ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Церкви України: цифри, факти, тенденції

    29 марта 2024 пятница
    Аватар пользователя Гость

    Незважаючи на продовження росту загальної кількості релігійних інституцій (а це: громади, управління, навчальні заклади, монастирі, місії, братства тощо), найголовнішою тенденцією релігійного року 2004-го вважаємо чітку тенденцію до перерозподілу вже існуючих громад.

    Наступною тенденцією вважаємо поступове зменшення (починаючи із 2001 року) кількості й інтенсивності появи нових інституцій. Своєрідний кількісний вибух 1992 і 1994 років пояснюється, перш за все, подіями у православ‘ї, коли одна громада ділилася на прихильників тієї чи іншої юрисдикції, а в держстатистиці відображався кількісний “ріст” Церков.

    Це підтверджується і тим фактом, що у 1993 р., після інституалізації Київського Патріархату (що супроводжувалося певним об’єднанням громад), релігійні статисти недорахувалися 55 одиниць. В подальшому щорічний ріст громад утримувався на рівні тисячі – тисячі двохсот громад. Перевищення цього порогу можна пов’язувати лише із відзначенням двотисячоліття Різдва Христового (у християн), що відзначалося на державному рівні, і масовим поверненням кримських татар (в ісламі).

    Після 2000 року, коли спостерігався своєрідний пік росту кількості релігійних інституцій (1862 одиниці), спостерігається (за невеликим винятком) щорічне зменшення приросту релігійних інституцій. У 2004 році цей показник становив всього 1020 одиниць і, на наш погляд, у 2005 р. він продовжуватиме зменшуватися. Адже це буде неминучий наслідок процесу створення Помісної Православної Церкви (який, ми сподіваємося, все ж розпочнеться), що супроводжуватиметься об’єднанням розколотих православних громад.

    Для наочності сказаного подамо конкретні цифри. У 1991 році в Україні було зареєстровано 12 962 релігійних інституцій. У 1992 р. – 15 017 (приріст – 2055 одиниць), 1993 р. – 14 962 (зменшення на 55 одиниць), 1994 р. – 16 984 (приріст – 2022 одиниці), 1995 р. – 18 111 (приріст – 1127 одиниць), 1996 р. – 19 130 (приріст – 1019 одиниць), 1997 р. – 20 406 (приріст – 1276 одиниць), 1998 р. – 21 843 (приріст – 1437 одиниць), 1999 р. – 23 543 (приріст – 1700 одиниць), 2000 р. – 25 405 (приріст – 1862 одиниць), 2001 р. – 27 072 (приріст – 1667 одиниць), 2002 р. – 28 387 (приріст – 1315 одиниць), 2003 р. – 29 785 (приріст – 1398 одиниць).

    На 1 січня 2005 р. Держкомітетом України у справах релігій офіційно зафіксовано 30 805 організацій понад ста різних релігійних течій, Церков, спільнот. Ця цифра включає 29 587 релігійних громад, 378 монастирів (6184 насельників), 173 духовних навчальних заклади (19 770 слухачів), 298 місій, 75 братств. Священнослужителів у різних конфесіях було 27 902 (із них 722 – іноземці). Працювало у 2004 р. при громадах 12 039 недільних шкіл, виходило друком понад 350 часописів і газет.

    Найважливішою складовою релігійного життя в Україні залишалося православ’я. Загалом воно налічує 15 863 релігійних організацій, що становить 51,5% від всієї їхньої кількості в країні.



    Церкви



    За кількістю релігійних інституцій найбільшою православною Церквою є УПЦ Московського Патріархату. На початок року вона мала 36 єпархій, в яких діють 10 689 громад віруючих, які обслуговують 8936 кліриків. Церква налічує 158 монастирів (4150 ченців і черниць), 15 духовних навчальних закладів (4413 слухачів), 106 періодичних видань, 3879 недільних шкіл та 36 братств.



    УПЦ Київського Патріархату нараховує 31 єпархію, 3639 релігійних організацій (2693 священнослужителів). Вона має 36 монастирів з 198 ченцями, 16 духовних навчальних закладів (1352 слухачів), 24 місії і 8 братств, 31 періодичне видання та 1092 недільні школи.



    Українська Автокефальна Православна Церква (із Предстоятелем митрополитом Київським і всієї України Мефодієм) має 1209 релігійних організацій (702 священики). Відзначимо, що 67% громад знаходиться у галичанських областях України. Церква має 7 місій, п’ять монастирів, 361 недільну школу і 7 періодичних видань.



    В Україні, окрім названих, на початок 2005 р. діяла ще низка інших православних церков. Так, Російська вільна (закордонна) Православна Церква мала 27 громад, Апокаліптична ПЦ – 6 (всі – на Вінниччині). Діяло дві греко-православні громади, сім – православних незалежних. Функціонували громади Реформованої і Соборноправної Православних Церков. Поширені також різні об’єднання православного коріння. Так, Старообрядницька Церква білокриницької згоди мала 58 громад. До Руської Православної Старообрядницької Церкви безпопівської згоди належало 12 громад (5 із них – на Житомирщині). Російська істинно-православна Церква об’єднує 23 громади. Церква Матері Божої Преображенної налічує 14 громад. На Одещині діяла одна громада іннокентіївців. Незмінною залишалася кількість громад молокан – 4. Характерно, що ці течії православного коріння не мають в Україні своїх навчальних закладів, видань, братств, мають обмежену кількість служителів культу.



