В Ужгороді у мешканців гуртожитку по вул. Богомольця, 20 забрали все : роботу, житло

Звертаємось до Вас із висвітленням проблем, які склались довкола нашого гуртожитку, що знаходиться в місті Ужгород по вулиці Богомольця, 20.

Даний гуртожиток будувався на замовлення міської ради за дольовою участю декількох підприємств, тому у будинку проживають працівники різних підприємств і організацій.
У 1989 році здано в експлуатацію гуртожиток на 232 ліжко – місць по вул.. Богомольця, 20 в м. Ужгороді.
Згідно із планом розподілу місць у гуртожитку рішенням Ужгородського міськвиконкому від 26.04.1989 р. за № 72 ліжко – місця були розподілені наступним чином :
ВАТ «Ужгородхліб» - 107 ліжко-місць,
АТП 12107 – 20 л.-місць,
АТ «Геліос» - 30 л.-місць,
видавництво «Закарпаття» - 14 л.-місць,
завод побутової хімії – 20 л.-місць,
міськвиконком – 41 л.-місць,
При перетворенні Ужгородського хлібокомбінату у ВАТ «Ужгородхліб» в 1997-1998 р.р. в статутний фонд увійшов гуртожиток по вул.. Богомольця, 20 – так стверджує керівництво ВАТ «Ужгородхліб», але безпідставно. В первинних документах, а саме інвентарній відомості переліку об’єктів, що увійшли в статутний фонд підприємства, нашого гуртожитку нема. Там записано : «Гуртожиток – 1992 р.», а який саме гуртожиток, де він знаходиться ? Якщо уважно подивитись в інвентарну відомість, то видно, що :
1. У відомості вказано Гуртожиток – 1992 р., а гуртожиток по вул. Богомольця, 20 здали в експлуатацію у 1989 р., про що свідчить довідка з БТІ м. Ужгорода і мешканців засиляли в даний гуртожиток уже в 1989 році. Із проектним інститутом « Закарпатдіпромісто» ( правонаступник Закарпатської філії «Гипроград») заключено навіть Договір № 1 від 01.01.1991 року у письмовій формі.
2. По виведеній вартості у відомості зазначеного гуртожитку видно, що це занадто мала вартість, як для 5-ти поверхового цегляного будинку (на той час новобудови) на 232 ліжко –місця, на даний час це 57 квартир :
1-кімнатних – 11
2-кімнатних- 46
Загальна площа квартир складає 2527,99 м.кв., об’єм будівлі – 15428,1 м.куб. (взято із проектної документації). Вказана вартість у відомості приблизно однієї квартири. Адже в Ужгородського хлібокомбінату були й інші гуртожитки і на вул. Перемоги, 5, на вул. Бічній, 5, на вул. 8-го Березня. Виникає питання, який саме гуртожиток записано? Дуже «гарно» використало правління ВАТ «Ужгородхліб» даний запис із відомості і почали стверджувати на всіх судах, які відбувались, що це гуртожиток по вул. Богомольця, 20. А хто із суддів буде вникати, чи чи були ще гуртожитки у ВАТ «Ужгородхліб» і яка вартість даного гуртожитку? Написано гуртожиток, значить гуртожиток і все! А те, що згідно з Законами України при включенні даного гуртожитку до статутного фонду ВАТ «Ужгородхліб», останній повинен був отримати письмову згоду у пайовиків гуртожитку, щоб їх власність (вони вложили свої кошти на будівництво даного гуртожитку) включити до статутного фонду ВАТ «Ужгородхліб». При цьому реєстратор статутного фонду ВАТ «Ужгородхліб» не перевірив достовірність документів.
І ось, уже 2 роки, ми, мешканці гуртожитку, оббиваємо пороги наших мудрих Мужів облдержадміністрації, міської ради, фонду держмайна області, а нас красиво відсилають від одного розумного кабінету до іншого. Ми навіть були вже у прокурора міста, на що нам красиво відповіли, що це все емоції, а криміналу зі сторони ВАТ «Ужгородхліб» нема, ось коли нас будуть висиляти з гуртожитку, тоді втрутяться правоохоронні органи. А це не емоції, а крик душі! Чи не запізно буде втручатись правоохоронним органам, коли акт приватної власності на дану будівлю буде на руках у ВАТ «Ужгородхліб»?
