Свого часу території колишнього села Шандрова (нині - Олександрівка) Хустського району Закарпаття функціонували соляні шахти, в яких на незначній глибині добували цінний харчовий продукт. З інтенсивним видобутком солі шандрівські копальні поступово завалились і тоді мешканці навколишніх сіл переорієнтувались на природні роп'яні криниці.На жаль, до третього тисячоліття дожила лишень єдина роп'яна криниця, яка стала своєрідною візиткою Олександрівки. Аби зручно було вибирати з нею дармову ропу, до самого днища криниці веде дубова терасоподібна драбина з 80 сходинок. Хоча нині дефіциту солі ніби не існує, дотепер місцевий та заїжджий люд залюбки користується ропою. Адже випарувана з неї сіль така ж смачна й білосніжна, як і фасована фабрична. Донині місцеві газди використовують ропу для випічки хліба, всіляких солінь і консервування.

У суворі зими шандрівська ропа почасти виручає ще й шляховиків Хустщини. Ропа інтенсивно роз'їдає кригу на автошляхах та тротуарах. За словами очевидців, у попередні роки місцеві шляховики шандрівську ропу вичерпували до дна. Взамін вони безкоштовно надавали Олександрівці вантажівки для транспортування бюджетним установам дров та вугілля.