    Досить активно проходить відродження Української Греко-Католицької Церкви. За кількістю релігійних організацій (3532) вона посідає третє місце в Україні. Церковну службу в УГКЦ здійснює понад 2,1 тис. священиків. 94,3% мережі греко-католиків зосереджено в трьох галичанських та Закарпатській областях. Церква має 93 монастирі (1205 насельників), 14 місій, 2 братства, 13 навчальних закладів (1673 слухачів), 1186 недільних школи, видає 25 газет і журналів.



    Продовжує динамічно розвиватися і Римо-Католицька Церква. Вона має 7 навчальних закладів (понад 730 слухачів). На сьогодні діють 877 громад Церкви, 83 монастирі (607 насельників), 528 недільних шкіл. РКЦ має 13 періодичних видань, 484 священнослужителі, серед яких 247 – іноземці.



    Інтенсивно розвивається в Україні протестантизм. Загалом він нараховує 7278 релігійних організацій, в тому числі: християн-баптистів – 3051, християн віри євангельської (п’ятидесятників) – 2141, свідків Єгови – 972, адвентистів сьомого дня – 1006. Громади Реформатської Церкви є лише в Закарпатті (113). Три Лютеранські Церкви – німецька, українська і шведська – мають, відповідно, 36, 39 і одну громаду. Пресвітеріан в Україні 50 громад. Всі Протестантські Церкви мають необхідні управлінські структури, 74 навчальних закладів (понад 9400 слухачів), 4027 недільних шкіл, 171 протестантську місію, налагоджену видавничу діяльність (видають 64 газети і журнали).



    Мусульманських громад в Україні 472, вони і надалі розділені між 4 управліннями. Найбільше громад у Духовного Управління мусульман Криму – 333. В Україні діє 7 духовних навчальних закладів мусульман (284 слухачі), видається 5 їхніх газет.



    Іудаїзм має нині у нас сім течій, які разом нараховують 251 громаду. Існує шість іудейських навчальних закладів, друкується двадцять три періодичних видання.



    Набули поширення в Україні новітні релігійні течії і напрямки. Серед них насамперед помітними є громади різних харизматичних напрямків (1139). Вони є переважно в східних та південних областях України. Діє також Новоапостольська Церква (58 громад), Церква Ісуса Христа Святих останніх днів – мормонів (49), Церква Христа (102). Дещо стабілізувалися неоорієнталістські течії – Товариство свідомості Крішни (34 громади), буддисти (44), бахаї (13), Сахаджа-Йога (18). Функціонує 83 громади різних рідновірських напрямів, зокрема 45 – РУНВіри.



    Крім названих вище, в Україні діє ще близькоь 200 малочисельних громад віруючих понад 50 різних релігійних напрямів, течій і толків. Тут варто назвати Вірменську Апостольську Церкву, яка має 20 громад. Центр церкви, очолюваний архиєпископом Григорісом, знаходиться у Львові.



    У 2004 р. загалом продовжували розбудову своєї мережі православні Церкви, що подеколи виливалося в колізії між ними, взаємні переходи громад. Дещо призупинилося зростання УАПЦ, чому сприяють внутрішні чвари в цій Церкві. Маємо загалом насичення парафіями УГКЦ та РКЦ західного регіону країни. Спостерігається інтенсивне зростання мережі протестантських церков, особливо баптистів, п’ятидесятників і свідків Єгови. Продовжуються конфлікти між окремими течіями в іудаїзмі та ісламі. З нових течій успіх в поширенні мають харизмати, зокрема Церква Повного Євангелія (495), а ось неоязичники і неоорієнталісти загалом стабілізувалися і навіть дещо зменшуються у своєму рості.



    Рік знаменувало розширення мережі духовних навчальних закладів, видавничої діяльності Церков, завершення будівництва нових храмових споруд і будинків молитви.



    Відносини між конфесіями і Церквами в році загалом були толерантні, хоч подекуди мали місце протистояння між православними і греко-католиками, між православними різних Церков через володіння храмами чи церковними приміщеннями. Напруженим продовжує залишатися релігійне життя в Криму. Мали все більше відсторонення УПЦ МП від ідеї розбудови Єдиної Помісної Церкви. Особливу увагу в році минулому Церкви приділяли питанню можливого удосконалення діючого Закону про свободу совісті. Міжцерковна Рада блокувала розширення свого складу новими членами – релігійним спільнотами, які мають всеукраїнські управлінські структури.



    [a href="http://ua.proua.com/analitic/2005/03/10/130146.html"]ProUA[/a]