Безвіз не для всіх, або як над українцями знущаються прикордонники

Поки українці перебувають в ейфорії від вступу в силу безвізу, більш досвідчені мандрівники і експерти не поспішають радіти. Наявність біометричного закордонного паспорта - ще не гарантія в'їзду в країну.


Подивитися Європу і долучитися до Європейських цінностей, звичайно ж добре, але багато українців націлені, перш за все, на заробітки там. Побоюються в ЄС нелегальних мігрантів, контрабандистів і небезпечних злочинців.


І прикордонники це прекрасно розуміють. Тому не варто дивуватися, якщо потенційний турист не сподобається, у нього не виявиться броні на готель, квитка в зворотний кінець, достатньої готівки при собі.


Так в Прикордонній службі Польщі вже повідомили, що кількість відмов з 12 червня може зрости, оскільки безвізовим режимом можуть спробувати скористатися ті громадяни, яким відмовляли ще в консульстві на етапі отримання візи.


«Навіть якщо Ви не заробітчанин, не контрабандист і не нелегал - ставлення до вас може бути не дуже. І мені довелося це відчути на власній шкурі», - говорить економіст і аналітик Олексій Лупоносов.


У приклад він наводить Ізраїль. Угода про скасування візового режиму між Україною та Ізраїлем вступила в силу в 2011 році.


«Нам було обіцяно, що без туристичної візи українці зможуть провести в Ізраїлі не більше 90 календарних днів протягом півріччя, а по приїзду в країну в закордонний паспорт повинен бути поставлений штамп про прибуття. А ось дрібним текстом, який зазвичай мало хто читає, в газетах повідомляли, що безвізовий режим не є гарантією в'їзду в Ізраїль, так як фінальне рішення про це приймають прикордонні служби Ізраїлю вже на кордоні. Кожен громадянин України для того, щоб в'їхати в країну повинен буде підтвердити мету свого візиту», - розповів Олексій.


Вперше Лупоносов потрапив до Ізраїлю в 2009 році. Відпочивав в Єгипті, і вирішив відвідати з екскурсією Ізраїль. Тоді ще українцям потрібна була віза, хоча громадяни РФ їздили без візи. Ксерокопію закордонного паспорта передали гіду, і через годину перевірки на митному пункті Таба-Ейлат, вся група отримала триденну візу в Ізраїль.


Отримання візи гарантувало людям практично 100% перетин кордону, оскільки прикордонники Ізраїлю отримували інформацію про людину і могли відразу сказати, пропустять її чи ні.


У 2011 році Олексій разом зі своєю супутницею вирішили відвідати святі місця.


«Цього разу ксерокопій паспортів у нас не брали, повідомивши, що громадянам України можна їхати без віз. Приблизно о першій годині ночі ми були на кордоні з Ізраїлем. Єгипетська митниця пропустила нас зі швидкістю ультразвуку. На ізраїльській стороні стояла величезна черга з людей, яка не поспішала просуватися. За більш ніж 3 години, ми тільки дійшли до віконця митника. Мила дівчина у військовій формі взяла мій паспорт, довго дивилася в нього, а потім вимовила моє ім'я і забрала мій документ.


Через 5 хвилин до мене підійшов офіцер і попросив показати вміст кишень, потім взяв мій гаманець і почав ватним тампоном водити по ньому. Я відразу зрозумів, що шукають сліди наркотиків. Потім перерахували мою доларову готівку і запитали навіщо так багато, хоча там було всього 500 доларів. Потім поцікавилися чому у мене червоні очі - ще б їм не бути червоними о 4 годині ночі. Наклеїли на паспорт жовтий квадратик і таки пустили до Ізраїлю. А ось мою дівчину довго допитували, дізнаючись, з ким вона їде, де живе в Києві, де працює, її паспорт теж кудись забирали, але потім пустили в країну. Я тоді ще подумав, що з візами кордон було проходити швидше і простіше, адже ми втратили 3 години часу і пройшли досить принизливу процедуру», - розповів Лупоносов.


