви; ТОВ “Содіс-Карпати” - відмовилось 26 чоловік з Росії та 100 чоловік із Східної України; ТОВ “Супутник” - відмовилось близько 20 відсотків туристів з Києва та Одеси; ТОВ “Блюз” - відмовилось близько 50 від-сотків туристів із Росії та Східної України; МКП “Екскурсія” - відмова 10 відсотків туристів з Луганська.
Проте є ще час, аби наші тур-агенти та туроператори попрацювали із замовниками, а ті, в свою чергу, переконали своїх клієнтів, що на Закарпатті - безпечно, спокійно, що тут нормальна соціально-політична ситуація і турклієнтам у нас абсолютно нічого не загрожує - ні в моральному, ні в фізичному плані!

- Якою є загальна ситуація в обласному центрі?
- Соціально-економічна ситуація в Ужгороді - дуже складна. Дається взнаки і зимовий період. Тривають непрості консультації місцевої влади з ДК “Газ України” з приводу підписання договору на постачання газу та оплати за нього. Ужгородський міськвиконком ледве виходить із ситуації з виплатою заробітної плати працівникам бюджетної сфери. І, на жаль, вкрай складна ситуація спостерігається навіть на тих промислових під-приємствах м.Ужгород, котрі ще нещодавно нормально працювали, працювали прибутково, експортуючи свою продукцію чи реалізовуючи її на внутрішньому ринку! Намагаються пригальмувати свою активність й іноземні інвестори, які (і їх можна зрозуміти!) не хочуть ризикувати через побоювання певних втрат, передусім фінансових.
Сьогодні з негативної сторони починає спрацьовувати також те, що в Ужгородському міськ-виконкомі давно вже повністю відсутній економічний та інвестиційний блоки. Спостерігаючи й аналізуючи процеси, що від-буваються упродовж останніх двох років в Ужгороді, можна констатувати, що немає ні нових інвестиційних проектів, які могли би дати нові робочі місця ужгородцям, ні розширення бази оподаткування, джерелами якої є ті ж самі фірми та підприємства, що були такими і 5, і 7 років тому.
Якщо Ужгородський міський голова найближчим часом не застосує енергійних заходів на підсилення кадрів у економічному та інвестиційному блоках міськвиконкому, то у новому році ми матимемо в місті дуже серйозні соціально-економічні проблеми.
Найближчим часом, коли вже ця політична смута, нарешті, закінчиться, громадське об’-єднання “Місто” та депутатська група “Місто” вийдуть із рядом ініціатив стосовно наповнення бюджету, розширення бази оподаткування і, безумовно, по створенню інвестиційних проектів за рахунок ще непроданої і нерозданої землі та комунальної власності, які могли б привабити серйозних інвесторів. Бо, на жаль, ця робота в місті сьогодні ведеться вкрай непрофесійно і тільки на кулуарному, підкилимному рівні.

- Якою є сьогодні, на Вашу думку, політична ситуація в Ужгороді та області?
- Ужгородці - я виходжу з тієї інформації, яку отримую від спілкування з багатьма городянами, - дещо втомилися від такого небувалого політичного навантаження. Ужгородці втомилися від цих різких, гучних, час від часу дуже брудних, заяв з боку різних полтичних сил, партій, особистостей. На мою думку, на сьогоднішній день “в умах и сердцах” багатьох людей проходить переоцінка сьгод-нішніх реалій життя.
Тому вважав би за потрібне сьогодні продовжувати робити все залежне від депутатів міськ-ради, від міського голови, аби зробити якість життя ужгородців кращою. Це означає спуститися з неба на землю і вийти з кабінету на вулицю, зайти в під’їзд і дійти до кожного стояка, кожного підвалу та кожного даху.
З постійної говорильні, постійних обманів, які за 13 років незалежності вже стали системою також і в Ужгороді, слід перейти до дійсно соціальної адресної допомоги саме тим ужгородцям, які її потребують. Вся проблема в тому, що для того, аби ми всі жили краще, ужгородцям потрібно конкретизувати свої вимоги та побажання до влади. Не вимагати, щоб Ужгород був територією того чи іншого кандидата, а робити ставку саме на вирішення предметних питань, які щодня турбують і хвилюють родини городян. І як з міського голови, так і з виконавчих служб та організацій вимагати конкретики у виконанні поставлених завдань.
У цьому - залог успіху!

- Що ви думаєто про усілякі чутки, які нині тиражуються представниками опозиції в нашій області…...
- Відповідь проста - це саме ті брутальні ноу-хау, які нині використовуються в Закарпатській області “нашоукраїнцями”: запускання чуток, пліток, які породжують багато розмов, сумнівів і запитань. Мета переслідується одна - із хворої голови перекинути на здорову, таким чином впливаючи на громадську думку, аби дискредитувати тих, хто ні до криміналу, ані до злочинів жодного відношення в житті не мав.
По тих особах, хто сьогодні примазався - як завжди, на короткий період! - до Ющенка тут, в Ужгороді, є конкретні реальні кримінальні справи, які нині уже більше півроку знаходяться в Генеральній прокуратурі. Наприклад, кримінальна справа по народному депутату С.Ратушняку - за те фізичне насилля, яке він останній рік чинив в Ужгороді. Після того, як буде обрано Президента України, громадське об’єднання “Міс-то” обов’язково порушить і перед новим Президентом, і перед Генеральною прокуратурою питання про зняття з Ратушняка депутатської недоторканності. До речі, цю процедуру - і це вже стало очевидним і його опонентам, і прихильникам - треба зробити якнайшвидше, доки ця людина не накоїла ще більшої біди для нашої територіальної громади.
Наостанок хотілось би привітати всіх ужгородців, депутатів міської та обласної рад від міста Ужгород із святом - Днем органів місцевого самоврядування, яке ми відзначали 7 грудня. Прийнята цього тижня полі-тична реформа, якщо вона буде впроваджуватися в життя, є запорукою зміцнення засад місцевого самоврядування і в цьому плані я з оптимізмом дивлюся в майбутнє. Бо розвиток місцевого самоврядування - це єдиний шлях виходу з тієї як економічної, так і політичної кризи, яка, повірте мені, 26 грудня не закінчиться.

- Дякуємо за розмову. Попри всі політичні перипетії, життя рухається вперед. А тому редакція “Репортера” щиросердечно вітає Вас із нещодавнім Днем народження. Здоров’я Вам, щастя, многая і благая літ на благо Ваших рідних, обласного центру і всього краю. З роси і води Вам!
Сергій Романенко