В Ужгороді відбулася прес-конференція представників громадського об’єднання «МІСТО»

Після виступу його голови – Сергія Слободянюка — йому було задано питання з приводу резонансної події семирічної давності, а саме — зухвалого замаху на життя Сергія Миколайовича, його жорстокого побиття та причин не розкриття зазначеного злочину.

Сергій Миколайович відповів, що, дійсно, вже минуло сім років з часу скоєння злочину, а виконавці, один з яких уже давно відомий, та замовник по нині не покарані, що претендує на книгу рекордів Гіннеса, де окремий розділ уже потрібно відводити Ужгородському «королю джунглів» – Ратушняку.

Сергій Миколайович стисло нагадав суть справи.

19 червня, близько 19 години, в Ужгороді біля власного будинку по вул. Закарпатській мене, на той час начальника управління по туризму та курортах Закарпатської облдержадміністрації, голову обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану, голову громадської організації "МІСТО", народного депутата ВР України 13-го скликання, депутата Ужгородської міської ради — було по-звірячому побито.

Невідомі напали на мене, тільки-но я зупинив свою машину. Били чимось важким і тупим, при цьому більшість ударів прийшлася на голову. Дружина, що знайшла мене, спливаючого кров'ю біля воріт, негайно викликала "швидку" та міліцію. В міській клінічній лікарні мені лікарі змушені були робити термінову операцію на обличчі: виявилася зламаною щелепа, надірвані обидві губи, струс мозку, велика гематома від жорстоких ударів. Міліція, що прибула на місце події, опитала всіх сусідів, однак, практично, безрезультатно: тільки одні з них пригадали, що незадовго перед цим чули різкий старт якоїсь автівки, але якої саме, вони не бачили. Правоохоронцями відразу ж були задіяні всі передбачені в таких випадках заходи реагування на місці. Було складено фотороботи нападників. На місці події побував начальник обласного УМВС, який узяв цю справу під особистий контроль…

Саме цікаве в цій справі, що мені вдалося впізнати одного за нападників, «поганяло» якого Лиса. Назвав я і прізвище цієї людини. Його було викликано в міліцію і через чотири години відпущено. Причина проста. Це — людина відомого Ужгородцям «короля джунглів», фахівця з ламання щелеп та черепів Сергія Миколайовича Ратушняка. На сьогодні є всі підстави стверджувати, що саме він стоїть за цим зухвалим злочином.

На той час «королю джунглів» заважала моя громадсько-політична діяльність та принципова позиція по місту, яка перешкоджала криміналітету здійснювати свої оборудки через міську владу. Ця позиція не давала кримінальним елементам можливості безперешкодно, по-хижацьки приватизовувати міські комунальні об'єкти, безпардонно привласнювати земельні ділянки Ужгорода. А тому — місцевий криміналітет, переляканий намаганнями громадського об'єднання "МІСТО" та депутатської групи "МІСТО", яку я тоді очолював і очолюю нині, готовий іти на все, аби й надалі зберігати свої "тіньові" надприбутки, щоденно грабуючи 128 тисяч ужгородців.

Тому не є дивним, що більше семи років, при відомому прізвищі одного з виконавців, розслідування цієї справи гальмувалося правоохоронними органами, що є злочином. Тільки в цьому році мені вдалося достукатися до вищих ешелонів правоохоронної влади і «крига» скресла. Нині знову відновлено слідство за фактом замаху на моє життя.

На цій же прес-конференції було задано питання і про «короля джунглів», а саме: що відомо Сергію Миколайовичу про вивезення Ратушняка С.М. у багажнику за кордон.

Сергій Миколайович повідомив, що дійсно, така подія відбулася у 1998 році під час загострення кримінальних проблем у Ратушняка С.М.

Король джунглів почесне «відбуття» його величності до Іспанії розпланував, як у вестернському бойовику, але з використанням не мустангів, а «мерседеса». Саме у багажник німецької автівки він і упакувався. Як саме це відбувалося і з допомогою кого – не відомо. Чи було там морозиво, холодильник, дівчата, відео для «короля» – історія турне умовчує.

У ролі гіда та водія з Ужгорода до Мукачева виступив відомий на Закарпатті та за його межами політик та бізнесмен Іштван Цап. Якими дорогами нісся сучасний мустанг, та «король джунглів» в багажнику, – мені не відомо. Але турне за державний кордон з митницею і справжнім «мачо» в багажнику виявилося вдалим. Чув, що є навіть ідея створити маршрут «короля джунглів» і возити усіх бажаючих до Іспанії. Як свого часу потрапив до неї Ужгородський радванський «король».

Сподіваюсь, ці прогалини доповнять інтернет-читачі.

Про перебіг подій в цій історії — у наших подальших випусках