Виходить, що в нашій державі простим людям, які працювали все життя (понад 30 років) на підприємстві ВАТ «Ужгородхліб» і яких звільнили в один день 300 працівників (голова правління на даний час Щербан Наталія Михайлівна заявила : «если я уволила 300 придурков с завода, я что не справлюсь с вашим общежитием»), та ще хочуть залишити без даху над головою, а люди прожили в цьому гуртожитку більше 20 років. Сидіти та чекати, коли прийдуть «Донецькі хлопці» (так висловився представник ВАТ «Ужгородхліб») і викинуть нас усіх на вулицю? Вони уже навіть порахували вартість, скільки мають взяти з кожного мешканця за 1 м.кв. – 500 доларів США. Цікаво, в якому ціноутворенні записана така вартість за будинок, що збудований у 1989 році, адже новобудова кощтує по державним розцінкам – 1 м.кв. – 800 доларів США. Це називається, ви люди отримали голі стіни. Мешканці гуртожитку все зробили за власні кошти, навіть поміняли стояки водопроводу. А тепер якісь «добрі дяді» хочуть заробити на нас гроші, не вклавши ні копійки (окрім затрат на суди). Лиш тому, що «парні влетіли на бабки» (так виразився представник від нових власників ВАТ «Ужгородхліб»), бо вони купили акції заводу, на якому повна розруха. А на гуртожитку (з мешканців) можна «скосити бабки». Адже якщо уважно розглянути первинні документи, то в жодному з них не зазначено чітко, що гуртожиток по вул. Богомольця, 20 увійшов у статутний фонд ВАТ «Ужгородхліб», а нас мешканців гуртожитку водять по замкнутому колу від одного суду до другого. А в перервах між судами продають акції. Так зробив перший голова правління ВАТ «Ужгородхліб» Токарчук Анатолій Павлович – продав контрольний пакет акцій разом з гуртожитком та його мешканцями новим акціонерам на аукціоні з молотка в Івано-Франківську. А тепер нові власники ВАТ «Ужгородхліб» стверджують, що гуртожиток їх приватна власність. А люди, які живуть у гуртожитку більше 20 років теж їхня приватна власність?
Судячи зі слів представника ВАТ «Ужгородхліб», уже скасовано рішення міської ради про створення будинкового комітету, суд начебто відбувся 25.11.2010 року. Не зрозуміло лиш одне – на якій підставі і чому без відома будинкового комітету (не надіславши останньому навіть повістки до суду)? А тому, що повістки заднім числом не надсилають. Дізнавшись, що Верховний Суд України, у який ми звернулись і відбувся теж 25.11.2010 року, виніс рішення скасувати всі попередні рішення Ужгородського Господарського суду та Львівського Апеляційного суду про визнання гуртожитку власністю ВАТ «Ужгородхліб». Збіг обставин 25.11.2010 року, чи «ловкі» махінації? Як же сильно ВАТ «Ужгородхліб» знову хоче загнати мешканців гуртожитку в боргову яму, виставляючи свої рахунки нам, не сплачуючи їх далі комунальним службам міста Ужгорода. Дана ситуація приводить нас до наших боргів, що було вже раніше і не одноразово (відключали будівлю гуртожитку від мереж), в кінці кінців страждали мешканці гуртожитку, що надихнуло мешканців гуртожитку до створення органу самоорганізації населення «Будинковий комітет»Престиж». Мешканці гуртожитку ледь погасили борги ВАТ «Ужгородхліб» перед комунальними службами м. Ужгорода, а це немала сума. Станом на 19.08.20096 р. вона становила 46463,23 грн., яку потрібно було погасити протягом 2-х місяців- такі умови виставила голова правління ВАТ «Ужгородхліб» Щербан Наталія Михайлівна, пообіцявши, що дадуть згоду про передачу гуртожитку на баланс міста. Їх борги ми погасили, але ще до сьогоднішнього дня ходимо по судах.
Правління ВАТ «Ужгородхліб» уже навіть призначило нового коменданта – ту ж саму особу, що була призначена директором на ВАТ «Ужгородхліб», щоб швидко, без зайвого шуму звільнити працівників. Він уже прийняв в повній мірі свої повноваження, навіть встиг залякати мешканців, що прийде ОМОН і викине нас усіх на вулицю, якщо ми не будемо виконувати його розпорядження. Комендант навіть встиг поводити по гуртожитку покупців на наші помешкання.
10.12.2010 року відбувся Адміністративний суд в м. Ужгороді стосовно даного гуртожитку, але Суд виніс рішення не на нашу користь. Мешканці гуртожитку були присутні на даному судовому засіданні і після оголошення рішення Суду усі були дуже шоковані рішенням Судді. Таке відчуття . що в останні хвилини під час прийняття рішення за нього прийняв рішення хтось інший. Ми не міліонери, не депутати, купити рішення не можемо.
Ми дуже просимо про допомогу. В іншому випадку поповниться армія Ужгородських бомжів. Втрачати нам нічого, у нас забрали все : роботу, житло. Ми підемо на крайні міри – будемо перекривати дороги, розіб’ємо наметове містечко під будівлею обласної Ради. Це не емоції – це люди доведені до крайнощів, які в своїй Державі можуть залежати від купки бандитів, які прикриваються однією з партій.

Мешканці гуртожитку по вул. Богомольця, 20 в м. Ужгород