У жовтні 2016 року Олексій разом зі своєю дівчиною знову відпочивали в Єгипті і вирішили відвідати святі місця в Ізраїлі. На руках у Лупонсова було посвідчення працівника ICCUkrainе (Міжнародної торгової палати України).


Пригоди на прикордонному пункті Таба-Ейлат почалися з черги.


«Цього разу я просто не впізнав прикордонний пункт, так там все змінилося. Почнемо з того, що погано одягнені, а точніше неохайно одягнені, прикордонники Ізраїлю витріщалися на мої останні моделі телефонів і фотоапарат, цікавлячись не китайська чи це підробка. Я тримав себе в руках і на їх фамільярності відповідав посмішкою, про себе думаючи, що швидше за все ці декласовані люди у себе на батьківщині до армії взагалі були покидьками, у яких в холодильнику миша повісилася, а тепер вони отримали мінімальну владу, також як і колишні бармени в українській поліції, ось і випендрюються, бо коли їх служба закінчиться, людина мого рангу йому навіть руки не подасть», - розповів Олексій.


Цього разу в черзі на митниці були тільки українці, оскільки на той момент тільки вони могли вільно подорожувати до Єгипту, не боячись теракту в повітрі. Більш того, навіть нечисленні білоруси і молдавани прилетіли до Єгипту через Україну, оскільки ці держави заборонили чартери до Єгипту через росіян.


«І ось, коли я таки дійшов до стійки ізраїльських прикордонників, мій паспорт забрали, нічого у мене навіть не запитавши. Потім мене попросили відійти, туди де вже стояли українці з усіх автобусів, які мали необережність поїхати в цю ніч на екскурсію в Ізраїль, і там мені пояснили, що ми чекаємо чергу до офіцера, який повинен вирішити, пускати нас в країну чи ні.


Зауважимо до цього я вже 2 рази, через цей пункт потрапляв в Ізраїль! За цей час я нічого не порушував! Чомусь мені в голову прийшли образи євреїв-хасидів, які тиждень тому летіли до нас в Умань. Їх пропускали в Україну без черг і принизливих процедур очікування офіцера, який би дав їм дозвіл на в'їзд, але ж серед них я просто впевнений багато неврівноважених, бажаючих тут працювати, і навіть потенційних порушників порядку в Україні, але їх пускають в Україну за 5 хвилин , а ось нас, красиво одягнених і від яких пахне «Фаренгейтом» людей змушують сидіти в черзі і доводити, що ти не верблюд.


У цю ж чергу привели і мою дівчину, вона сказала, що її запитали, де і ким вона працює, на якій посаді, вона зізналася, що пішла з роботи в одному банку і через кілька днів йде на роботу в інший банк, а зараз приїхалавідпочити. Той факт, що вона без роботи послужив підставою для того, щоб направити її до офіцера.


З'явилися перші засмучені діти і навіть дорослі, оскільки були випадки, коли тато і мама успішно пройшли контроль, а їх дорослий син або дочка - ні.Ще були випадки, коли пускали чоловіка, а до дружини були питання, і вона сідала в довгы черзы, в якій вже зібралося 50% людей, які ризикнули відвідати Єрусалим.


Черга росла. Просидівши в черзі близько години, я почав обурюватися і ввічливо попросив працівників митниці віддати мій паспорт і паспорт моєї дівчини, оскільки вже більше 3-х годин я перебував без пиття і їжі, вночі, в задушливому приміщенні, а міг би спати в двох кімнатному люксі в готелі, день в якому коштує набагато дорожче, ніж день екскурсії. Моя дівчина теж втомилася і ми почали вимагати віддати наші паспорти, щоб повернутися назад до Єгипту, а якщо ми арештовані, то повідомити в Посольство про нашезатримання.


Після цього нас окремо провели в кабінети, де офіцери через перекладача провели перехресний допит мене і моєї дівчини. В цей час я чомусь згадав фільми про Гестапо і подумав, як швидко ті, хто постраждав від фашизму, самі почали практикувати такі ж методи роботи з людьми.
Мене запитали, скільки разів я був в Ізраїлі, на що я відповів, що був там 4 рази, з них 2 рази через пункт пропуску Таба-Ейлат.


