У Тячеві діє гуртожиток, де дітей-інвалідів з дитбудинків навчають суспільній адаптації

Вже рік у закарпатському Тячеві діє незвичний гуртожиток — його мешканці випускники Вільшанського будинку-інтернату, діти-інваліди 3-4-го ступенів інвалідності, як з фізичними, так і розумовими вадами.

Всього тут 25 вихованців, які вже рік мають можливість спробувати себе у дорослому житті без родини, проте під постійним наглядом спеціалістів. Будинок-інтернат придбано за кошти "Мережі Швейцарія-Закарпаття/Україна", благодійної організації "Комітет медичної допомоги Закарпаттю".
Мешканці "Парасольки" віком від 18-ти до 35-ти років живуть у кімнатах по двоє осіб. Зі слів начальника управління праці та соціального захисту облдержадміністрації Віктора Мацоли, аналогів такому Центру в Україні поки немає. Раніше інвалідів чекали закриті психоневрологічні заклади, адже у всіх серйозні фізичні й психічні вади. А зараз, соціально незахищених, намагаються адаптувати до життя. Вони утримують господарство: курей, кролів, овець; вміють танцювати і співати; вчаться народним промислам. "Парасолька" вже має й одного випускника. Він живе у Тячеві, здатен самостійно себе обслуговувати.
На території у понад 2 гектари створено багатофункціональний заклад для навчання, виховання та проживання дітей з особливими потребами – з майстернями трудотерапії, садом та міні-фермою. Упродовж року мешканці гуртожитку вчилися писати, читати, грати на музичних інструментах, самостійно доглядати за собою та утримувати невеличке господарство: овець, курей та кролів. Відкриті також виробничі цехи, щоб діти вчилися самостійно заробляти собі на життя. Моніка Фішер, президент благодійної швейцарської асоціації "Парасолька", яка опікується мешканцями Центру каже, що років 30 тому такі люди у Швейцарії також жили у великих центрах, віддалено, але з часом і зараз держава стала підтримувати інвалідів, вони почали адаптуватися у суспільстві. "І це саме завдяки таким центрам, як "Парасолька", де людей з обмеженими можливостями стимулюють до власного розвитку. Таким чином вони можуть розвиватися і робити свій внесок у суспільство", - коментує Моніка Фішер. Жінка за освітою – журналістка і чимало публікацій присвятила розвитку дітей із обмеженими властивостями у Швейцарії.
Надалі планується відкриття ще кількох подібних центрів, які допомагатимуть соціально адаптуватися дітям з обмеженими можливостями.