На Закарпатті екстремали зустрічають Новий рік в горах та печерах

Якою б цікавою не була новорічна вечірка у ресторані, навряд чи ви згадаєте про неї через кільканадцять років.

Хіба що на плаття, яке ви два місяці підбирали, офіціант ненароком перекине піднос із шампанським… Так само як батько моєї подруги щороку згадує Новий рік, який вони зустріли з товаришем у ліфті. Дівчата (це було ще за його молодості) накривали на стіл, а вони мали принести шампанське. Дістали і шампанське, і портвейн, мусили відстояти майже дві години у черзі. Коли поверталися, застрягли у ліфті між поверхами. Коли о другій ночі їх нарешті витягнули, ті уже на ногах не стояли. Адже випивку вони мали, а на закуску – лише мандарини. Зате компанія, яка зустрічала Новий рік за накритим столом, але насухо, ще довго на них ображалася…

Звичайно, можна сподіватися, що й з вами станеться якась пригода у Новий рік. Але краще не сподіватись на випадок, а самому придумати щось оригінальне. Зрештою, Новий рік – не примхливий, і приходить він навіть до тих, хто його не зустрічає…

Без вечірнього плаття, але на висоті

Кожному з нас хочеться зустріти Новий рік на висоті. Причому декому – у прямому розумінні. Так, четверо моїх друзів зустрічатимуть Новий рік на даху дев’ятиповерхового будинку. Одному з них – Андрієві – пощастило жити на дев’ятому поверсі, тож святкування на даху для нього не новинка. Кілька років тому він уже збирав друзів на даху. Щоправда, основна частина застілля відбувалася у квартирі, а на дах виходили лише за кілька хвилин дванадцята. Накрили там невеличкий розкладний столик, випили шампанського, змерзли і повернулись у квартиру. Зате які декорації – зоряне небо над головою, видно феєрверки з різних куточків міста…

Цього року планують і самі влаштувати невеличкий феєрверк та витягти на дах ялинку.

На туристичних форумах чимало людей пишуть, що збираються зустрічати 2011 рік не просто у горах, а на горі. У Новорічну ніч планують сходження на Піп Іван, Тростян, Говерлу…

«Ми уже 13-й рік поспіль піднімаємось на Новий рік на Говерлу. Причому перші два роки зустрічали сам Новий рік на вершині, а тепер 31-го числа піднімаємося на Говерлу, проводжаємо захід сонця і повертаємося у котеджі. Підйом на гору займає приблизно чотири-п’ять годин. Купаємося в ополонках, а на вершині гори, за традицією, роздягаємося і розтираємося снігом. Шампанського з собою не беремо – воно замерзає так, що неможливо відкоркувати. Натомість по кілька грамів закарпатського бальзаму, настояного на травах, на вершині гори не зашкодять навіть жінкам та дітям, – каже представник організації «К-2» Сергій Копанський. – Щороку у нас назбирується група з більш ніж півсотні людей, є і непрофесійні туристи, але вперед обов’язково йдуть досвідчені люди, які протоптують дорогу. На щастя, обходилось без ексцесів. Щоправда, одного разу сніг був глибший, ніж у півпояса, тож сходження зайняло майже дванадцять годин. Повернулись буквально за двадцять дванадцята. Іншого разу сходили при вітрі 25 метрів на секунду. Тоді піднялось на вершину лише близько десятка осіб, решта, менш досвідчені, змушені були повернутися».

«А люди ту нору називають печерою…»

Гори у Новорічну ніч манять далеко не усіх. Є й такі екстремали, які зустрічають Новий рік під землею. Київські дігери збираються спуститись у колектор, та лише за умови, якщо стоятиме морозна погода. Якщо буде відлига, спускатись під землю заборонено, оскільки рівень води може раптово піднятись.

Без шампанського, але з чудовими враженнями зустрічатимуть Новий рік спелеологи. Любителі блукати печерами не зраджують своїм захопленням навіть у новорічну ніч. З огляду на те, що зустрічатимуть Рік Кролика, «нора» для цього – ідеальне місце.

«Торік ми мали вечірню екскурсію у печеру Млинки і зустрічали Новий рік під землею. Цього року також матимемо групу на 31-е і 1-е. Заплановано три походи – 31 грудня вдень – тренувальний. Потім вечірній, під час якого, власне, і зустрінемо Новий рік і, можливо, ще один – вранці, – каже інструктор Юлія Кашуба. – Участь в таких походах беруть, як правило, молоді люди, адже для проходження під землею треба мати добре здоров’я, не мати зайвої ваги. Попри те, що печера Млинки – горизонтальна, у найглибшому місці, яке ми пройдемо – 32 метри, це нелегке випробування. Зрозуміло, що ніякого шампанського та феєрверків під землею не буде. Новий рік зустрічаємо символічно – оплесками. Можливо, хтось запалить бенгальський вогонь. Мобільного зв’язку у печері немає, тому вітати друзів доведеться пізніше. Далі святкування відбуватимуться уже на поверхні».

Орієнтовна вартість такого святкування – 390 гривень з особи. Туди входить переїзд з Чорткова до села Залісся (Тернопільська область), ночівля та харчування. Святковий стіл – хто що привезе.

Замість курантів – церковні дзвони

Втім, далеко не усім у святкову ніч хочеться розваг та адреналіну. Є люди, які зустрічатимуть Новий рік молитвою у монастирі. Зокрема зі Львова група віруючих поїде у монастир Студитів у Яремчі. За словами представника паломницького центру «Надія» Надії Пастернак, вони організовують таке святкування уже вдруге. Уже зголосилося майже сорок осіб – люди різного віку та прихожани різних церков.

«Торік виїжджали зі Львова 31 грудня. По дорозі мали екскурсії у кількох старовинних церквах. Потім – вечірня у монастирі, поселення у реколекційному будинку. Об одинадцятій вечора зійшлися на літургію, яка тривала до о пів на першу ночі. Після цього святкували у трапезній реколекційного будинку – накривали стіл з того, хто що взяв з собою. Звичайно, було і шампанське, і вино, і навіть горілка, – але в міру, – каже Надія Пастернак. – Наступного дня знову мали екскурсії, ходили на ялинку у Яремчу. На третій день відвідали село Татарів, Буковель – хтось катався на лижах, хтось просто відпочивав. Після цього повернулись до Львова»...

Зіновія ВОРОНОВИЧ