Потім мене запитали: «Що ти там не бачив в Єрусалимі?», На що я відповів: «А що не бачили ваші громадяни євреї-хасиди в Умані, вони адже там бувають і по 2 рази в рік?».


"Ти єврей? - запитала мене перекладач, «Ні», - відповів я.


«У тебе є знайомі в Ізраїлі?», «Ні», - відповів я.


«Покажи телефон».


Потім була перевірена моя записна книжка, останні дзвінки в телефоні і навіть фотографії в галереї мобільного. Мене попросили показати гаманець, знайшовши там 5000 доларів готівкою, запитали, навіщо так багато, на що я відповів, що карти українських банків іноді не приймають до оплати або стоять ліміти, тому доводиться брати готівку. Мене запитали, де я працюю, і я чесно відповів. Офіцер спочатку посміхнувся, почувши переклад, але коли я показав посвідчення і сказав, що за правилами моєї роботи я повинен повідомити в СБУ, що у мене був контакт з представником іноземної держави, розмова на цьому закінчився і мене відразу впустили в країну, віддавши мені мій закордонний паспорт. Я сказав, що без дівчини я не поїду, її відразу вивели і відпустили разом зі мною», - розповідає Лупоносов.


Провівши безсонну ніч і витративши купу нервів, Олексій разом з супутницею таки потрапили до Ізраїлю.
У травні вже цього року Олексій відпочивав в Єгипті. Побачити Ізраїль вже не ризикнув.


«Зате я почув гучну і емоційну промову одесита Нарека Арутуняна. Він у фарбах розповідав, як він намагався вперше побачити Єрусалим і показати його своїй дружині.

З першої години ночі до 8 ранку вони провели на кордоні в пункті пропуску Таба-Ейлат. Щоб не розпалювати національну ворожнечу не говоритиму про те хамство, з яким він там зіткнувся, але в підсумку він так і не потрапив до Ізраїлю, навіть не отримавши чіткого пояснення причини відмови», - розповів Лупоносов.


У Києві Олексій збирає свідчення людей, яким також відмовили у в'їзді в Ізраїль не дивлячись на безвізовий режим.
«Я впевнений, що проблему з хамством і необгрунтованими відмовами у відвідуванні Ізраїлю на пункті пропуску Таба-Ейлат треба закінчувати.Українці отримали право без оформлення візи відвідувати країни ЄС і ми тепер не люди другого сорту, яких можна так просто не пускати і необгрунтовано без вказівки причини відправляти з кордону додому», - розповів він.


Лупоносов закликає всіх, кому було відмовлено у в'їзді до Ізраїлю надати свої дані і коротку історію або йому на Фейсбук, або на електронну адресу [email protected]


Міністерство внутрішніх справ Ізраїлю, зокрема працівники прикордонної служби Ізраїлю, володіють великими і незалежними повноваженнями в прийнятті рішень з приводу того, хто має право в'їзду в Ізраїль і кого можна повернути назад на батьківщину.


У разі якщо іноземний громадянин отримав відмову у в'їзді в Ізраїль, він буде відразу затриманий в спеціальному місці затримання таких громадян і буде відправлений в країну, звідки він прибув, за рахунок самого громадянина.
Багато країн, в помсту за таке відношення до своїх громадян також забороняють громадянам Ізраїлю відвідувати їх країну, відмовляючи їм у відвідуванні в останній момент, більш того навіть штамп ізраїльської митниці може послужити відмовою у в'їзді в Дубай, Бруней, Балі, Мальдіви та інші країни.


На думку Олексія Лупоносова, майбутнім мандрівникам в Європу також потрібно налаштуватися на початкові проблеми з митниками на кордонах з ЄС.


Адже разом з туристами з України в Європу хлине потік контрабандистів, мігрантів та заробітчан, так що контроль буде суворий.


Наприклад, в сусідній Молдові безвіз діє вже три роки, а на кордоні за цей час встигли повернути додому понад 5 тисяч молдован.


Так що готуватися потрібно грунтовно. Навіть маючи на руках всі документи, готівку, запрошення, бронь з готелю і зворотний квиток, є ризик просто не сподобатися прикордоннику своїм зовнішнім виглядом.