ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Українці залишаються без ліків

    28 березня 2024 четвер
    40 переглядів
    В аптеках зникають ліки

    Конфлікт між Міністерством охорони здоров'я та директором Інституту серця Борисом Тодуровим, що сплив у публічній площині на початку цього року, почав виходити за рамки "особистостей". Свого колегу публічно підтримали низка головлікарів найвідоміших медичних установ і представники профільних громадських організацій країни.

    Основна причина невдоволення - відсутність поставок препаратів, гарантованих державою в рамках нинішньої системи безкоштовної медицини. Внаслідок чого лікарні, грубо кажучи, не мають можливості лікувати своїх пацієнтів або змушені зобов'язувати останніх брати на себе витрати за препарати, які досі не надала держава. Ті пацієнти, які не мають можливості самостійно придбати ліки - опиняються в безвихідній ситуації. Так само, як і лікарі медустанов, які, згідно із законодавством, не мають права відмовити в наданні лікування.

    Початок протистояння

    Інформація про існуючу проблему стала надбанням громадськості в перший день 2017 року, коли директор Інституту серця Борис Тодуров звинуватив главу Міністерства охорони здоров'я Уляну Супрун в тому, що відомство не закупило за програмою серцево-судинних захворювань витратні матеріали на суму понад 360 мільйонів гривень. Він зазначив, що таке рішення може призвести до більшої кількість смертей, ніж вся антитерористична операція.

    При цьому про необхідність фінансування, за словами Тодурова, він особисто розповідав в.о. міністра ще на початку її каденції.

    "У серпні 2016 року, коли Супрун тільки призначили керувати міністерством, я запросив її до нас в Інститут. Розповів про наші досягнення. Познайомив з пацієнтами. Описав ситуацію з проблемою захворювання серцево-судинної системи в Україні. Розповів, що 66% смертей в нашій країні трапляються саме з їхньої вини. Від них помирає близько 450 тисяч осіб на рік", - розповідає Тодуров.

    Не вистачало й раніше, але тепер...

    За його словами, навіть в умовах колишнього фінансування вони не могли в повній мірі забезпечити належним лікуванням усіх хворих: "При потребі в 140 тисяч операцій на рік ми могли провести тільки 24 тисячі. За різними напрямками закупівель нам виділялося максимум 25% від необхідного фінансування. За окремими статтями витрат - ледве доходило до 10% від реальної потреби".

    З настанням 2017 року і цих препаратів на складах не виявилося. Причина тому - держтендер з їх закупівлі, що не відбувся. Препарати, за словами Тодурова, відсутні не тільки в Інституті серця: "Днями мені телефонували з Херсона. Розповідали, що через відсутність необхідних лікарських засобів вони втрачають по 6-7 хворих на тиждень. Втрачають - це значить, що хворі помирають".

    Не тільки про кардіологію

    Про катастрофічну ситуацію з поставками препаратів розповідає і заввідділу трансплантації кісткового мозку Центру дитячої онкології, гематології і трансплантації кісткового мозку НДСЛ "Охматдит" Олег Рижак. За його словами, перебої були й раніше, але зараз вони стали особливо помітні. "Те, що ми повинні були отримати по закупках за 2015 рік - отримали тільки в кінці 2016-го. Те, що закуповують на цей рік, судячи з усього, надійде також в кінці року. При цьому термін препаратів, які є в наявності зараз, закінчиться вже цієї весни", - розповідає Рижак.

    У певному сенсі, одна з причин, з якої препарати так і не надійшли в розпорядження медичних установ, за словами завідувача Центру дитячої онкології, гематології і трансплантації кісткового мозку НДСЛ "Охматдит" Світлани Донської, криється в тому, що з недавнього часу держава почала самостійно формувати запит на препарати і обсяги їх закупівель.

    "У відстороненні лікарів-практиків від проведення реформ або криється величезна помилка, або, на жаль, якраз немає в цьому помилки. У 2014-2015 роках у нас забрали повноваження визначати поточну необхідність в лікарських засобах і прогнозувати обстановку на майбутній рік, перевівши нашу думку в розряд консультацій. У минулому році в нас і зовсім ці функції відібрали. Тепер долю держзакупівель лікарських засобів, замість експертної групи лікарів, вирішує в найкращому випадки одна людина, закріплена за певним напрямом", - зазначає Донська.
    На свій розсуд

    Друга причина відсутності в лікарнях гарантованих препаратів, за словами президента фонду допомоги дітям з онкозахворюваннями Валентини Маркевич, криється в зміні процедури держзакупівель.

    "Те, що закупівлі лікарських засобів тепер здійснюють міжнародні організації - це прекрасно. Ніхто не проти. Тим більше, що вони можуть закуповувати й ті необхідні препарати, які до цих пір не можуть закупити в нашій країні. Основна проблема полягає в тому, що Верховна Рада, прийнявши закон про державні та міжнародні закупівлі, зняла з цих міжнародних організацій всю відповідальність, дозволивши їм діяти за своїми внутрішніми правилами. Вони навіть штрафу не заплатять, якщо здійснять поставки невчасно або куплять не той препарат. І такі випадки вже були", - каже Маркевич.

    Про необдуманість і непродуманість реформи охорони здоров'я висловився і глава ради Асоціації медиків Революції Гідності, лікар-нейрохірург Андрій Гук. За його словами, остання й зовсім відбувається за нікому не зрозумілими і не оголошеними принципами.

    "З Супрун я познайомився ще за часів Майдану. Обоє були волонтерами. Були згодні в тому, що нам потрібно будувати "медицину для людей". Але реформа повинна мати план, за яким буде проходити. Його нема. Крім того, перш ніж її проводити, потрібно було провести всеукраїнські збори працівників медичної сфери, на яких керівництво МОЗ представило б нам (хоча б для розуміння того, що відбувається), яким чином буде проходити реформа. Цього теж не було", - зазначає Гук.

    Коли ліки вже не потрібні

    Невдоволення "результатами реформ" висловлюють не тільки лікарі-практики. За словами президента Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктора Сердюка, такими темпами в Україні скоро зникнуть не лише медики, а й самі пацієнти.

    "90% препаратів, необхідних нам, як пацієнтам, ми і так купуємо самі. А ті 10%, на які спромоглася розщедритися держава, ми отримуємо через рік. Кому потрібні будуть ці ліки через рік, якщо людина, що потребувала їх, вже померла?" - дивується Сердюк.

    На озвучені вище звинувачення в затягуванні поставок у МОЗ відреагували досить коротко. За офіційною інформацією, перший тендер із закупівлі лікарських засобів оголосили майже три тижні тому - 28 грудня. Про те, коли ж вони надійдуть в Україну, поки говорити рано.

    Крім того, на їхню думку, основні причини такої високої смертності українців пов'язані з неправильним способом життя, надмірною вагою і пізнім виявленням захворювань. Одна з найважливіших причин такого стану речей - недосконалість первинної ланки медичних закладів в Україні, яку МОЗ, власне, і збирається реформувати в першу чергу.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору