Візитка музею на Закарпатті — лісогосподарська автентика

Серед різноманітних і численних музеїв Закарпаття особливою чарівністю наділений музей просто неба, в якому гармонійно вписуються і арборетум червонокнижних рослин і зразки мінералів й різні експонати з історії лісового господарства, об’єднані однією справою.

Лісовий музей просто неба в Ужгородському держлісгоспі знаходиться у селі Кам’яниця у мальовничому місці. Експозиція досить насичена і складається з самобутнього ансамблю лісогосподарської спадщини – взірців лісової й мисливської справи. Це один із перших музеїв лісового господарства на Закарпатті просто неба.

Візитна картка музею – автентичні взірці лісогосподарської справи.

Фанат лісівничої справи, інженер лісового господарства Василь Лиситчук розповідає, що ідея музею виникла у нього давно, хотілося зберегти історію, щоб кожен міг дізнатися про роботу лісівників – одну з перших професій на теренах Закарпаття. Адже чим більше знатимуть про лісогосподарську справу, тим більше будуть люди знати свою історію та історію своїх пращурів.

Важко переоцінити значення того, чим корисні взірці. Деякі ніколи вже не зустрінеш на практиці. Наразі в музеї працівниками державної лісової охорони зібрано понад 25 експонатів: сідало для хижих птахів, домівка для сови, мапа вузькоколійки, будиночок для джмелів, пічка для випалювання деревного вугілля, штучний будинок для птахів, годівниця для птахів і куріпок, солонці та підгодівельні майданчики для диких тварин, трелювальний волок, мисливські стежки, елементи вузькоколійки, тощо.

Є в лісгоспі і імітація будиночку для джмелів. Завдяки запиленню джмелями поліпшується якість плодів, збільшується вміст у них поживних речовин, а врожайність зростає в рази! За підрахунками фермерів, ефективність запилення – в п’ять разів вища, ніж у бджіл. Ба більше, навіть японські фермери нині 70% своїх угідь запилюють джмелями. Адже на тих ділянках, де запилюють джмелі, врожайність більша. До слова, один джміль коштує дві-три гривні. Але ці комахи працюють тільки один сезон. Дуже шкідливими для джмелів є підпали лісової підстилки, оскільки джмелі, яких на Закарпатті є 6 видів, занесені до Червоної книги. І якраз ці види на превеликий жаль зникають.

Сідало для хижих птахів – для більшості хижих птахів поєднання лісів, де вони будують свої гнізда, та відкритих просторів, де вони полюють. У лісах Ужгородщини ідеальні умови для хижих птахів. А на полях багато гризунів, на яких полюють хижі птахи. Так на 1 гектар поля достатньо поставити 6-8 сідал для хижих птахів і жодного гризуна не буде. Ввечері сови, канюки, які сідають і спостерігають за гризунами. Це біологічний метод захисту від шкідників.

Цікавим експонатом є ценляна піч

Високовуглецевий мікропористий продукт, одержуваний при піролізі масиву дерева в спеціальних топках, називають деревним вугіллям. Отримання вугілля з деревини методом впливу високих температур – одна з найдавніших технологій. Ще печерні люди використовували цей продукт, збираючи його на згарищах або виготовляючи спеціально. І скоріше за все, метал вперше був витоплений випадково, коли рудою виявилися камені, якими обкладали вогнище з тліючим вугіллям. Деревне вугілля, ставши однією з основ розвитку цивілізації на початку Бронзового століття, набув широкого поширення в чорній металургії й інших галузях, в тому числі в харчовій промисловості.

На Закарпатті деревне вугілля виробляли здавна, навіть існувала окрема професія – “вуглежоги”, відома і поширена також в Європі та Азії. Продавали вугілля в лантухах.

Самими ранніми способами одержання вважаються ямкове і купчасте вуглевипалювання. Технології ці були настільки примітивні, що не вимагалося жодних матеріалів, крім води, дров і дерну, але часом процес міг продовжуватися протягом 3-4 тижнів. Крім того, необхідний був постійний контроль, а продукти розпаду, що складають до 2/3 від початкової маси сухої деревини, йшли в атмосферу. Масове виготовлення вугілля такими методами було можливо лише в 17-18 століттях, коли щільність населення була досить низькою, а багато території ще не освоєні. Хоча і в даний час в багатьох куточках Землі донині деревне вугілля виробляється цими способами.

З 19 століття на Закарпатті для отримання вугілля стали використовувати цегляні печі.

Музей просто неба є обов’язковим пунктом в еко-маршруті Ужгородщиною . Він настільки розташований у мальовничому місці, що не одна сотня пар уже зробили на його фоні пам’ятні весільні фотографії. Адже парковий ландшафт, арборетум, горки і взірці лісогосподарської справи та ліс навколо є прекрасними природними декораціями для фотосесій.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